Рішення № 32662246, 24.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________-

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р.Справа № 916/1585/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРУМ-92"

до відповідача: Державного підприємства "Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)"

про стягнення 17105,26грн.

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

В засіданні суду по 24.07.2013р. була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРУМ-92" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10605,26грн. у тому числі 10349,98грн. - основного боргу, 203,84грн. - 3% річних, 51,44грн. - індексу інфляції; стягнути з відповідача судові витрати у сумі 5720,50грн., утому числі 1720,50грн. судового збору та 4000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідач усно позов визнав у повному обсязі, але заперечував щодо стягнення витрат за послуги адвоката у сумі 4000,00грн., посилаючись на те, що підприємство є державною установою та фінансується з державного бюджету в обмеженому обсязі.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи призначеної на 24.07.2013р., у зв'язку з неможливістю участі у судовому засіданні через зайнятість у кримінальній справі в Апеляційному суді Одеської області. Клопотання судом відхилено, оскільки позивачем не доведено як його відсутність може вплинути на розгляд справи по сутні.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

На підставі угоди про надання послуг з ремонту електрообладнання в період з 2011 -2012р. позивач надавав відповідачу послуги з ремонту обладнання (електродвигунів).

Відповідно до акту виконаних робіт (надання послуг) №43 від 17.02.2012р. відповідач прийняв з ремонту обладнання (електродвигун) у кількості 1шт. Вартість послуг з капітального ремонту склала 15849,98грн., однак відповідач за надані послуги розрахувався частково, у зв'язку з чим станом на день подання позову заборгованість відповідача склала 12849,98грн.

24.10.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №84 з вимогою погасити заборгованість, яку відповідач визнав у повному обсязі та зобов'язався оплатити заборгованість до 25.12.2012р.

Під час розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10349,98грн., з урахуванням часткової оплати відповідачем під час розгляду справи боргу у сумі 2500,00грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 121,18грн. індекс інфляції та 211,64грн. - 3% річних. (розрахунок в матеріалах справи).

Станом на день розгляду справи відповідач борг у повному обсязі не сплатив, документи які спростовують позовні вимоги не представив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано виконання своїх зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг.

13.06.2013р. ТОВ ?СТРУМ -92" (клієнт) та Адвокат Єфтеній С.В. (адвокат) уклали договір про надання правової допомоги №2-С (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, адвокат зобов'язується надавати клієнту правову допомогу в справах щодо юридичного захисту прав та інтересів ТОВ „СТРУМ - 92" в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з будь яких питань, що стосується клієнта, в тому числі у виконавчому провадженні, зокрема у справі щодо стягнення грошової суми з Державного підприємства "Одеська виправна колонія управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)", а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах договору.

З надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 4000,00грн., які клієнт сплачує до початку виконання договору (п. 3.1 договору).

На виконання умов договору №2-С від 13.06.2013р. клієнт (ТОВ „СТРУМ - 92") сплатив адвокату 4000,00грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №0004 від 13.06.2013р.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться витрати на послуги адвоката.

Згідно зі ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру".

Статтею 12 Законом України „Про адвокатуру" передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Сплачені позивачем 4000,00грн. за надання правової допомоги є оплатою послуг адвоката, однак визначені витрати за послуги адвоката неспіврозмірні, та явно завищені у порівняні з ціною позову, крім того адвокатом не надано доказів підтверджуючих розумність витрат, на підставі чого, суд враховуючи фактичні дані щодо підготовки адвокатом позовної заяви, участі в судових засіданнях у справі, та враховуючи тривалість розгляду і складність справи задовольняє вимоги стосовно судових витрат за послуги адвоката частково у сумі 500,00грн.

Враховуючи викладене та те, що представлені матеріали справи засвідчують обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає задоволенню у сумі 10605,26грн. у тому числі 10349,98грн. - основного боргу, 203,84грн. - 3% річних, 51,44грн. - індексу інфляції. Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, а саме з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1720,50грн. та 500,00грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)" (м. Одеса, вул. Краснова, 2А, код ЄДРПОУ 08680572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРУМ - 92" (м.Одеса, Миколаївська дорога, 197, р/р 26001037779700 в АТ „Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 19038465) 10349 /десять тисяч триста сорок дев'ять/ грн. 98коп. - основного боргу, 203 /двісті три/ грн. 84коп. - 3% річних, 51 /п'ятдесят одна/ грн. 44коп. - індексу інфляції, 1720 /одна тисяча сімсот двадцять/ грн. 50коп. судового збору, 500 /п'ятсот/ грн. 00коп. витрат на послуги адвоката.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 29.07.2013р.

Суддя Горячук Н.О.