Рішення № 32659064, 23.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.13р. Справа № 904/5173/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАД Детальсервіс", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верстатобудівельник", м. Дніпропетровськ

про стягнення 600 648, 88 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Бурхович В.П. - керівник, Статут товариства, затверджений протоколом №1 Зборів учасників від 15.03.1999р.;

Борисова Ю.В. - довіреність від 12.07.2013р. б/н;

Від відповідача: Прохода Р.С. - довіреність від 08.07.2013р. б/н

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАД Детальсервіс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верстатобудівельник" (далі - відповідач) про стягнення 305 380,55 грн. - заборгованості, 295 268,33 грн. - неустойки, у тому числі пені та витрат по сплаті судового збору.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 02-01/1 від 01.02.2009 року в частині розрахунку за орендоване майно.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вхідний № 42125/13 від 11.07.2013 р.) позов визнає частково, а саме в частині стягнення з відповідача суми боргу - 196 450,20 грн. , в іншій частині просить відмовити на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України. В частині стягнення з відповідача неустойки, у тому числі пені в розмірі 295 268,33 грн. - відмовити на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

У судовому засіданні 18.07.2013 р. було оголошено перерву до 22.07.2013 р., з 22.07.2013 р. оголошено перерву до 23.07.2013 р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.07.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАД Детальсервіс" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верстатобудівельник" (орендар) укладено договір оренди № 02-01/1 (далі - Договір) відповідно до п.1.1. орендодавець по даному договору надає орендодавцю в оренду будівлі, приміщення та майна (далі - майно) розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 14, згідно Додатку №1 до Договору для здіснення виробничої діяльності орендаря.

Строк оренди майна встановлюється з 01 лютого 2009 р. по 31 грудня 2011 р. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата за користування майном складає: 24 000,00 грн. втому числі ПДВ 20 % 4000 грн. в місяць і оплачується до 10 числа місяця за звітним.

Згідно п. 4.3. Договору вартість спожитої електроенергії, води, природного газу, а також інших комунальних послуг оплачується орендарем відповідно до рахунків, виставлених орендодавцем, протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання таких рахунків

01.02.2009 р. позивачем за актом передачі-прийому майна по договору №02-01/1 від 01.02.2009 р. було передано відповідачу майно, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська 14 (а.с. 15).

Як зазначає позивач у своєму позові , в порушення взятих на себе зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за орендну плату та комунальні послуги в загальній сумі 305 380,55 грн. (за період з лютого 2009 р. по липень 2011 р.) за актами виконаних робіт по договору та актами на відшкодування комунальних послуг , що ї є причиною спору.

Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності в частині стягнення з відповідача суми основного боргу з період з лютого 2009 р. по червень 2010 р. на суму 108 930, 35 грн.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта ст.267 Цивільного кодексу України).

Позовну заяву в суд позивач подав 04.07.2013 р., тобто у строк, що перевищує три роки з моменту утворення боргу за період з за період лютого 2009 р. по червень 2010 р.

За наведених обставин справи, приписів законодавства суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення 108 930,35 грн. заборгованості послуги по оренді частини будівлі, приміщення та комунальних послуг за період з лютого 2009 р. по червень 2010 р, відхиляє доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог в цій частині позову.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 196 450,20 грн.

Посилання позивача на акти звірки , які підписані між позивачем та відповідачем станом на 11.11.2009 р., 01.09.2010 р. 15.12.2010 р. 01.02.2011 р., 01.05.2011 р. про існуючу заборгованість відповідача перед позивачем, у зв'язку з чим строк позовної давності не застосовується, судом не приймаються. Акти звірки взагалі не є доказом виконання робіт, надання послуг. В цих актах відсутні дані по яких роботах, послугах виник борг, визначений у ньому, за який період, на підставі яких первинних документів, без зазначення номеру і дати договору. Тому слід вважати, що дані акти не мають будь-якої юридичної сили.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за орендоване майно також встановлений п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, яким зазначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

На час розгляду справи доказів зазначеної заборгованості у сумі 196 450, 20 відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов'язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до умов Договору, відповідач був зобов"язаний здійснити останню оплату за оренду майна до 10.01.2012 р.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що в разі порушення орендарем своїх зобов'язань за Договором та/або умов даного Договору орендар оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру орендної плати за кожен день порушення.

Таким чином позовна давність в 1 рік за нарахування пені обчислюється з 11.01.2012 р. та спливає 11.01.2013 р.

Згідно до п. 5.3. Договору в разі порушення орендарем строків оплати орендних платежів більш ніж на 30 календарних днів, він сплачує орендодавцю неустойку у розмірі 5 % від суми невиконаного зобов'язання за кожні 30 (тридцять) днів прострочення.

Таким чином позовна давність в 1 рік за нарахування неустойки обчислюється з 11.01.2012 р. та спливає 11.01.2013 р.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст. 232 ГК України).

Ст. 258 ЦК України передбачає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Господарський суд застосовує спеціальна позовну давність до нарахування позивачем суми пені та неустойки за заявою відповідача.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив спеціальної позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта ст. 267 Цивільного кодексу України).

Отже , якщо позовна давність за останьою проплатою по Договору сплила, то і на попередні оплати також не може бути нараховані штрафні санції в зв"язку зі спливом позовної давності. Позивачем подано позов по даній справі 04.07.2013 р., з вимогою про стягнення пені після 11.01.2013 р. та неустойки після 11.02.2013 р. , тобто по спливу строку позовної давності , що є підставою для відмови в позові в частині стягнення з відповідача неустойки , в тому числі і пені у розмірі 295 268, 33 грн.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача 196 450,20 грн. - заборгованості, в решті суд відмовляє.

Судовий збір у справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верстатобудівельник" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд. 14, код ЄДРПОУ 30295603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАД Детальсервіс" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 14, код ЄДРПОУ 30335305) 196 450,20 грн. (сто дев'яносто шість тисяч чотириста п'ятдесят грн. 20 коп.) - заборгованості, 3 929,00 грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять грн. 00) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення -

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 26 " липня 2013 р.