Постанова № 32667379, 10.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 липня 2013 року (15 год. 45 хв.) Справа № 808/792/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Лисяк Н.В.,

за участю:

представників позивача: Хорошко С.В., дов. б/н від 04.02.2011,

Сідорової Н.М., дов. б/н від 20.04.2012,

представника відповідача: Сахно О.О., дов. № 13890/10-024 від 14.06.2013,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Логістик»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

23 січня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Логістик» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), у якому, з урахуванням уточнень, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000011530 від 14.01.2013, стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним.

Відповідачем проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 27986 від 26.11.2012 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року. За результатами перевірки відповідачем складено Акт, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011530 від 14.01.2013.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки воно ґрунтується на неправомірних висновках та порушеннях з боку відповідача.

Позивач зазначає, що відповідачем не було додержано вимог діючого законодавства при проведенні перевірки, та при оформленні її результатів, зміст акту перевірки має суттєві недоліки, містить необґрунтовані висновки, базуються на припущеннях і не підтверджується жодними доказами та даними господарської діяльності позивача.

Позивач також зазначає, що відповідачем не взяті до уваги надані ним до заперечень до Акту перевірки докази.

Позивач вказує на те, що між ним та його контрагентом ТОВ «Маревен Фуд Україна»

у жовтні 2012 року була здійснена господарська операція щодо поставки партії товару за укладеним між ними договором. Податкова накладна, що підтверджує зазначену господарську операцію позивачем не була включена в реєстр отриманих накладних за жовтень 2012 року. Позивач включив податкову накладну № 52 від 19.10.2012 у реєстр отриманих податкових накладних за листопад 2012.

На підставі зазначеної податкової накладної позивачем шляхом подання Уточнюючого розрахунку до податкової декларації за жовтень 2012 року від 26.11.2012 сформовано податковий кредит у розмірі 13 876,13 грн. за жовтень 2012 року. Позивач вважає, що його дії відповідають вимогам законодавства, оскільки господарську операцію здійснено у жовтні 2012 року, і податкову накладну виписано 19.10.2012.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2013 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

11.02.2013 представником відповідача суду надані заперечення на адміністартвиний позов, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що твердження позивача стосовно недотримання відповідачем порядку проведення перевірки та оформлення її результатів не відповідає дійсності, оскільки перевірку проведено у відповідності до вимог податкового законодавства.

Стосовно порушення податкового законодавства позивачем відповідач зазначає, що згідно реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2012 у вказаному періоді податкові накладні від контрагента ТОВ «Маревен Фуд Україна» позивач не отримував. Тому, з поданої позивачем на момент перевірки податкової звітності взагалі не вбачається, на підставі якої податкової накладної до податкового кредиту жовтня 2012 року було включено ПДВ у сумі 13 876,13 грн. На думку відповідача, позивач не мав права включати до податкового кредиту за жовтень 2012 року суму, підтверджену податковою накладною, отриманою у листопаді 2012.

У ході попереднього судового засідання представниками сторін надані додаткові докази а також додаткові пояснення та заперечення на обґрунтування їх правових позицій.

Ухвалою суду від 10.07.2013 закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду у той самий день.

У судовому засіданні 10.07.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, з підстав, викладених у запереченнях.

У судовому засіданні 10.07.2013 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2007 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради проведено державну реєстрацію позивача, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.9).

11.12.2012 відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивачем. За результатами перевірки відповідачем складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 277/1530/35147992 від 11.12.2012 (далі - Акт перевірки) (а.с. 15-22).

Перевіркою встановлено, що внаслідок недотримання вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1002 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 № 1402/18697, Порядку заповнення і складання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011, позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в результаті чого збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету (а.с. 20-21).

Позивачем подані заперечення на Акт перевірки (а.с. 27), які отримані відповідачем 18.12.2012, про що свідчить відповідна позначка на них.

Заперечення позивача на Акт перевірки відповідачем не були прийняті до уваги.

14.01.2013 відповідачем на підставі Акту перевірки прийнято Податкове повідомлення- рішення форми «Р» № 0000011530 (а.с. 32) (далі - оскаржуване податкове повідомлення-рішення).

З Акту перевірки вбачається, що підставою для збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13 776 грн. є неправомірне, на думку відповідача, формування позивачем податкового кредиту за жовтень 2012 року шляхом подання уточнюючого розрахунку № 27986 від 26.11.2012 податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с. 24-26) (далі - Уточнюючий розрахунок). Уточнюючим розрахунком позивач зменшив суму податкового кредиту за трьома контрагентами на загальну суму податку на додану вартість 13 826,61 грн. та збільшив податковий кредит за контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна» на 13 876,13 грн., таким чином розмір податкового кредиту зменшено на 50 грн. В Уточнюючому розрахунку періодом виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит по контрагенту «Маревен Фуд Україна» на 13 876,13 грн. є жовтень 2012 року, але дані накладні не були відображені у розділі 2 реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року, що свідчить про їх відсутність на момент подання позивачем декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

На думку відповідача, що викладена ним в Акті перевірки та запереченнях до позову, податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної, і в цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається.

Вищезазначене і стало підставою для неврахування відповідачем суми податку на додану вартість, віднесеної позивачем Уточнюючим розрахунком до податкового кредиту жовтня 2012 року.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що Податкова накладна № 52/ від 19.10.2013 відображена шляхом внесення виправлення до реєстру отриманих накладних за листопад 2012 року. Датою отримання податкової накладної зазначено 26.11.2012, датою виписки 19.10.2012.

На думку відповідача податковий кредит на підставі податкової накладної, отриманої у листопаді 2012 року не може бути сформований позивачем шляхом надання уточнюючого розрахунку за жовтень 2012 року (період виписки накладної).

У своїх запереченнях до позову відповідач зазначає, що оскільки відповідно до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року у вказаному періоді податкові накладні від ТОВ «Маревен фуд Україна» позивач не отримував, то податкова накладна є такою, що оформлена з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України, та позбавляє позивача права на формування податкового кредиту на її підставі.

Суд не погоджується з зазначеною позицією відповідача з огляду на наступне.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Податковим законодавством не передбачено чітко визначеного порядку дій платника податків за обставин, визначених п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, позивач реалізував своє право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за отриманою податковою накладною шляхом подання Уточнюючого розрахунку до податкової декларації за жовтень 2012 року (період виписки податкової накладної).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З доказів, наданих позивачем, а саме копій Видаткової накладної № 1198 від 19.10.2012 (а.с. 148), Податкової накладної № 52/ від 19.10.2012 (а.с. 130-131) та товаротранспортної накладної № Р1198 від 19.10.2012 (а.с. 149-150) вбачається, що товар отримано позивачем 19.10.2012. У ході судового розгляду представником відповідача не заперечувалась товарність зазначеного правочину, доказів на спростування того, що товар отриманий позивачем у жовтні 2012 року представником відповідача суду не надано.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, Податковий кодекс України пов'язує виникнення права на податковий кредит із підтвердженням отримання товару платником податку належно оформленою податковою накладною, а не з моментом отримання цієї податкової накладної.

Дослідивши Податкову накладну № 52/ від 19.10.2012 судом встановлено, що вона повністю відповідає вимогам ст. 201 Податкового кодексу України. Так, зокрема зазначена податкова накладна містить всі реквізити, встановлені вимогами ст. 201 Податкового кодексу України, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг № 18 (а.с. 90) та зареєстрована позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних (а.с. 78).

У ході розгляду справи представником відповідача не надано доказів, які б свідчили про невідповідність Податкової накладної № 52/ від 19.10.2012 вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки товар отримано позивачем у жовтні 2012 року, що підтверджується належно оформленою Податковою накладною № 52/ від 19.10.2012, Видатковою накладної № 1198 від 19.10.2012 та товаротранспортною накладною № Р1198 від 19.10.2012 право на формування податкового кредиту виникло у позивача після реєстрації ним податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних, але за звітній період, у якому було здійснено господарську операцію (жовтень 2012 року). Зазначене право позивач реалізував шляхом подання Уточнюючого розрахунку від 26.11.2013, оскільки податкова накладна зареєстрована ним у реєстрі отриманих накладних за листопад 2012.

На підставі викладеного, суд вважає висновок відповідача щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 13 876,13 грн. за звітній період жовтень 2012 року безпідставним та необґрунтованим.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Так, на думку суду відповідачем не враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, а адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Квитанцією № 392120001 від 21.01.2013 (а.с. 3) підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 172,20 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 98, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Логістик» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 14.01.2013 № 0000011530.

Судовий збір у розмірі 172,20 грн. (сто сімдесят дві гривні 20 коп.) присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Логістик» (ідентифікаційний код 35147992) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус