Постанова № 32659214, 25.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 р. Справа №805/8251/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.

за участю представника позивача Коваленко О.В.

представника відповідача Рубан О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення № 4782/32270533 від 30.11.2012 року,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Артемвугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення № 4782/32270533 від 30.11.2012 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірним рішенням до нього неправомірно застосовані штрафні санкції у розмірі 855 245,59 грн. та нарахована пеня за несплату єдиного внеску в розмірі 140 253,27 грн. Позивачем рішення оскаржено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Пенсійного фонду України, але скарги залишені без задоволення. Крім цього, у порушення вимог законодавства, спірне рішення прийнято в строк майже десяти місяців після повної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також відповідачем сплачений внесок був зарахований у погашення штрафних санкцій та пені за попередні періоди. Просив суд задовольнити позовні вимоги та скасувати спірне рішення від 30 листопада 2012 року № 4782/32270533.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, вказуючи на те, що спірне рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства. Також зазначив, що відповідно до даних картки особового рахунку платника єдиного внеску позивачем не було своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок за квітень 2012 року, у зв'язку з чим прийнято рішення від 30 листопада 2012 року № 4782/32270533, яким застосовані штрафні санкції та пеня на суму 995 498,86 грн. Окрім цього, відповідно до пункту 16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Отже спірне рішення було прийнято органом Пенсійного фонду відповідно до вимог чинного законодавства та надіслано у встановлений строк, тобто протягом трьох робочих днів з дня його винесення. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Артемвугілля» зареєстровано як юридична особа та включено до ЄДРПОУ за номером 32270533, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (надалі - Закон № 2464).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Недоїмкою відповідно до даного Закону вважається сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 закріплено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як передбачено частинами 1, 5, 8, 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Також судом встановлено, що позивачем був сплачений єдиний внесок платіжними дорученнями від 21 травня 2012 року № 4945 на суму 2 245,16 грн., № 4950 на суму 173 081,05 грн., № 4951 на суму 185 618,13 грн.

30 листопада 2012 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 4782/32270533, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 855 245,59 грн. та нарахована пеня у розмірі 0,1% у сумі 40 253,27 грн. за період з 21.05.2012р. по 13.06.2012р.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з пунктом 7.2.2 Розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 (надалі - Інструкція № 21-5) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Як передбачено частиною 10 статті 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з абзацом 2 пункту 7.5 Розділу VІІ Інструкції № 21-5 нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Абзацом 2 пункту 7.7 Розділу VІІ Інструкції № 21-5 закріплено, що перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску.

Судом встановлено, що спірне рішення від 30 листопада 2012 року № 4796/32270533 направлено позивачу рекомендованим листом, отримано ним 11 грудня 2012 року.

Відповідно до частини 14 статті 25 Закону № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Позивачем спірне рішення від 30 листопада 2012 року № 4782/32270533 оскаржене до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про що свідчить скарга від 17 грудня 2012 року. Рішенням про результати розгляду скарги від 8 січня 2013 року № 152/08 вищезазначену скаргу позивача залишено без задоволення та спірне рішення залишено без змін. Позивачем до Пенсійного фонду України направлено скаргу від 24 січня 2013 року № 14/2-16 на рішення про результати розгляду скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. 28 березня 2013 року Пенсійним фондом України винесено рішення про результати розгляду скарги № 7956/09-10, яким спірне рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про порушення відповідачем строку прийняття спірного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, з огляду на те, що відповідно до частини 16 статті 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на те, що сплачені ним суми єдиного внеску відповідачем зараховані в рахунок погашення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені за попередні періоди, з огляду на те, що відповідно до частини 6 статті 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Карткою особового рахунку позивача підтверджується наявність у підприємства несплаченої недоїмки, штрафів на час сплати єдиного внеску платіжними дорученнями від 21 травня 2012 року №№ 4945, 4950, 4951.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне рішення від 30 листопада 2012 року № 4782/32270533 прийнято відповідачем відповідно до норм діючого законодавства.

Частиною 1 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірного рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення № 4782/32270533 від 30.11.2012 року - відмовити повністю.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 25 липня 2013 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 30 липня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кошкош О.О.