Рішення № 32659128, 18.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9790/13 18.07.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/9790/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія

«Малахіт»;

до 1. Київської міської ради;

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації);

про спонукання до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки

Представники сторін:

від позивача: Самійленко А.А., довіреність б/н від 17.04.2013р.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Рогожинська І.В., довіреність № 05703-14655 від 11.07.2013р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» (надалі - позивач) з позовом до Київської міської ради (надалі - відповідач 1) та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач 2) про спонукання до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі незаконно ухиляються від виконання п. 6.1 рішення Київської міської ради від 31.10.2006р. № 220/277 щодо укладання з позивачем договору купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0540 га для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину на перетині вулиць Алма-Атинської та Профспілкової у Дніпровському районі м. Києва, чим порушують права останнього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. (суддя Сташків Р.Б.) порушено провадження у справі № 910/9790/13 та призначено її розгляд на 19.06.2013р.

Присутній у судовому засіданні 19.06.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача 2 проти позову заперечив, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позов, який був наданий у судовому засіданні.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Ухвалою від 19.06.2013р. суд відклав розгляд справи на 03.07.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача 1.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду м. Києва від 03.07.2013р. року, у зв'язку з перебуванням судді Сташківа Р.Б. з 01.07.2013 року у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/9790/13 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою від 03.07.2013р. справу № 9790/13 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І. та призначено до розгяду в судовому засіданні на 18.07.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 18.07.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечив, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позов.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвали від 03.07.2013р. не виконав та відзив на позов не подав.

Відповідач 1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 03.07.2013р. була надіслана відповідачу 1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що містяться в матеріалах справи.

Як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, 12.07.2013р. ухвала суду від 03.07.2013р. була вручена представнику відповідача 1.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача 1 суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача 1, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 27.12.2001р. № 180/1614 «Про погодження місць розташування об'єктів» товариству з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія Малахіт» погоджено, за умови виконання п. 41.1 цього рішення, місце розташування тимчасової торговельної споруди на перетині вулиць Алма-Атинської та Профспілкової у Дніпровському районі м. Києва на частині земельної ділянки, відведеної відповідно до рішень виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящихся від 03.04.72 № 463 «Про відведення земельної ділянки Київському заводу експериментальних конструкцій тресту «Південенергобуд» під будівництво житлового будинку по вул. Новаторів у Дарницькому районі» та від 16.10.72 №1 644 «Про відведення додаткової земельної ділянки Київському заводу експериментальних конструкцій тресту «Південенергобуд» під будівництво другої черги жилого будинку по вул. Новаторів у Дарницькому районі», орієнтовною площею 0,06 га.

12.12.2003р. між Київською міською радою в особі Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та позивачем було укладено Договір резервування земельної ділянки, згідно якого за позивачем зарезервовано земельну ділянку загальною площею 0,0540 га для розташування тимчасової торговельної споруди на перетині вулиць Алма-атинської та Профспілкової у Дніпровському районі м. Києва в межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3 зазначеного договору, термін резервування земельної ділянки був встановлений до 27.12.2004 року.

Рішенням Київради від 24.06.2004р. № 339/1549 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» було затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину на перетині вулиць Алма- Атинської та Профспілкової у Дніпровському районі м. Києва; вилучено з користування ВАТ «Київський завод експериментальних конструкцій» частину земельної ділянки площею 0,05 га на перетині вулиць Алма-Атинської та Профспілкової у Дніпровському районі м. Києва; передано ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт», за умови виконання п. 54.1 цього рішення, у короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,05 га для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину на перетині вулиць Алма-Атинської та Профспілкової у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель, вилучених відповідно до пункту 54 цього рішення.

01.07.2005р. між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» був укладений договір оренди земельної ділянки, який, у відповідності до вимог ст.ст. 14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі», зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 14.07.2005р. за номером 66-6-00281 у книзі записів державної реєстрації договорів.

За умовами п.1 вказаного договору, орендодавець, на підставі п.54 рішення № 339/1549 від 24.06.2004р. Київської міської ради, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку розміром 0,0540 кв.м, кадастровий номер 8000000000:66:127:0008, на перетині вулиць Алма-Атинська та Профспілкова у місті Києві для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину.

Пунктом 3.1 договору оренди встановлено, що договір укладено на один рік.

У п. 6.1 договору оренди сторонами узгоджено, що передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Як свідчать матеріали справи, 14.07.2005р. між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» було складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

31.10.2006р. Київською міською радою було прийнято рішення № 220/277, відповідно до якого поновлено терміном на один рік Договір оренди земельної ділянки від 01.07.2005р., укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» та прийнято рішення про продаж земельної ділянки площею 0,0540 га за 441000 грн. для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину на перетині вулиць Алма-Атинська та Профспілкова у місті Києві; зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити оформлення договору купівлі-продажу за ціною та на умовах, визначених рішенням Київської міської ради.

Крім того, п. 5 зазначеного рішення були затверджені умови продажу земельної ділянки згідно з додатком.

Так, у п. 6 Додатку до рішення № 220/277 від 31.10.2006р. «Умови продажу товариству з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» земельної ділянки на перетині вулиць Алма-Атинської та Профспілкової у Дніпровському районі м. Києва» визначено зарахувати до сум, які покупець має сплатити за земельну ділянку, аванс у розмірі 48848,74 грн., сплачений відповідно до угоди № 206 від 14.11.2003р.

Згідно п. 1 Угоди № 206, що була укладена 14.11.2003 р. між позивачем та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради, позивач відповідно до рішення Київської міської ради від 26.09.2000р. № 14/991 «Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві», сплаив аванс у сумі 48848,74 грн. за земельну ділянку площею 0,05 га, розташовану за адресою: на розі вул. Алма-Атинської та вул. Профспілкової у Дніпровському районі м. Києва.

Пунктом 5 Угоди № 206 визначено, що кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки і не повертаються товариству, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначених у пункті 1 цієї угоди.

Судом встановлено, що позивач виконав всі умови п. 7 рішення та угоди № 206 від 14.11.2003 р. та сплатив аванс за купівлю земельної ділянки на перетині вул. Алма-Атинської та Профспілкової в Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується платіжним дорученням від 24 листопада 2003 р. № 993.

Як вбачається з п. 6.1 рішення Київради № 220/277 від 31.10.2006р., обов'язок забезпечити оформлення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки був покладений на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради.

Матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до Київради з проханням вжити заходів щодо оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Так, листом від 12.03.2009р. за вих.№ 9 позивач звернувся до Головного управління земельних ресурсів та Київського міського голови з проханням вжити невідкладних заходів, спрямованих на виконання рішення Київради від 31.10.2006 р. № 220/277.

У відповідь на вказаний лист, Головне управління земельних ресурсів повідомило листом від 13.04.2009р. за вих.№ 05-358/9933, що питання укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з позивачем може бути розглянуте лише після поновлення договору оренди земельної ділянки.

Крім того, 05.03.2013р. позивач надіслав рекомендованою поштою на адреси відповідачів листи вих.№ 25 від 05.03.2013р. та вих. № 26 від 05.03.2013р. з пропозиціями укласти договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки в редакції позивача. До листів був доданий підписаний позивачем проект договору купівлі-продажу земельної ділянки в двох примірниках.

Згідно відповіді Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за вих. № 057081-6182 від 01.04.2013р. позивачу відмовлено в укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки з тих підстав, що нотаріально посвідчений договір до Департаменту земельних ресурсів не надходив, а ТОВ «ІБК Малахіт» не виконані умови рішення Київради від 31.10.2006р. № 220/227.

Втім, дослідивши надані суду докази та заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011р. № 6, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Відповідно до приписів ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст. 324 Цивільного кодексу України, від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно ст.ст. 142, 143 Основного Закону України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, в тому числі, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

У статті 151 Господарського кодексу України, визначено, що суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 01.07.2005р.) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 01.07.2005р.), органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 122 Земельного кодексу України, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 6 ст.128 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 01.07.2005р.), рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради, державного органу приватизації про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до пп. 2 п. «б» ч. 1 ст. 33 та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею. До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з п. 2.7 Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м.Києві (далі -Тимчасовий порядок), затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.03.2002р. № 304/1738 (в редакції від 19.07.2005р.), рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладення договору купівлі-продажу.

Тобто, виходячи із системного аналізу змісту норм Земельного Кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п.2.7 Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м.Києві (чинних на момент виникнення правовідносин сторін), наявність рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Таким чином, чинне рішення Київської міської ради від 31.10.2006р. № 220/277 є достатньою правовою підставою для укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки.

Наведене також випливає з положень ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, згідно з якими укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договорудля певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 649 Цивільного кодексу України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Згідно зі ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Отже, відповідно до зазначених норм законодавства, укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки є обов'язковим, адже чинне земельне законодавство не передбачає підстав для відмови органу місцевого самоврядування від укладення такого договору за наявності рішення цього ж органу про продаж земельної ділянки.

Враховуючи те, що згідно земельного законодавства підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки і набуття права власності на неї, є рішення органу місцевого самоврядування, а відповідачем 1 прийнято рішення про продаж земельної ділянки позивачу, суд вважає, що укладення договору купівлі-продажу землі є обов'язковим в силу закону.

Також суд звертає увагу на те, що у рішенні Київради від 31.10.2006р. № 220/277 відсутня умова, яка передбачає, що в разі не укладання позивачем договору оренди земельної ділянки, рішення в частині продажу зазначеної земельної ділянки втрачає свою дію.

Під час розгляду справи судом встановлено, що проект договору купівлі-продажу земельної ділянки, який 05.03.2013р. був надісланий позивачем на адресу відповідачів, відповідає вимогам чинного земельного законодавства. Вказаний проект договору не був підписаний та не був повернутий відповідачами із зауваженнями (протоколом розбіжностей) у 20-денний строк, передбачений ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України. Відповідачами не надано заперечень щодо істотних умов запропонованого позивачем договору оренди на момент розгляду справи судом.

За таких обставин, між сторонами виникли передоговірні відносини, оскільки позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про придбання спірної земельної ділянки, а Київрадою на сесії прийнято відповідне рішення, яке повинно бути покладено в основу договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відтак, згідно ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду, якщо спір виник при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах зі спорів, що виникають із земельних правовідносин (постанова від 25.09.2012р. у справі № 19/074-11).

Водночас, оформлена листом від 03.04.2009р. № 05-358/9933 відмова відповідача 2 у вжитті заходів по укладенню договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка мотивована можливістю вирішення цього питання лише за умови поновлення договору оренди землі, суперечить чинному земельному законодавству, яким обов'язок укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки на підставі рішення власника (Київради) не ставиться в залежність від наявності у покупця права оренди на відчужувану земельну ділянку.

В свою чергу, викладені у листі від 01.04.2013р. № 057081-6182 доводи відповідача 2 щодо формального обґрунтування відмови в укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки обставиною ненадходження від позивача нотаріально посвідченого договору, не відповідають приписам п.2.8 Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м.Києві та п. 6.1 рішення Київської міської ради від 31.10.2006р. № 220/277, згідно яких, по-перше, саме Головне управління земельних ресурсів, правонаступником якого є відповідач 2, готує договір купівлі-продажу земельної ділянки, який підлягає нотаріальному посвідченню; по-друге, обов'язок забезпечити оформлення (в тому числі нотаріальне) договору купівлі-продажу земельної ділянки також покладено на відповідача 2.

Отже, залишивши без відповіді надісланий товариством проект договору купівлі-продажу земельної ділянки, Київська міська рада незаконно ухиляється від укладення з позивачем договору купівлі-продажу земельної ділянки, безпідставно не виконуючи при цьому своє ж чинне рішення від 31.10.2006 №220/277.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Приписами ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, недотримання органом місцевого самоврядування вимог земельного законодавства та зволікання з укладенням договору купівлі-продажу земельної ділянки свідчить про порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх цивільних прав випливає з вимог ч. 1 ст. 649 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 179, ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України.

При цьому, суд не приймає до уваги наведені у відзиві на позов твердження відповідача 2 про те, що згідно з ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції від 14.10.2008р.) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, оскільки, по-перше, в силу приписів ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України, вказана норма земельного законодавства не має зворотної дії у часі щодо правовідносин, які виникли між сторонами на підставі рішення Київської міської ради від 31.10.2006р. № 220/277.

По-друге, дійсно, відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції від 02.03.2006р., чинній на момент прийняття рішення Київради від 31.10.2006р. № 220/277) земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, підлягали продажу на конкурентних засадах (земельні торги). Проте, з огляду на те, що в той період (2005-2006рр.) позивач користувався спірною земельною ділянкою на умовах договору оренди землі від 01.07.2005р., Київська міська рада, приймаючи рішення від 31.10.2006р. № 220/277 про продаж цієї земельної ділянки позивачу, правомірно керувалася п. 1.2 Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м.Києві, відповідно до якого продаж земельних ділянок здійснюється на земельних торгах, крім земельних ділянок, на які є документи, що посвідчують право користування ними (державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі, договір тимчасового користування, у тому числі на умовах оренди).

Також суд відхиляє посилання відповідача 2 на рішення Господарського суду м.Києва від 11.04.2012р. у справі № 5011-62/3100-2012, яким задоволено позов про зобов'язання ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» повернути за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,0540 га, розташовану за адресою: м.Київ, Дніпровський район, перетин вулиць Алма-Атинська та Профспілкова, оскільки спір у вказаній справі виник з орендних правовідносин, пов'язаних із закінченням строку дії укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» договору оренди землі від 01.07.2005р. та недоведеністю його поновлення на даний час, що не впливає на укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки на підставі чинного рішення Київради від 31.10.2006р. № 220/277.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, відтак підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідачів, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій як відповідача 1, так і відповідача 2.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Київську міську раду (м. Київ, вул.Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) укласти з товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» (02090, м. Київ, вул. Новаторів, 9, код ЄДРПОУ 24729540 ) Договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0540 га для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину на перетині вулиць Алма-Атинської та Профспілкової у Дніпровському районі м. Києва. Видати наказ.

3. Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул.Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» (02090, м. Київ, вул. Новаторів, 9, код ЄДРПОУ 24729540 ) 573 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. Стягнути з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а; код ЄДРПОУ 26199097) 573 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.07.2013р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов