Постанова № 32659766, 22.07.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року Справа № 811/1990/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Побочій О.В., представників:

- позивача - Членова В.А.;

- відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Брамет»доОлександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:Товариство з обмеженою відповідальністю «Брамет» (надалі - позивач) звернулось до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: №0000232230 від 24.05.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 7013 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3507 грн.; №0000222230 від 24.05.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в розмірі 84230 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про нікчемність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Аван-Тайм» за період з лютого 2011р. по лютий 2012р., ТОВ «Айвар-МС» за період з лютого по грудень 2011р., ТОВ «Баярд-К» за період з лютого по грудень 2011р., у зв'язку з чим податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, та зазначає, що господарські операції з вказаними контрагентами мали реальний характер, підтверджені належним чином складеним первинними документами, а товар отриманий від контрагента використано у власній господарській діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач правмо надати письмові заперечення не скористався, в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 39, 223).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 27.07.2013 р.

Заслухавши представника позивача, дослідивши у судовому засіданні надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з та ТОВ «Аван-Тайм» за період з лютого 2011р. по лютий 2012р., ТОВ «Айвар-МС» за період з лютого по грудень 2011р., ТОВ «Баярд-К» за період з лютого по грудень 2011р.

Результати перевірки оформлені актом №182/22-10/34741545 від 30.04.2013 р. (а.с.12-28).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення: №0000232230 від 24.05.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 7013 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3507 грн.; №0000222230 від 24.05.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в розмірі 84230 грн. (а.с. 30, 31).

Як вбачається зі змісту акту перевірки - пункти 3.1, 3.2, 3.3 висновки відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Аван-Тайм», ТОВ «Айвар-МС», ТОВ «Баярд-К» ґрунтуються на аналізі відомостей одержаних з актів перевірок вказаних підприємств, складених посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, з метою встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом - ТОВ «Аван-Тайм», ТОВ «Айвар-МС», ТОВ «Баярд-К», а отже, правомірності формування податкового кредиту та валових витрат суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Айвар-МС», що підтверджується копіями фінансово-господарських документів про придбання у вказаного підприємства дизельного палива (а.с. 47-113).

Факти використання дизельного палива у власній господарській діяльності підтверджується актами писання дизельного палива (а.с. 230-245).

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Баярд-К» позивачем долучено до матеріалів справи копії фінансово-господарських документів про придбання у вказаного підприємства металоконструкції та сантехнічних виробів (а.с. 117-141).

Факти використання отриманих ТМЦ у власній господарській діяльності підтверджується документами про внутрішнє переміщення ТМЦ та документами якими підтверджується реалізації сантехнічних виробів іншим суб'єктам господарювання (а.с. 224-229, 164-218).

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Аван-Тайм» позивачем долучено до матеріалів справи копії фінансово-господарських документів про придбання у вказаного підприємства дизельного палива (а.с. 145-163).

Факти використання дизельного палива у власній господарській діяльності підтверджується актами писання дизельного палива (а.с. 230-245).

На підставі податкових накладних виписаних вищевказаними контрагентами, позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів відносились суми ПДВ сплачені у складі вартості отриманого товару та формувались показники собівартості продукції.

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з вищевказаними контрагентами.

Посилання відповідача на акти перевірок ТОВ «Аван-Тайм», ТОВ «Айвар-МС», ТОВ «Баярд-К» складених посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаними актам жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Аван-Тайм», ТОВ «Айвар-МС», ТОВ «Баярд-К», а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки актів перевірок ТОВ «Аван-Тайм», ТОВ «Айвар-МС», ТОВ «Баярд-К» так і акту перевірки позивача.

Крім того, висновки актів перевірок ТОВ «Аван-Тайм», ТОВ «Айвар-МС», ТОВ «Баярд-К» не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаними підприємством оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.

Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з ТОВ «Аван-Тайм», ТОВ «Айвар-МС», ТОВ «Баярд-К».

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують товарність операцій між ним та ТОВ «Аван-Тайм», ТОВ «Айвар-МС», ТОВ «Баярд-К», останній мав право на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі цих документів.

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ТОВ «Аван-Тайм», ТОВ «Айвар-МС», ТОВ «Баярд-К» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Враховуючи вказану норму, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена лише законом, а не актом перевірки платника податків, незважаючи на факти які в цьому акті відображені. Адже, акт перевірки лише підтверджує факт проведення документальної перевірки та містить висновки, що ґрунтуються на суто суб'єктивній думці посадової особи органу державної податкової служби, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано права здійснення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним), що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином складені податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Аван-Тайм», ТОВ «Айвар-МС», ТОВ «Баярд-К», то позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати за цими господарськими операціями.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 24.05.2013 року №0000232230.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 24.05.2013 року №0000222230.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 947,50 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 25.07.2013р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник