Рішення № 32659122, 22.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.13р. Справа № 904/1857/13-г

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 297 894 грн. 60 коп.

Головуючий колегії Кеся Н.Б.

Суддя Юзіков С.Г.

Суддя Мартинюк С.В.

При секретарі судового засідання Шепель Я.А.

Представники:

Від позивача - Дарій Л.М, представник, дов. №52-16/120 від 29.12.12р.

Від відповідача - Черненко Е.І., представник, дов. №34 від 01.01.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область звернулось з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, в якому просить господарський суд стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" суму грошових коштів у розмірі 297 894,60 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що спірна сума була списана Відповідачем з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" безпідставно, що слідує з наступного:

Відповідачем подавались вагони у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів, що на підставі п. "б" ст. 121 Статуту залізниць України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 та п. 4 Правил користування вагонами та контейнерами, є підставою для звільнення від плати за користування вагонами. В підтвердження величини максимальної переробної спроможності навантажувальних і розвантажувальних пунктів Позивач посилається на Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці, затверджений начальником ДП "Придніпровська залізниця" та головою Правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", а також п. 7 Договору про експлуатацію під'їзної залізничної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008р. (а.с. 174-179 Т.1);

Відповідач неправомірно утримав плату за користування вагонами, що надходили на адресу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на коліях ст.ст. Кривий Ріг-Сортувальний, Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг-Західний, Саксагань, Чортомлик, Гейковка, Пічугіне, Павлопілля, Приворот, Підстепне, Грукувата, Ток, Новоблочна, Радушна Придніпровської залізниці;

Позивач вказує на те, що перелічені станції не є станціями призначення. Так, відповідно до п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства;

Відповідач не надав актів загальної форми, та повідомлень про затримку вагонів за кожним випадком затримки вагонів, а наявні акти, та повідомлення про затримку вагонів містять недоліки в оформленні;

Позивач вважає, що акти та повідомлення, складені із порушенням вимог чинного законодавства, не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності Позивача;

на думку Позивача чинним законодавством передбачено, що нарахування плати за користування вагонами проводиться виключно за відомістю плати за користування вагонами форми ТУ-46, а у накопичувальні картки включаються лише додаткові послуги та штрафи. Отже, списання з особового рахунку Відповідачем коштів за накопичувальними картками в рахунок оплати за користування вагонами Позивач вважає безпідставним;

також Позивач звертає увагу суду на те, що у спірних накопичувальних картках відсутні відомості щодо номерів вагонів, які були затримані, часу затримки вагонів, а також розміру плати за користування кожним вагоном, що не узгоджується з п.п. 5, 6 Порядку користування вагонами та контейнерами, якими передбачено нарахування плати за користування вагонами за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору направлено на адресу Відповідача претензію від 18.12.2012р., яка отримана останнім 24.12.2012р., але залишена без відповіді та задоволення.

В додаткових поясненнях до справи від 18.06.2013р. (а.с. 209 Т.7) Позивач додатково зазначив, що спірна плата за користування вагонами безпідставно списана за порожні вагони, як вантаж на своїх осях, що не передбачено чинним законодавством.

Крім того, Позивач вказує та те, що спірні порожні вагони не затримувалися в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, тому немає підстав для нарахування плати за користування вагонами згідно з п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами.

В поясненнях до справи від 05.07.2013р. (а.с. 239 Т.7) Позивач додатково зазначив, що Відповідачем не були надані Позивачу акти загальної форми щодо затримки вагонів, а лише акти про затримку вагонів. Отже, Позивач вважає відсутні підстави для матеріальної відповідальності позивача за спірними обставинами. Також, Позивач наполягає на тому, що Відповідачем було порушено порядок повідомлення Позивача про затримку вагонів.

З огляду на ці обставини, Позивач вважає, що має місце безпідставне списання та зберігання Відповідачем грошових коштів на суму 297 894 грн. 60 коп. з ПДВ, які підлягають поверненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що:

залізницею були прийняті порожні власні вагони для перевезення на адресу одержувача - Позивача. На шляху прямування, через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, дані вагони були затримані, у зв'язку з чим були видані відповідні накази, складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23, також складені акти загальної форми ГУ-23 та станцією призначення Кривий Ріг вчасно вручено представникам Позивача повідомлення про затримку вагонів;

зазначені документи складені Відповідачем у відповідності до вимог п.п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами;

щодо твердження Позивача про перевищення максимальної кількості вагонів, що можуть бути подані на під'їзну колію у кожній партії, Відповідач зазначає, що це не відповідає дійсності, оскільки спірні вагони не прибули на станцію призначення і не подавалися на під'їзну колію, оскільки затримані вагони були на шляху прямування з вини Позивача;

Відповідач вважає, що списання коштів з особового рахунку Позивача на підставі накопичувальних карток передбачено п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів.

Клопотанням від 01.07.2013р. (а.с. 229 Т. 7) Відповідач також зазначив про безпідставні посилання Позивача на ст. 1212 ЦК України, оскільки списання спірної суми відбулося відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, тобто за наявністю правової підстави.

29.07.2013р. Відповідачем додатково надано до справи письмові пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.13р. призначено колегіальний розгляд справи.

Ухвалою від 13.05.13р. судова колегія у складі: головуючої Кеся Н.Б., суддів Мартинюк С.В. та Юзіков С.Г., прийняла справу до свого провадження.

Строк вирішення спору був продовжений сторонами - до 29.07.13р. в порядку ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 02.07.13р. по 11.07.13р., з 18.07.13р. по 29.07.13р. в порядку ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 29.07.13р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи надані представниками сторін пояснення, судова колегія -

встановив:

Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (Власник колії) укладено Договір про експлуатацію під'їзної залізничної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008р.

Пунктом 16 Договору передбачено, що збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передплаті через Тех ПД з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Відповідно до п. 2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюється на підставі договору.

Між ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та ДП "Придніпровська залізниця" розрахунки здійснюються на підставі договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006р.

Пунктом 3.2 зазначеного Договору передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця відображає в особовому рахунку використання Вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних первинних документів, які можуть бути оформлені в електронному вигляді.

Так, в серпні, вересні, жовтні 2012 року залізницею були прийняті порожні власні вагони для перевезення на адресу одержувача ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Але, на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113, дані вагони були затримані за наказами №№ 253, 197, 304, 292, 242, 245, 227, 234, 212, 232, 250, 311, 211, 312, 233, 200, 259, 194, 201, 258, 196, 203, 202, 215, 236, 240, 257, 241, 305, 262, 264, 300, 302, 325, 326, 313, 340, 329, 330, 312, 392, 386, 389, 361, 363, 339, 337, 228 через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію.

Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення були надані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки у порядку, передбаченому п.п. 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №16 від 22.08.123р., №29 від 14.09.12р., №25 від 07.09.12р., № 26 від 11.09.12р., №27 від 11.09.12р., №30 від 15.09.12р., №31 від 15.09.12р., №33 від 17.09.12р., №34 від 18.09.12р. ст.Кривий Ріг Західний, №16 від 09.10.12р. ст.Червоний Шахатар, № 54 від 25.08.12р., №65 від 12.09.12р., №70 від 14.09.12р., №72 від 17.09.12р. №73 від 17.09.12р. ст.Новоблочна, №15 від 28.08.12р., №24 від 08.10.12р., № 23 від 07.10.12р. ст.Приворот, №4 від 08.10.12р. ст.Радушна, №25 від 23.09.12р. ст.Чертомлик, №5 від 23.09.12р., №6 від 24.09.12р. ст.Марганець, №6 від 25.09.12р. ст.Милорадівка, №15 від 18.09.12р., №17 від 20.09.12р. ст.Мусіївка, №12 від 13.09.12р., №13 від 18.09.12р. ст.Мудрьона, № 7 від 12.09.12р., №8 від 13.09.12р. ст.Пічугіне, №16 від 04.09.12р. ст.Ток, №3 від 29.08.12р. ст.Грекувата, №6 від 25.09.12р. ст.Саксагань, акти загальної форми ГУ-23 та станцією призначення Кривий Ріг вчасно вручено представникам комбінату повідомлення про затримку цих вагонів.

ДП "Придніпровська залізниця" були складені наступні накопичувальні картки про нарахування плати за користування вагонами за актами затримки ф. ГУ-23а та ф. ГУ-23: № 07091317 від 07.09.2012, №08091325 від 08.09.2012, №14091363 від 14.09.2012, №14091370 від 14.09.2012, №17091380 від 17.09.2012, №17091381 від 17.09.2012, №17091382 від 17.09.2012, №17091386 від 17.09.2012, №17091387 від 17.09.2012, №17091388 від 17.09.2012, №19091405 от 19.09.2012, №19091407 від 19.09.2012, №19091409 від 19.09.2012, №19091410 від 19.09.2012, №20091411 від 20.09.2012, №20091412 від 20.09.2012, №21091420 від 21.09.2012, №21091421 від 21.09.2012, №21091422 від 21.09.2012, №21091423 від 21.09.2012, №21091424 від 21.09.2012, №21091225 від 21.09.2012, №21091426 від 21.09.2012, №21091427 від 21.09.2012, №22091432 від 22.09.2012, №22091433 від 22.09.2012, №22091434 від 22.09.2012, №22091435 від 22.09.2012, №22091436 від 22.09.2012, №23091437 від 23.09.2012, №23091438 від 23.09.2012, №23091440 від 23.09.2012, №23091441 від 23.09.2012, №23091442 від 23.09.2012, №23091444 від 23.09.2012, №23091445 від 23.09.2012, №24091447 від 24.09.2012, №25091461 від 25.09.2012, №25091462 від 25.09.2012, №25091463 від 25.09.2012, №25091465 від 25.09.2012.

ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відмовилось від підписання вищезазначених накопичувальних карток, оскільки плата є зайво нарахованою, про що ДП "Придніпровська залізниця" були складені акти (номер відповідного акту зазначений у кожній накопичувальній картці за користування вагонами).

На підставі вказаних накопичувальних карток з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ДП "Придніпровська залізниця" були списані грошові кошти у розмірі 297 894,60 грн. (у тому числі ПДВ 46 649,10 грн.)

Факт списання грошових коштів з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підтверджується наступними переліками документів, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів, складеними ДП "Придніпровська залізниця": №20120907 від 07.092012, №20120908 від 08.09.2012, №20120914 від 14.09.2012, №20120917 від 17.09.2012, №20120919 від 19.09.2012, №20120920 від 20.09.2012, №20120921 від 21.09.2012, №20120922 від 22.09.2012, №20120923 від 23.09.2012, №20120924 від 24.09.2012, №20120925 від 25.09.2012.

Позивач вважає, що грошові кошти у сумі 297894,60 грн. з ПДВ списані Відповідачем з особового рахунку Позивача, зберігаються безпідставно, і відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню.

Під час судового розгляду справи кожною із сторін було складено в односторонньому порядку акт звірки розрахунків за договором ( а.с.59-194 т.с.7), з огляду яких виявилося помилковим нарахування Відповідачем плати за користування вагонами за обставинами спору на суму 44930,0грн. Однак, відповідних процесуальних дій або дій щодо повернення зазначеної суми Відповідачем на момент вирішення спору останнім не вчинено.

При розгляді спору судовою колегією було оглянуто усі оригінали та засвідчені копії первинних документів (договір, накази, акти про затримку вагонів, акти загальної форми, повідомлення, накопичувальні картки, книга обліку повідомлень за спірний період тощо), які були надані сторонами до матеріалів справи.

При вирішенні спору судова колегія керується наступним.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 3. ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 (набуття, зберігання без достатньої правової підстави) застосовуються також до вимог повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Отже, підставою для виникнення зобов'язання по поверненню майна за вище наведеною нормою є сукупність наступних умов: по-перше набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (наприклад: втрата майна); по-друге відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором (помилка, обман, випадковість).

Як вбачається з матеріалів, справи між сторонами укладено договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮДч від 06.11.08р., строк дії якого закінчується - 10.12.13р. Зазначений договір є діючим. Докази визнання його недійсним чи розірваним сторонами не надано, в матеріалах справи відсутні. Надання послуг залізницею, нарахування плати за користування вагонами та списання з позивача через Тех ПД по перелікам, доданим до матеріалів справи вартості плати за користування грошовими коштами мало місце на підставі укладеного договору № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮДч від 06.11.08р та встановленого діючим законодавством порядку.

За обставинами справи між сторонами діє договір, тому відсутні підстави вважати, що Відповідачем суми плати за користування вагонами були набуті без достатніх правових підстав, у зв'язку з чим посилання Позивача на норми ст. 1212 ЦК України судова колегія визнає необґрунтованими.

Згідно зі статтями 57, 58, 62 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, щодо яких не

здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін.

Порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситись на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюється на станціях призначення.

Відповідно до Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору. З експедитором договір укладається у разі виконання ним функцій відправника (одержувача).

Усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо зі станціями, які нарахували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки, а у разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.

Таким чином, позови про повернення надлишково нарахованої залізницею та утриманої із попередньої оплати суми платежів мають вирішуватись судами, виходячи з норм Статуту, Правил розрахунків за перевезення вантажів та умов укладеного із залізницею договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Зазначена правова позиція підтверджується пунктом 10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року № 01-08/7 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України).

За даних обставин, Позивачу у позові з правових підстав, визначених ним у позовній заяві, слід відмовити. Що стосується посилань Позивача на відсутність вини Позивача у затримці вагонів, на порушення Відповідачем порядку оформлення затримки вагонів, на подачу Відповідачем вагонів за кількістю, що перевищує максимальну переробну спроможності навантажувальних і розвантажувальних пунктів, на затримку вагонів не на станції призначення, на списання спірної сумі виключно за накопичувальними картками, за порожні вагони, які не підлягали навантаженню або перевантаженню, судова колегія дійшла висновку, що ці обставини можуть бути розглянуті судом за іншими правовими підставами, ніж це зазначено в позові, що розглядається у справі №904/1857/13-г.

За результатами розгляду справи судові витрати у справі покладаються на Позивача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий колегії Суддя Суддя Н.Б. Кеся С.Г.Юзіков С.В.Мартинюк Повне рішення складено - 29.07.13р.