Рішення № 32661136, 18.07.2013, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/4559/13-ц

2/121/1804/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Веденмеєр М.В., при секретарі Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № SIY0RX11070000 від 28 липня 2006 року у розмірі 24736 гривні 51 копійки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 липня 2006 року між позивачем та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" був укладений кредитний договір № SIY0RX11070000. За договором відповідач отримав суму в розмірі 2308,90 грн. та прийняв не себе зобов'язання сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, в порушення умов договору відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, в результаті чого виникла заборгованість, про стягнення якої Ялтинським міським судом АР Крим постановлено рішення від 18 грудня 2009 року. Однак, через невиконання рішення суду за відповідачем виникла заборгованість на загальну суму 24 736,51 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу у заочному порядку у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, де визнав позовні вимоги частково та просив розглянути справу за його відсутність.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 липня 2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "Приватбанк" був укладений кредитний договір № SIY0RX11070000, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 2308,90 гривень.

Згідно умов Договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах передбачених Договором грошові кошти (кредит) у сумі 2308,90 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік з кінцевим терміном повернення до 28 липня 2007 року.

Позичальник відповідно до умов договору зобов'язується погашати заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки, комісію зобов'язується у випадку невиконання зобов'язань по Договору, за вимогою Банку виконати зобов'язання по поверненню кредиту.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 18 грудня 2009 року по цивільній справі №2-5166/09 за позовом ЗАТ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановлено, що ОСОБА_1 в однобічному порядку відмовився від виконання взятого на себе по договору від 28.07.2006 року зобов'язання та підлягає примусовому стягненню. Так, вказаним рішенням суду з відповідача ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 09 серпня 2009 року у сумі 15966,14 грн..

Вказане рішення суду було звернуто до примусового виконання, внаслідок чого постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції 30 квітня 2013 року відкрите виконавче провадження ВП №37821420.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми 500 грн. - штрафа (фіксована частина) за кредитним договором № SIY0RX11070000 в розмірі 15699,14 гривень станом на 09 серпня 2009 року не підлягають задоволенню.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".

Згідно зі ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання і одностороння зміна його вимог не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такий самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, зобов'язання перед позивачем залишилися не виконаними.

Після постановлення рішення суду 18 грудня 2009 року відповідач не погасив заборгованість за кредитним договором, тому відповідно до умов договору за ним продовжує збільшуватись заборгованість і складає станом на 30 травня 2013 року 24 236,47 гривень: заборгованість по процентам за користування кредитом - 7191,15 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15891,26 грн.; 1154,06 - штраф (процентна складова).

Пункт 2 статті 616 ЦК України визначає, що суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи №2-5166-09 (аркх.№3773) за позовом ЗАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що дії позивача щодо звернення рішення суду до примусового виконання сприяли збільшенню заборгованості за кредитним договором. Так, отримавши рішення суду від 18 грудня 2009 року, та виконавчий лист 03 лютого 2010 року, звернуто до виконання вказане рішення було лише 30 квітня 2013 року. Такі дії позивача призвели до значного зросту заборгованості по кредитному договору.

Тому, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 10594,16 гривень.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплачує заборгованість за кредитом, то вона підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до ч.1 т. 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача підлягає також стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складають 242 гривні 81 копійка.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 549, 554, 611, 623-625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2 виданого 1-м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в АР Крим 18 червня 1999 року) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) заборгованість по кредитному договору у сумі 18939 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2 виданого 1-м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в АР Крим 18 червня 1999 року) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 64993919400001) судові витрати у сумі 229 (двохста двадцяти дев'яти) гривень 40 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: