Ухвала суду № 32659172, 29.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.07.2013 р. Справа№ 914/2922/13

за позовною заявою: Державного підприємства «Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», м.Новий Розділ Львівської області

до відповідача-1: Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області, м.Миколаїв Львівської області

відповідача-2: Заступника начальника державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Практика Андрія Григоровича, м.Миколаїв Львівської області

про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника

Суддя Щигельська О.І.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», м.Новий Розділ Львівської області до Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області, м.Миколаїв Львівської області та до Заступника начальника державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Практика Андрія Григоровича, м.Миколаїв Львівської області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень Заступника начальника державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Практика Андрія Григоровича при винесенні постанови про арешт коштів боржника та скасування постанови Заступника начальника державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Практика Андрія Григоровича про накладення арешту коштів боржника від 05.07.2013р., однак судом встановлено, що у її прийнятті слід відмовити у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як визначено ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Згідно з ст.61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому ч.3 ст.2-1 цього Кодексу.

Як вбачається з поданої позовної заяви, позивачем оскаржуються дії органу Державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Пленумом Вищого господарського суду України, зокрема п.9.1 Постанови №9 від 17.10.2012р., роз'яснено, що за змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Також, у п. 9.3. вказаної Постанови визначено, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором.

Окрім цього у п.9.8. цієї ж Постанови вказано, що за змістом частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» і частини першої статті 121-2 ГПК України розгляду господарським судом підлягають ті скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби, які подано прокурором або сторонами виконавчого провадження (стягувачем чи боржником), відкритого на підставі виданого господарським судом виконавчого документа; скарги ж, подані іншими, крім зазначених, особами розгляду в господарських судах не підлягають.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

У п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити у зв'язку з непідвідомчістю спору господарському суду та звертає увагу позивача на можливість звернення до господарського суду Львівської області з оскарженням дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби в порядку ст.121-2 ГПК України, шляхом подання скарги.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір.

Враховуючи наведене і керуючись ст.1, ч.1 ст.12, ст.61, п.1 ч.1 ст.62, ст.86 ГПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В :

1. У прийнятті позовної заяви відмовити.

2. Повернути Державному підприємству «Новороздільське державне гірничо-хімічного підприємство «Сірка» позовну заяву від та додані до неї документи.

3. Повернути Державному підприємству «Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» (Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Гірнича, буд.2, код ЄДРПОУ 32940082) судовий збір у розмірі 1147,00грн., доказом сплати якого є меморіальний ордер №4408737 від 22.07.2013р.

Додаток: позовні матеріали на 19 аркушах (включно з конвертом).

Суддя Щигельська О.І.