Постанова № 32658893, 23.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 р. Справа № 804/7607/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам в розмірі 1 754,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області, звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1 754,20 грн. На обґрунтування поданого позову позивачем зазначено, що відповідач обрав особливий спосіб оподаткування в період з 01.01.10 по 31.12.11, перебуває на обліку в УПФУ та в означений період був платником страхових внесків. У зв'язку з несплатою обов'язкових платежів зі страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року у відповідача виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 754,20 грн. Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву про підтримання адміністративного позову в повному обсязі та розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.48).

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, а також письмові заперечення проти позову. Мотиви незгоди зводяться до того, що з 06.08.11 за нормами ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фінансові санкції та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються. Нараховані суми фінансових санкцій, які несплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню. Крім того, позивачем зазначено, що СПД ЮО «УПФ в П'ятихатському районі Дніпропетровської обставі», від імені, якої поданий позов, не є і не може бути органом державної влади, адже згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №16770324 такої юридичної особи як СПД ЮО «УПФУ в П'ятихатському районі Дніпропетровської області» ніколи не утворювалось, а її державна реєстрація має фіктивний характер, відтак вказана особа не має відповідної процесуальної та взагалі хоча б якоїсь правоздатності, а разом із цим і дієздатності. Наведене, на думку відповідача, є підставою для закриття провадження у справі. Також відповідачем заявлено клопотання про витруювання від реєстраційної служби П'ятихатського районного управління юстиції належним чином завірених копій документів, що підтверджують факт утворення СПД ЮО «УПФУ в П'ятихатському районі Дніпропетровські області», на підставі яких про неї внесені відомості до ЄДРПОУіФОП.

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при винесені рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в

районах, містах, районах у містах. У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний

орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України. Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.11 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. За таких обставин, суд вважає, що територіальні органи Пенсійного фонду, до яких відноситься позивач, є на теперішній час органами державної влади, а відтак, з огляду на визначення, надане в п)7 ч.1 ст..3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень. На підставі викладеного суду зазначає, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, підстави для закриття провадження у ній, наведені в ст.157 КАС України, відсутні, як відсутні і підстави для задоволення клопотання відповідача про витребування від реєстраційної служби П'ятихатського районного управління юстиції належним чином завірених копій документів, що підтверджують факт утворення СПД ЮО «УПФУ в П'ятихатському районі Дніпропетровські області» на підставі, яких про неї внесені відомості до ЄДРПОУіФОП. Крім того, суд відмічає, що позивачем у справі є Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області, а не СПД ЮО «УПФУ в П'ятихатському районі Дніпропетровські області». Вирішення питання з витребування доказів не відноситься положеннями ч.4 ст.160 КАС України до питань, ухвали з яких викладаються окремим документом.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації для набуття правового статусу фізичної особи - підприємця, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (а.с.21-22). Як вбачається зі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб, поданого відповідачем до позивача 30.03.11 за 2010р. та не заперечується відповідачем, останній у 2010р. обрав особливий спосіб оподаткування зі сплатою фіксованого податку (а.с.6-8).

Суд зазначає, що у зв'язку з набранням чинності з 17.07.10 Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пп.4 п.8 ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) викладений в такій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, у 2010 році мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить: у липні - вересні 2010р.- 294,82 грн.; у жовтні - листопаді 2010р. - 301,12 грн.; у грудні 2010р.- 306,10 грн. Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме: за липень - вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року; за жовтень - грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року.

За підсумками року зазначені особи подають до органів Пенсійного фонду за місцем взяття на облік звіт (до 1 квітня, наступного за звітним роком), за формою згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.09 № 26-1. За матеріалами справи відповідачем до позивача поданий відповідний Звіт від 30.03.11 за 2010р., за даними якого загальна сума нарахованих ним внесків складає 1 828,80 грн. (а.с.6-7).

У зв'язку із несплатою Відповідачем сум страхових внесків у визначених законодавством розмірах, Позивачем на адресу Відповідача направлена вимога про сплату боргу від 04.04.11 №Ф-45 (а.с.18). За даними картки особового рахунку відповідача сума недоїмки погашена частково, а сума в розмірі 1 754,20 грн. залишилась не сплаченою (а.с.17).

Суд відмічає, що суми несплачених страхових внесків стягуються в порядку, встановленому ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з абз. 5 ст.7 прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набув чинності з 01.01.11 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 106 Закону (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та п.8.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.04 за № 64/8663, протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі суму сплати боргу та суму фінансових санкцій. Абзацом 8 ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, законом встановлено право на звернення відповідного органу Пенсійного фонду з вимогою про сплату недоїмки зі страхових внесків до суду. Також суд відмічає, що відповідно до абз.1 ч.15 ст.106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З приводу абз.2 та абз.3 ч.15 ст.106 Закону, на які відповідач посилається в обґрунтування своєї позиції, суд зазначає таке. Згідно з абз.2 ч.15 ст.106 Закону фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються. За змістом абз.3 ч.15 ст.106 Закону нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню. Зміст наведених законодавчих положень не дає підстави для висновку щодо їх розповсюдження на суми страхових внесків, які не є ані фінансовими санкціями, ані адміністративним чи примусовим стягненням. Отже, доводи відповідача є помилковими, оскільки як вбачається з вимоги №Ф-45 від 04.04.11, в ній міститься вимога про сплату недоїмки зі страхових внесків, а не штрафних санкцій чи інших стягнень. Крім того, суд зауважує, що вказана вимога пенсійного фонду позивачем не оскаржена, а відтак є чинною та підлягає виконання.

Враховуючи наведене, з огляду на положення ч.1 ст.71 КАС України, відповідно до яких кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, беручи до уваги, що Відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості або оскарження вимоги в судовому порядку, а судом самостійно на виконання ст.11 КАС України ознак таких доказів не виявлено, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Управління пенсійного фонду України в П'ятихатському районі (код ЄДРПОУ 24604091) суму несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 754 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири гривні) 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев