Постанова № 32659292, 24.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року справа №805/5398/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

секретар судового засідання Білоцерковець Д.О.

з участю представників позивача Токаря А.В.,

представника відповідача Гац Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «Донецький інститут соціальної освіти» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 805/5398/13-а за позовом Приватного вищого навчального закладу «Донецький інститут соціальної освіти» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2013 року позивач - Приватний вищий навчальний заклад «Донецький інститут соціальної освіти» (далі ПВНЗ «ДІСО») звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, в якому просив: скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 4 лютого 2013 року №400, як незаконну (а. с. 3).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у задоволені позову ПВНЗ «ДІСО» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про скасування постанови від 04.02.2013 року № 400 про накладення штрафу у розмірі 8477,30 грн. відмовлено (а. с. 116-118).

Позивач подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просив скасувати постанову суду, прийняти нову, якою задовольнити позов. Апеляційну скаргу обґрунтовував порушенням норм матеріального права, зокрема, зазначив, що посадові особи відповідача порушили п.12 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності», яким передбачено, що перед початком здійснення державного нагляду посадова особа вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання. Інститут не є режимним об'єктом та не має охорони, до чергового будівлі та до приймальної закладу посадові особи відповідача не зверталися, що підтверджується записами журналу обліку відвідувачів закладу, і це ставить під сумнів відвідування ними навчального закладу. Також зазначає, що до проведення перевірки були призначені некомпетентні особи, а саме, не інспектори, а провідний і головний спеціалісти. (а. с. 121, 122).

Представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції заперечував проти апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Приватний вищий навчальний заклад «Донецький інститут соціальної освіти» зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради Донецької області особи 26.03.2002 року, код ЄДРПОУ 24153961, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи серії А00 №294120 (а. с. 20). ПВНЗ «ДІСО» здійснює свою діяльність відповідно до статуту затвердженого міністерством освіти і науки України (а. с. 23-48).

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області (далі за текстом - Інспекція), згідно ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згоди Державної споживчої інспекції України від 10.12.2012 року №03/7-6311-2012 та звернення ОСОБА_4 від 14.11.2012 року винесено наказ №526 про проведення позапланової перевірки ПВНЗ «ДІСО» з питань дотримання вимог законодавства прав споживачів (а. с. 61).

24.12.2012 року Інспекцією виписано направлення на проведення перевірки ПВНЗ «ДІСО» з питань дотримання вимог законодавства прав споживачів в період з 24.12.2012 року по 25.12.2012 року. Проведення перевірки доручено провідному спеціалісту Гац Лілії Володимирівні та головному спеціалісту ОСОБА_5 (а. с. 62).

За результатами даної перевірки зазначеними посадовими особами Інспекції - Гац Л.В. та ОСОБА_5 складено акт перевірки від 25.12.2012 року №003236, яким встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», що виразилося у створенні перешкод службовим особам державного органу, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні перевірки (а. с. 54-57).

Екземпляр цього акту перевірки направлений на адресу ПВНЗ «ДІСО» 28.12.2012 року, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком ДП «Укрпошта» (а. с. 58).

На виконання вимог законодавства Інспекцією 04.01.2013 року направлено запит за вих.№05/17-29 Державної податкової служби у Донецькій області щодо вартості наданих послуг за листопад 2012 року ПВНЗ «ДІСО» (а. с. 63).

22.01.2013 року відповідачем отримано відповідь ДПС у Донецькій області від 16.01.2013 року №519/10/15-213-3 з зазначенням задекларованого обсягу наданих послуг за листопад 2012 року (а. с. 64).

23.01.2013 року Інспекцією направлено на адресу позивача повідомлення про дату, час та місце розгляду матеріалів перевірки для надання пояснень (а. с. 65), на яке представник Приватного вищого навчального закладу «Донецький інститут соціальної освіти» не прибув.

4 лютого 2013 року за результатами перевірки стану дотримання законодавства про захист прав споживачів у ПВНЗ «ДІСО» прийнято постанову № 400 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді штрафу у розмірі 8477,30 грн. (а. с. 4, 66 - 67).

Сума штрафу 8477,30грн.=10% від суми обсягу наданих послуг за листопад 2012 року відповідно до декларації з ПДВ за листопад 2012 року 84773грн. тобто розрахована відповідно до вимог п.8 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Спірним питанням у справі є правомірність прийняття відповідачем постанови № 400 про накладення на позивача стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді штрафу у розмірі 8477,30 грн.

Суд першої інстанції на підставі вищенаведених обставин справи дійшов висновку, що Інспекцією доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів на підставі цих же встановлених обставин справи дійшла протилежного висновку про те, що суб'єктом владних повноважень (відповідачем у справі) не доведено правомірність прийняття спірної постанови про застосування штрафу до ПВНЗ «ДІСО», оскільки відповідач не надав належних доказів тієї обставини, що позивачем були створенні перешкоди службовим особам відповідача у проведенні перевірки.

Суд першої інстанції в постанові зазначив про те, що допитана у якості свідка колишній працівник відповідача - ОСОБА_5, яка на момент проведення перевірки працювала головним спеціалістом в Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, пояснила, що створення перешкод службовим особам відповідача полягало у тому, що вона та Гац Л.В., які були направлені відповідачем на перевірку, прийшовши за місцезнаходженням позивача не застали на робочому місці ректора, а працівниками позивача не було надано документів необхідних для проведення перевірки.

В суді апеляційної інстанції, зокрема, відповідно до наданих пояснень представника відповідача Гац Л.В., яка була направлена відповідачем на проведення перевірки та пояснень представника позивача - Токаря А.В. встановлено, що вказані посадові особи відповідача перший раз приходили на здійснення перевірки, але на робочому місці керівника не було, а витребувати документи на перевірку посадові особи не змогли, оскільки не мали необхідних документів на її проведення (направлень). Представник відповідача не заперечувала цього факту, пояснила, що ця обставина документально ними не фіксувалася, оскільки вони з ОСОБА_5 дійсно прибули в навчальний заклад без підтвердження наданих повноважень.

Представник відповідача Гац Л.В. також пояснила, що вона та ОСОБА_5 вдруге прийшли на перевірку і склали акт перевірки від 25.12.2012 року №003236, яким встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», в якому зазначено про створення перешкод службовим особам державного органу, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні перевірки тільки на тій підставі, що керівника позивача не було на робочому місці. Вважає, що відсутність ректора інституту на робочому місці є перешкодою в здійсненні перевірки у розумінні Закону України «про захист прав споживачів». При цьому зазначила, що оскільки перевірка є позаплановою, Інспекція не повинна попереджати суб'єкт господарювання про його проведення.

Колегія суддів дослідила копію акту перевірки від 25.12.2012 року №003236, який став підставою для прийняття спірної постанови про застосування до позивача штрафу за вчинене порушення, передбачене ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», і встановила, що в акті відсутній детальний опис виявленого порушення, як це передбачено відповідним реквізитом за формою акту. А саме, в графі «детальний опис виявленого порушення» дослівно зазначено: «При виїзді на місце проведення позапланового заходу ПВНЗ «ДІСО» було створено перешкоду службовим особам (спеціально) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, також правил торгівельного та інших видів обслуговування» та в графі : «посилання на нормативний акт, вимоги якого порушені» вказано, що порушено ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023- XII.

При цьому в акті перевірки відсутні будь-які записи в розділі II «перелік питань для контролю дій перевіряючих», який передбачає п'ять пунктів, та в яких, зокрема, зазначається, чи попереджався суб'єкт господарювання про здійснення цього заходу (перевірки); чи надані посадовими особами органу державного нагляду (контролю) перед початком перевірки службові посвідчення, направлення; чи здійснений запис посадовою особою органу державного нагляду (контролю) до відповідного журналу суб'єкта господарювання тощо.

В цьому розділі всі графи, які підлягають заповненню перекреслені буквою «Z».

Також в акті перевірки відсутні будь-які записи щодо наявності інших осіб (працівників позивача) в ПВНЗ «ДІСО» на час виходу посадових осіб відповідача на проведення перевірки. Тобто відсутні будь-які підтвердження тому, що акт дійсно складався в навчальному закладі.

Представник позивача наполягав, що про складання цього акту та розгляду матеріалів за результатами перевірки позивачу не було відомо, оскільки перший документ, який був отриманий від відповідача - це спірна постанова про застосування штрафу.

Суд першої інстанції зазначив, що 23.01.2013 року Інспекцією направлено на адресу позивача повідомлення про дату, час та місце розгляду матеріалів перевірки для надання пояснень (а. с. 65), проте представник Приватного вищого навчального закладу «Донецький інститут соціальної освіти» проігнорував дане повідомлення відповідача.

Відповідач не надав в суді апеляційної інстанції підтвердження про вручення вищезазначеного повідомлення позивачу, як і не довів факту отримання позивачем копії акту перевірки від 25.12.2012 року. Як пояснив представник відповідача, все листування, крім копій постанов про застосування штрафу Інспекцією відправляється без повідомлення про вручення. Отже вищенаведений висновок суду першої інстанції не підтверджений матеріалами справи

З огляду на викладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятої спірної постанови про застосування штрафу до позивача, оскільки в акті, який став підставою для прийняття такого рішення, відсутнє заповнення обов'язкових реквізитів, а саме, відсутній не тільки детальний опис виявленого порушення ( розділ I акту, замість цього цитуються положення з норм ст.ст.23 та 26 Закону України «Про захист прав споживачів», а й будь-які обставини проведення цієї перевірки, зокрема, чи були на той час на підприємстві інші працівники, чи намагалися посадові особи відповідача з'ясувати питання, передбачені другим розділом акту, форма №1 якого затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.01.2012 року №24; внесений чи не внесений посадовими особами відповідача запис перед початком проведення перевірки до відповідного журналу суб'єкта господарювання. Тобто наведене свідчить про відсутність документального підтвердження того, що позивачем були створенні перешкоди службовим особам державного органу, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів (відповідача) у проведенні перевірки, внаслідок чого спірна постанова підлягає скасуванню.

Водночас, слід зазначити, що в копії спірної постанови Інспекції № 400 від 04.02.2013 року, яка була направлена відповідачем позивачеві та надана останнім суду в обгрунтування позову зазначено, що акт перевірки складений 25 грудня 2013 року ( а. с. 4), в іншій копії цієї постанови, який був наданий відповідачем суду пізніше ( а. с. 66), зазначено, що постанова прийнята на підставі акту від 25 грудня 2012 року, при цьому наявні виправлення в році, а саме, «з 2013 року» на «2012 рік». Представник відповідача пояснила, що дійсно мала місце описка.

З огляду на викладене, колегія дійшла висновку, що внаслідок неповного з'ясування обставин у справі, які мають значення для її вирішення, невідповідність висновків суду обставинам справи постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановленням нової про задоволення позову в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 26 липня 2013 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «Донецький інститут соціальної освіти» задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 805/5398/13-а за позовом Приватного вищого навчального закладу «Донецький інститут соціальної освіти» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про скасування постанови скасувати.

Позовні вимоги Приватного вищого навчального закладу «Донецький інститут соціальної освіти» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області № 400 від 04.02.2013 року про застосування до Приватного вищого навчального закладу «Донецький інститут соціальної освіти» штрафу у розмірі 8477,30 грн. (вісім тисяч чотириста сімдесят сім гривень 30 коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді С.В. Білак

Т.Г. Гаврищук