Постанова № 32658927, 20.05.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

20 травня 2013 року справа № 814/740/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 04.03.2013 р.);

від відповідача: Макаренко Ю.В. (довіреність №2419/9/10-00 від 01.11.2012 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв,54029

проскасування податкового повідомлення - рішення від 29.11.2012р. № 0004481702, В С Т А Н О В И В: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі-позивач, ОСОБА_3) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі-відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004481702 від 29.11.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач під час проведення перевірки дійшов невірних висновків про нікчемність правочину, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Донбас Інвест ВН", оскільки реальність та товарність господарських операцій за даним договором підтверджується відповідно до вимог чинного податкового законодавства, а відтак позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 559,33 грн. у період, що перевірявся.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, виклавши свої заперечення у письмовому вигляді.

Проаналізувавши діюче законодавство, матеріали справи, заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, суд дійшов наступного.

ДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_3 з питання правомірності формування податкового кредиту за грудень 2011 р.

В акті перевірки від 09.11.2012 р. №3571/17-200/НОМЕР_2 зазначено про відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) ТОВ "Донбас Інвест ВН" платнику податків ФОП ОСОБА_3 у грудні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків та зроблено висновок, що відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215 ЦК України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Також зазначено, що ФОП ОСОБА_3 не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за грудень 2011 року у розмірі 559,33 грн., а відтак порушено п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 559,33 грн.

За результатами перевірки було складено акт № 3571/17-200/НОМЕР_2 від 09.11.2012 року.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004481702 від 29.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 699,16 грн., в тому числі за основним платежем - 559,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 139,83 грн.

Так, 01.12.2011 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Донбас Інвест ВН" було укладено договір поставки товарів (продуктів харчування) № 0111204.

На час укладення договору ТОВ "Донбас Інвест ВН" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, видане державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька 27.06.2007 р. яке анульовано лише 14.08.2012 р., тобто після виконання останнім умов договору поставки.

Реальність здійснення поставок товару підтверджується податковими накладними, що в порядку, передбаченому ПК України, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт подальшої реалізації товарів контрагентами підтверджується укладеними позивачем договором, видатковими накладними, отриманою оплатою за товар та прибутку. Суд дійшов висновку, що придбання товару позивачем у ТОВ "Донбас Інвест ВН" з метою його подальшої реалізації суттєво вплинуло на зміну майнового стану ФОП ОСОБА_3.

Суд критично оцінює позицію відповідача щодо визнання правочину нікчемним, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Донбас Інвест ВН" з підстави неможливості проведення документальної позапланової невиїзної перевірки останнього, виходячи із наступного:

Що стосується інших підприємств контрагентів ТОВ "Донбас Інвест ВН" по ланцюгу (які описані в акті перевірки), слід зазначити, що позивач не мав з цими підприємствами господарських правовідносин, а від так порушення останніми податкового законодавства може мати наслідки лише для тих підприємств які допустили таке порушення а ні як не для позивача.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто підприємство-позивач не може бути притягнуте до відповідальності за порушення, яке ним не було вчинене.

Тобто, позивач не може нести відповідальність за порушення іншими підприємствами певних норм законодавства (за умови належної доведеності такого порушення).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Відповідачем не надано доказів, а так само судом не встановлено фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ "Донбас Інвест ВН" правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Слід звернути увагу, що в акті відсутні докази, які б підтверджували що договір, який був укладений між позивачем та ТОВ "Донбас Інвест ВН" визнаний судом недійсним.

Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне, правове навантаження. Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Разом з тим, відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже наявні у матеріалах справи документів на підтвердження реальності операції та податкові накладні є належними доказами по справі.

Ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представником відповідача не доведена належним чином правомірність та законність оскаржуваного повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст.7,ст. 158, ст. 161- 163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 29.11.2012 р. №0004481702.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 114,70 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034315) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна

Повний текст складено 27.05.2013 р.