Постанова № 32658825, 25.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"25" липня 2013 р. № 820/4918/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі : представника позивача - ОСОБА_1 . (довіреність №1755 від 15.05.13р.),

представника відповідача - Вишневського О.В. (довіреність №10/80 від 08.01.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 - громадянина В'єтнаму до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд :

-скасувати рішення УГРФО ГУМВС України в Харківській області від 10.02.2010 року про скасування посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 07.05.2004 року громадянину В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов'язати ГУ ДМС України в Харківський області поновити посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_3 від 07.05.2004 року громадянину В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

- зобов'язати ГУ ДМС України в Харківський області здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_3 від 07.05.2004 року громадянину В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з досягненням 45- річного віку;

- зобов'язати ГУ ДМС України в Харківський області в паспортному документі громадянина В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проставити відмітку встановленого зразку про отримання ним посвідки на постійне проживання в Україні;

- встановити судовий контроль за виконанням ГУ ДМС України в Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду;

- зобов'язати ГУ ДМС України в Харківській області надати звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового, строку для подання такого та накладенням штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог діючого законодавства безпідставно відмовляє позивачу у заміні посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням позивачем 45-річного віку та проставленні відповідної відмітки в паспортному документі через неправомірне прийняття рішення про скасування посвідки. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи та обґрунтування, які зазначені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, встановив наступне.

Судом встановлено, що 07.05.2004 року ВГІРФО ГУМВС України в Харківський області позивачу видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2 (а.с.13) .

07.05.2004р. позивач звернувся з письмовою заявою до керівника ГУ ДМС України в Харківський області, в якій на підставі ст. 9 постанови Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012 року "Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків" просив здійснити йому обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні, у зв'язку з досягненням ним 45 річного віку.

14.06.2013р. відповідач надав позивачу письмову відповідь за № 4/8677, в якій зазначив, що посвідка на постійне проживання скасована рішенням УГІРФО ГУМВС України в Харківський області від 10.02.2010р.

УГІРФО ГУМВС України в Харківській області 10.02.2010 р. прийнято рішення про скасування посвідки позивача на постійне місце проживання, в зв'язку з тим, що посвідку на постійне проживання в Україні оформлено з порушенням абзацу 4 п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію", а саме: позивач звернувся про видачу посвідки після закінчення терміну, встановленого абз. 4 п. 4 Прикінцевих положень вказаного Закону , що підтверджується висновком про скасування посвідок на постійне проживання (а.с.60-62).

З висновку про скасування посвідок на постійне проживання від 0.02.2010 р. вбачається, що позивач прибув на територію України з метою працевлаштування на заводі "Серп і молот".

Судом встановлено, що позивачу 07.05.2004 року ВГІРФО ГУМВС України в Харківський області позивачу видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2 на підставі висновку від 07.05.2004р. , через що суд не приймає посилання відповідача, що будь-якого рішення про надання дозволу не приймалось та те , що посвідка-це і є дозвіл на імміграцію.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до абз.4 п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію", вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.

Зазначена норма регулює відносини, які виникають між уповноваженим органом та іноземцем при наданні дозволу на імміграцію, та не передбачає випадків скасування посвідки на постійне проживання в Україні.

Суд зазначає, що при прийнятті висновку та наданні посвідки на постійне місце проживання в Україні позивачеві, ВГІРФО ГУМВС України в Харківський області керувалося п. 4 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про імміграцію", тобто проводило перевірку підстав залишення на постійне проживання на території України позивача, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявило, та надало посвідку на постійне місце проживання в Україні позивачу. Цією ж нормою Закону відповідач обґрунтовує прийняття протилежного рішення - висновку про скасування посвідки на постійне проживання від 27.10.2009 р.

Доказів отримання позивачем посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 07.05.2004 року у не передбаченому законом порядку, судом не встановлено.

Відповідно до п.п. 21-24 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р., дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".

Доказів запрошення для надання пояснень позивачу, стосовно яких розглядалось питання про скасування посвідки, не надано, не надано також доказів надсилання позивачу протягом тижня прийнятого рішення.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що рішення (висновок) УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області про скасування посвідки на постійне проживання позивачеві від 10.02.2010 р., прийняте з порушенням вимог ст.2 КАС України, через що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ДМС України в Харківський області поновити посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 07.05.2004 року; зобов'язання ГУ ДМС України в Харківський області в паспортному документі позивача проставити відмітку встановленого зразку про отримання ним посвідки на постійне проживання в Україні, то вони є похідними, через що також підлягають задоволенню, оскільки визначають спосіб поновлення порушеного права позивач.

Суд також зазначає, що із долучених до матеріалів справи документів встановлено, що позивач звертався до відповідача з заявою про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку із досягнення 45-річного віку, проте листом від 14.06.2013 року № 4/8677 йому відмовлено у здійсненні відповідного обміну з підстав скасування посвідки на постійне проживання .

Відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251 (надалі по тексту - Порядок) в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, цей Порядок визначає механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання.

Згідно п. 9 Порядку строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25 - і 45 - річного віку

Пунктом 12 Порядку визначено, що посвідка видається іноземцеві та особі без громадянства під розписку після пред'явлення паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, в якому на останній вільній сторінці проставляється відмітка про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою (за бажанням іноземця та особи без громадянства така відмітка може проставлятися у вкладному талоні).

Для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1 - 4 і 6 пункту 15 цього Порядку (п. 16 Порядку).

Як вбачається з переліку додатків до заяви позивача від 05.06.2013 року, позивачем були надані до своєї заяви усі документи, необхідні для обміну бланку посвідки та здійснення постановки відмітки про отримання посвідки.

Суд звертає увагу, що особова справа позивача про залишення на постійне проживання в Україні була вилучена слідчим управлінням 17.03.2011 року, що підтверджується протоколом виїмки і досі знаходиться там. На вимогу суду (ухвала від 08.07.2013 р.) слідче управління не надало суду матеріали особової справи №158731 по позивачу.

Оскільки судовим розглядом встановлено неправомірність скасування посвідки на постійне проживання позивача НОМЕР_2 від 07.05.2004 року, що стало підставою для відмови відповідачем у здійсненні обміну, суд вважає, що ГУ ДМС України в Харківській області безпідставно відмовлено в здійсненні обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні, а отже позовна вимога про зобов'язання ГУ ДМС України в Харківський області здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 07.05.2004 року громадянину В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з досягненням 45- річного віку такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем у судовому засіданні не доведено правомірності прийнятого рішення та вчинених дій, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд також зауважує, що відповідно до ч.ч. 1, 2, 9 та 10 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 - громадянина В'єтнаму до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення (висновок) УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 10.02.2010 року про скасування посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 07.05.2004 року громадянину В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_3 від 07.05.2004 року громадянину В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_3 від 07.05.2004 року громадянину В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з досягненням 45- річного віку.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області в паспортному документі громадянина В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проставити відмітку встановленого зразку про отримання ним посвідки на постійне проживання в Україні.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області упродовж місяця з дня набрання законної сили рішення по зазначеній справі надати суду звіт про його виконання.

Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь ОСОБА_3- громадянина В'єтнаму (адреса: АДРЕСА_1 ; код : НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 34.41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29 липня 2013 року.

Суддя Шляхова О.М.