Рішення № 32664598, 24.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа № 29/441-09

вх. номер 10155/5-29

Господарський суд Харківської області

у складі судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежное" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09

за позовом: публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект", 02099, м. Київ, вул. Санаторна, 9-а, код ЄДРПОУ 19122591;

до товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне", 63652, Харківська область, Шевченківський район, с. Безмятежне, код ЄДРПОУ 30755465;

про стягнення за форвардним контрактом

за участю представників

позивача - Кузьменко Н.В., довіреність від 16.07.2013р.;

відповідача - Капінос Н.В., довіреність №10 від 01.01.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі №29/441-09 позов було задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" на користь публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" за форвардним контрактом №10 від 03 березня 2003 пшеницю 4-го класу в кількості 160,052 тонни, пшеницю 3-го класу в кількості 150,053 тонни, пшеницю 5-й,6-й клас в кількості 100,080 тонни, ячмінь фуражний в кількості 160,052 тонни, кукурудзу фуражну в кількості 118,100 тонн, жито група А в кількості 150,600 тонн, соняшник в кількості 79,100 тонни, цукор в кількості 50,00 тонн., а також стягнуто з відповідача на користь позивача 8000 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2012 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" було задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 29/441-09 скасовано та прийнято нове, яким в позові було відмовлено та стягнуто з публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" 8000,00 грн. витрат по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

16 лютого 2012 року по справі № 29/441-09 було видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 квітня 2012 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" було задоволено; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2012 року у справі № 29/441-09 господарського суду Харківської області було скасовано; рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 29/441-09 було залишено без змін.

14 травня 2012 року по справі № 29/441-09 було видано відповідні накази.

04 липня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09 і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Підставою для перегляду рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09 за нововиявленими обставинами заявник зазначає - рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2012р. у справі №5023/4890/12 (н.р.5023/6982/11), яке набрало законної сили.

До заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09 за нововиявленими обставинами, заявником долучено клопотання про відновлення пропущеного строку подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області заяву №44 (н.в.о. 29/441-09) призначено до розгляду судді Френдій Н.А.

Ухвалою суду від 05.07.2013р. відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Безмятежное" пропущений строк подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09 та призначено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежное" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09 до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2013 р.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09 за нововиявленими обставинами відповідач посилається на те, що позовні вимоги по зазначеній справі ґрунтувались на дії форвардної угоди №10 04.03.2003р. з додатковими угодами від 08.12.2003р. та від 24.12.2004р., при цьому недійсність додаткової угоди від 24.12.2004р. до форвардного контракту встановлена судовим рішенням від 18.12.2012р. у справі №5023/4890/12, є нововиявленою обставиною, яка відповідає приписам п.1ст. 112 ГПК України, та зазначає, що відповідно вказані позовні вимоги не можуть бути задоволені за пропуском позовної давності, оскільки поставка товару відповідно до додаткової угоди від 08.12.2003р. повинна відбутись до 31.12.2004р., у зв'язку з чим заявляє про застосування строку позовної давності та просить суд відмовити в задоволенні позову. Також, заявник зазначає, що рішенням суду від 18.12.2012р. у справі №5023/4890/12 встановлено, що базовий актив форвардного контракту є незамінним і після припинення строку дії контрак перестає існувати, у зв'язку з чим позовні вимоги про виконання обов'язку в натурі - стягнення продукції, суперечать ст.. 526 ЦК України. Вказані обґрунтування заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами дублюються в наданих відповідачем 16.07.2013р. поясненнях на виконання ухвали суду від 05.07.2013р.

В судовому засіданні 17.07.2013р. представник відповідача (заявника) підтримав заяву про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09 за нововиявленими обставинами.

17.07.2013р. позивач надав до суду заперечення на заяву про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09 за нововиявленими обставинами (вх.№26088), які підтримав його повноважний представник в судовому засіданні 17.07.2013р., в яких просить суд відмовити в задоволенні вказаної заяви, посилаючись при цьому на те, що недійсність додаткової угоди від 24.12.2004р. до форвардного контракту №10 від 03.03.2003р., встановлена рішенням у справі №5023/4890/12 від 18.12.2012р., не є нововиявленою обставиною в розумінні господарського процесуального права, оскільки зазначене рішення прийнято судом після розгляду справи 29/241-09. Разом з запереченнями позивач надав документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.07.2013р. в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 24.07.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 24.07.2013р. проти задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09, у тому числі з підстав, викладених у додаткових запереченнях, поданих до суду за вх.№26989 24.07.2013р., в яких зазначає про те, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, та вказує на те, що визнання недійсною тільки додаткової угоди до контракту не означає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав, які ґрунтуються на положеннях контракту №10 від 03.03.2003р., як стверджує відповідач, а отже не може тягнути за собою скасування судового рішення. Разом з тим, в своїх поясненнях позивач зазначає про пропуск відповідачем строку для звернення з заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, у зв'язку з чим просить суду залишати її без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.07.2013р. заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09 підтримав в повному обсязі та підтримав свої зауваження до заперечень на позовну заяву, які надані до суду 24.07.2013р. за вх.№26985., в яких крім доводів, викладених в заяві та додаткових поясненнях, зазначив, що ново виявленими обставинами є не саме рішення суду, а недійсність додаткової угоди

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі №29/441-09 позов було задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" на користь публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" за форвардним контрактом №10 від 03 березня 2003 пшеницю 4-го класу в кількості 160,052 тонни, пшеницю 3-го класу в кількості 150,053 тонни, пшеницю 5-й,6-й клас в кількості 100,080 тонни, ячмінь фуражний в кількості 160,052 тонни, кукурудзу фуражну в кількості 118,100 тонн, жито група А в кількості 150,600 тонн, соняшник в кількості 79,100 тонни, цукор в кількості 50,00 тонн., а також стягнуто з відповідача на користь позивача 8000 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення ґрунтується на тому, що відповідач ТзОВ «Безмятежне» не виконало зобов'язання по поставці товару на виконання умов форвардного контракту №10, укладеного між сторонами 03 березня 2003 року, (згідно якого ТОВ "Безмятежне" (продавець) був зобов'язаний передати у власність ВАТ "Атоменергокомплект" (покупець) у строк з 30.08.2003р. по 31.12.2003р. зернові, зернобобові та масляничні культури врожаю 2003р. в кількості та номенклатурі згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту), з урахуванням додаткових угод від 08.12.2003р. та від 24.12.2004р., якими сторони вносили зміни до форвардного контракту №10 від 03.03.2003р. щодо строків передачі товару та найменування товару, при цьому остаточний строк передачі товару сторони визначили додатковою угодою від 24.12.2004р., за умовами якої відповідач зобов'язався передати у власність, а позивач зобов'язався прийняти зернові, зернобобові та масляничні культури врожаю 2004 та 2005 років в строк з 30.08.2003р. по 31.12.2006р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2012 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" було задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 29/441-09 скасовано та прийнято нове, яким в позові було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 квітня 2012 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" було задоволено; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2012 року у справі № 29/441-09 господарського суду Харківської області було скасовано; рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 29/441-09 господарського суду Харківської області було залишено без змін.

14 травня 2012 року по справі № 29/441-09 було видано відповідні накази.

Згодом, рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2012р. у справі № 5023/4890/12 (н.р.5023/6982/11) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне", до Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект, (назву підприємства відповідача змінено з Відкритого акціонерного товариства "Атоменергокомплект" (код 19122591) на Публічне акціонерне товариство "Атоменергокомплект" (код 19122591), визнано недійсною додаткову угоду від 24.12.2004р., яка є невід'ємною частиною до форвардного контракту № 10 від 03.03.2003р., укладеного між позивачем та відповідачем, з посиланням на приписи ст. 207 ГК України, ст.ст. 203, 215, 234 ЦК України.

Вказане рішення залишене без змін Постановою ХАГС від 11.02.2013р. та Постановою ВГСУ від 17.04.2013р.

При цьому, судовими інстанціями зокрема встановлено, що додаткова угода від 24.12.2004р., яка є невід'ємною частиною до форвардного контракту № 10 від 03.03.2003р., є фіктивною, оскільки при її укладенні сторони не мали наміру її виконувати.

В заяві про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі №29/441-09 за нововиявленими обставинами, заявник зазначає, що нововиявленими обставинами, які є істотними та є підставою для судового перегляду рішення - є наявність факту визнання недійсною додаткової угоди від 24.12.2004р., яка є невід'ємною частиною до форвардного контракту № 10 від 03.03.2003р.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав, суд вважає за необхідне заяву відповідача задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі №29/441-09 за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами скасувати та керуючись нормами ст. 114 ГПК України, враховуючи приписи абз. 2 п. 10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", беручи до уваги відсутність з боку учасників судового процесу заяв чи клопотань про необхідність надання додаткових доказів по даній справі, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, відповідно до ст. 75 ГПК України, при цьому, суд виходить з наступного.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, за відомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи,

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Деякі вказівки, на які необхідно звернути уваги та прийняти до відома, містяться також в постанові Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 1981 року № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили", де зокрема, зазначено, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, угода чи актовий запис недійсні, тощо).

Проаналізувавши відповідні норми права та заяву ТзОВ «Безмятежне» про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд констатує, що рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2012р. у справі № 5023/4890/12 (н.р.5023/6982/11) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне", до Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект, яким визнано недійсною додаткову угоду від 24.12.2004р., яка є невід'ємною частиною до форвардного контракту № 10 від 03.03.2003р., укладеного між позивачем та відповідачем, є нововиявленою обставиною в розумінні п. 1 ст. 112 ГПК України, оскільки такі обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи та не були предметом дослідження у справі № №29/441-09.

Аналогічної правової позиції додержується Вищий господарський суд в Постанові від 28.05.2012 року по справі № 17/120.

За загальним правилом презумпції правочину згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України, а саме: законність змісту правочину, його несуперечливість з Цивільним кодексом України, іншими актами цивільного законодавства та моральними засадами суспільства; наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності особи, що вчиняє правочин, вільне волевиявлення учасника правочину, що відповідає його внутрішній волі; додержання встановленої законом форми правочину; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.(ст.. 202 ЦК України). Тому правочин, який вчиняється без наміру створити будь-які наслідки, є недійсним.

Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.

Недійсність додаткової угоди фактично було встановлено у день набрання рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2012р. у справі № 5023/4890/12 (н.р.5023/6982/11) законної сили - 11.02.2013р., тобто з прийняттям постанови Харківського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, додаткова угода від 24.12.2004р. є недійсною з моменту її вчинення, в т.ч. була недійсною і на час розгляду справи № 29/441-09, за результатами розгляду якої було стягнуто товарно-матеріальні цінності.

Відтак, обставини недійсності додаткової угоди хоч і були встановлені пізніше, однак в силу положень ст. 236 ЦК України існували на час розгляду справи.

Враховуючи те, що згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, суд зазначає, що визнання недійсним додаткової угоди від 24.12.2004р. свідчить про те, що зобов'язання відповідача по поставці товару виникло на підставі умов форвардного контракту №10 з урахуванням додаткової угоди від 08.12.2003р.

Так, 03 березня 2003 року між позивачем та відповідачем був укладено форвардний контракт №10, згідно якого ТОВ "Безмятежне" (продавець) був зобов'язаний передати у власність ВАТ "Атоменергокомплект" (покупець) у строк з 30.08.2003р. по 31.12.2003р. зернові, зернобобові та масляничні культури врожаю 2003р. в кількості та номенклатурі згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту.

В пункті 1.2 форвардного контракту наведений перелік товарів із зазначенням класів, зернових та їх вартості (з врахуванням ПДВ) з урахуванням сезонності врожаю станом на час укладення контракту, при цьому в п. 1.2. сторони також домовились про поставку цукру, узгодивши його вартість.

Згодом, в специфікації (додаток №1 до контракту №10 від 03.03.03р.) сторони визначили який товар, його кількість та вартість позивач поставлятиме відповідачу, а саме: товар на загальну суму 800 000,00грн., в тому числі: пшеницю 4-й клас в кількості 160,052 тонн на суму 120039,00грн.; пшеницю 3-й клас в кількості 150,053 тонн на суму 117041,00грн.; пшеницю 5-й,6-й клас в кількості 100,080 тонн на суму 66052,8грн.; ячмінь фуражний в кількості 160,052 тонн на суму 90060,00грн.; кукурудзу фуражну в кількості 118,100 тонн на суму 92118,00грн.; жито група А в кількості 150,600 тонн на суму 69277,20грн.; соняшник в кількості 79,100 тонн на суму 104412,00грн.; цукор в кількості 50,00 тонн на суму 141000,00грн., що відповідає умовам п.п.1.1., 1.2.

Пунктом 3.2 форвардного контракту передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити 100% передплату за товар, вказаний у відповідній специфікації на протязі 30-ти днів з моменту підписання договору.

На виконання умов п.3.2 контракту №10 ВАТ „Атоменергокомплект" здійснило 100% передплату за товар вказаний у специфікації на загальну суму 800 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.03.2003р. (а.с.15,16).

Додатковою угодою від 08.12.2003р. сторони внесли зміни до форвардного контракту №10 від 03.03.2003р., а саме: відповідач зобов'язався передати у власність, а позивач зобов'язався прийняти зернові, зернобобові та масляничні культури врожаю 2003 та 2004 років в строк з 30.08.2003р. по 31.12.2004р.

ТОВ "Безмятежне" зобов'язано було передати у власність ВАТ "Атоменергокомплект" зернові, зернобобові та масляничні культури на загальну суму 800 000,00грн. в строк до 31.12.2004р., однак свої зобов'язання за договором не виконало, поставку товару позивачу не здійснило.

Тлумачення поняття форвардного контракту міститься в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств". Так, відповідно до п.п.1.5.1. п.1.5 ст.1 вказаного Закону, форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

Відповідно до Постанови КМУ від 19.04.1999р. № 632 «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів» Форвардний контракт - це двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та назначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

Умови форвардного контракту визначаються за згодою сторін. Форвардний контракт повинен мати такі реквізити: назва контракту; сторони контракту; базовий актив контракту та його характеристики (емітент, вид цінного паперу, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид валюти - для коштів; асортимент - для інших товарів); - кількість базового активу; - вартість контракту; - ціна виконання; - термін виконання; - порядок оплати придбаного (проданого) базового активу; - відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим контрактом; - порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту; -адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

В порядку, встановленому ст.628 ЦК України, в форвардному контракті сторони у момент укладання угоди обов'язково обговорюють між собою всі необхідні умови: конкретний актив - предмет контракту, його якість, розмір контракту, договірну ціну виконання (ціну поставки), термін та місце поставки.

Ціна поставки залишається незмінною протягом всього терміну дії даного форвардного контракту. Відносно кожного інтервалу часу форвардна ціна для даного базового активу є ціною поставки, зазначеної в форвардному контракті, підписаному до цього моменту.

Від інших видів операцій з поставки або купівлі-продажу продукції форвардний контракт відрізняється відстроченістю дати виконання. При досягненні домовленості щодо майбутньої фіксованої ціни кожна із сторін спирається на поточну (форвардну) ціну угоди. І в цьому сенсі форвардний контракт є похідним інструментом, а об'єкт угоди - базовим активом. Вплив ціни базового активу на вартість форвардного контракту є найбільшим.

Тому терміни поставки за форвардними контрактами не вибираються вільно, а визначаються в договорі з вказівкою на конкретний місяць, у якому здійснюється виконання зобов'язань. Виходячи з цього, ціна поставки базового активу - зернових, зернобобових, олійних культур врожаю 2003 року, зазначеного в п. 1.1. форвардного контракту №10 від 03.03.2003 року, діяла тільки до 31 грудня 2003 року, тобто до закінчення терміну дії форвардного контракту.

Таким чином, зернові, зернобобові та олійні культури, які за загальним правилом є однорідними речами, в рамках форвардного контракту (як базовий актив) наділені лише їм притаманними індивідуальними ознаками: роком виробництва і ціну поставки, що робить базовий актив форвардного контракту незамінним.

Для зернових, зернобобових та олійних культур врожаю 2004р., зазначених у п.1.1. додаткової угоди від 08.12.2003р. повинна була бути узгоджена інша ціна поставки, виходячи з форвардної ціни, що діяла на цей момент, яка б и була ознакою цього базового активу.

Відповідно до статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

При цьому, стаття 184 ЦК України не встановлює, якими повинні бути індивідуальні ознаки. Частина 1 даної статті вказує, що ці ознаки повинні виділяти річ серед інших однорідних речей.

Базовий актив будь-якого форвардного контракту завжди індивідуалізований вищевказаними ознаками і є незамінний, оскільки такий спосіб індивідуалізації обумовлений законодавчої суттю форвардного контракту, його терміновістю, спеціальними цілями і намірами сторін при його укладанні.

Товар визначений в специфікації до форвардного контракту №10 (пшениця 4-й клас; пшениця 3-й клас; пшениця 5-й, 6-й клас; ячмінь фуражний; кукурудза фуражна; жито група А; соняшник) який підлягає передачі від відповідача на користь позивача згідно п. 6.4. форвардного контракту має відповідати вимогам Державного стандарту: пшениця - ДСТУ 3768-98, ячмінь - ДСТУ 3768-98, рожь - ГОСТ 16990-90, соняшник - ГОСТ 22391-89, кукурудза - ГОСТ 13634-90, а впродовж 2004-2006 років змінювались Національні стандарти України щодо зернових, зернобобових та масляничних, стосовно яких укладений форвардний контракт (28 травня 2004 року на зміну ДСТУ 3768-98 на пшеницю були введені ДСТУ 3798:2004 , які змінили характеристики і норми для м'якої і твердої пшениці за класами (Таблиця 2 . Національний стандарт України. Технічні умови. ДСТУ 3768:2004); що робить вказаний в специфікації товар також незамінним і відповідно наділеним індивідуальними ознаками.

Аналогічної правової позиції додержується ВГСУ в Постанові від 17.04.2013р. у справі № 5023/4890/12 (н.р.5023/6982/11).

Відповідно до статті 41 ЦК УРСР, (1963 року), який діяв на час укладення форвардного контракту №10 та додаткової угоди від 08.12.2003р., угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Так, в силу ст. 153 ЦК УРСР, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. При цьому, істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 2 ст. 153 ЦК УРСР істотними є умови договору, які:

визнані такими за законом. Йдеться про конкретні нормативно-правові акти (не лише закони), що прямо вказують на окремі умови як на істотні;

необхідні для договорів даного виду. Йдеться про істотні умови, що прямо не визначені як такі у відповідних нормативно-правових актах, але конче потрібні для договорів конкретного виду;

вимагає включити до договору одна із сторін.

Аналізуючи норми діючого на момент укладення форвардного контракту законодавства (наведені вище Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств», Постанова КМУ від 19.04.1999р. № 632 «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів») суд приходить до висновку, що однією із істотних умов форвардної угоди є ціна, у зв'язку з чим необхідна обов'язковість досягнення згоди між сторонами по такій істотній умові договору.

Враховуючи, що сторони в додатковій угоді від 08.12.2003р. не узгодили ціни поставки для зернових, зернобобових та олійних культур врожаю 2004р., зазначених у п.1.1. додаткової угоди, виходячи з форвардної ціни, що діяла на цей момент, яка б и була ознакою цього базового активу, суд вважає, що сторони в цій частині угоди не досягли згоди щодо усіх істотних умов договору в передбаченому законом порядку, а тому угода в цій частині є неукладеною (ст. 153 ЦК УРСР, ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2, 3, 5 ст. 180 Господарського кодексу України).

Таким чином, додатковою угодою від 08.12.2003р. сторони дійшли згоди лише щодо строку поставки відповідачем продукції, зазначеної в п. 1.1. форвардного контракту - з 30.08.2003р. по 31.12.2004р.

В свою чергу згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару.

Разом з тим, вимогами ч. 1 ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст.. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення. У матеріалах господарської справи наявна заява відповідача про застосування позовної давності, викладена в тексті заяви про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами, а також в поясненнях від 16.07.2013р.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до вимог п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, судом застосовані правила цього Кодексу про позовну давність, оскільки ЦК України набув чинності 01.01.2004 р., а строк пред'явлення позову встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплинув до набрання чинності цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що встановлений форвардним контрактом та додатковою угодою строк поставки товару - з 30.08.2003р. по 31.12.2004р., відповідно строк позовної давності для вимоги про виконання вказаного обов'язку в натурі - до 31.12.2007р, між тим, до суду з вимогою про стягнення товару позивач звернувся лише 07.12.2009 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції господарського суду Харківської області на позовній заяві, тобто з пропуском строку позовної давності на захист права позивача за даним спором, при цьому останнім не надано доказів поважності причин пропуску вказаного строку, а відтак господарський суд дійшов висновку про сплив строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи, які складаються з 8000,00грн. судового збору, сплаченого відповідачем за перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а також з 8000,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4, 32, 33, 35, 43, 49, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежное" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09 за нововиявленими обставинами - задовольнити.

2. Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №29/441-09.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект", (02099, м. Київ, вул. Санаторна, 9-а, код ЄДРПОУ 19122591) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне", (63652, Харківська область, Шевченківський район, с. Безмятежне, код ЄДРПОУ 30755465), 8000,00грн. витрат зі сплати судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29.07.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.