Постанова № 32658491, 17.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/1012/13-а

17.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дудкіної Т.М.

при секретарі судового засідання Єрохіної Д.Д.

за участю сторін:

представник позивача, Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекція АР Крим Державної податкової служби- Одабаш Алі Ахтемович, довіреність № 23/10.25 від 25.03.13

відповідач, - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 801/1012/13-а за апеляційною скаргою Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 22.03.13

за позовом Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2 а,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 23.01.2013 року надійшов адміністративний позов Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про стягнення податкового боргу у сумі 630 266,67 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.13 адміністративний позов - задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 АДРЕСА_1) податковий борг у розмірі 609 534,67 грн. (шістсот дев'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири грн.. 67 коп.) в порядку: з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 132 238,67 грн. на р/р 3321680700085, утримувач: місцевий бюджет с. Цвіточне, банк утримувача: ГУ ГКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740761, код платежу - 11010585; з податку на додану вартість в розмірі 477 296,00 грн. на р/р 31115029700067, утримувач - державний бюджет Білогірського району, банк утримувача: ГУ ГКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740761, код платежу - 14010100.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що відповідач в порушення вимог податкового законодавства створив податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість в загальній сумі 630 266,67 грн., з них 498028,00 грн. - з ПДВ, 132238,67 грн. - з податку на доходи фізичних осіб.

На думку апелянта, судом першої інстанції було безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2003 року з урахуванням штрафних санкцій в загальній сумі 20 732,00 грн., оскільки строк для нарахування штрафних санкцій відносно позивача на суму недоплати до бюджету з ПДВ за жовтень 2003 року позивачем не пропущено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований Білогірською районною державною адміністрацією АР Крим 29.09.1998 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с.6), державна реєстрація позивача здійснена 05.10.1998 року, згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.4) та перебував на обліку в ДПІ в Білогірському районі АР Крим (після визначення правонаступника - Сімферопольська МДПІ АР Крим ДПС) як платник податків з 18.11.1998 року.

З 31.10.2006 року по 20.11.2006 року Державною податковою інспекцією в Білогірському районі АР Крим проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового і валютного законодавства суб'єктом господарської діяльності - підприємцем ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за період з 01.10.2003 року по 30.06.2006 року, за результатами якої складено акт №37/1701/НОМЕР_1 від 20.11.2006 року (далі - акт перевірки).

Відповідно акту перевірки встановлено порушення відповідачем:

- пп.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 324 654,00 грн., в т.ч. за 2003 рік на суму 11 988,00 грн., за 2004 рік - 102 728,00 грн., за 2005 рік - 99 771,00 грн., за 6 міс. 2006 року на суму 110 167,00 грн.;

- п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2005 рік на суму 116,44 грн.;

- ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992 року, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності до бюджету на суму 240 653,7 грн., у т.ч. по періодах: 2003 рік у сумі 44 178,60 грн., 2004 рік - 66 773,26 грн., 2005 рік - 64 850,92 грн., 6 міс. 2006 року - 64 850,92 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Білогірському районі АР Крим винесені податкові повідомлення-рішення №000099/1701/2 від 11.05.2007 року про нарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 498 028,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 324 654,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 173 374,00 грн.) та №000100/1701/2 від 11.05.2007 року про нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності на суму 11 117,94 грн. (за основним платежем).

На виконання вимог Податкового кодексу України відповідачу направлено податкову вимогу № 172 від 10.05.2012 року (а.с. 26) на суму 639 229,13 грн. (в т.ч. за основним платежем - 465853,43 грн., штрафні санкції - 173 374,00 грн., пеня - 1,70 грн.), яка отримана відповідачем та довіреною особою відповідача 11.05.2012 року, на підставі якої позивач просить стягнути податковий борг.

Податкова вимога відповідачем не оскаржена, тому вона є чинною, а сума податкового боргу є узгодженою.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог виходив з того, що в акті перевірки від 20.11.2006 року вказано про суму недоплати до бюджету з ПДВ за жовтень 2003 року у розмірі 10366,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 10366,00 грн. після спливу 1095 днів (податкові зобов'язання можуть нараховуватися з листопада 2003 року).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З акту перевірки вбачається, що у 2003-2006 році відповідач здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування за видами: торгово-закупівельна діяльність, експлуатація ринку, пасажирські перевезення, маршрутні таксі та обсяг виручки за даними ФОП ОСОБА_3 складав:

- у 2003 році - 49 7129,41 грн.;

- у 2004 році - 496 502,33 грн.;

- у 2005 році - 496 502,33 грн.;

- за 6 місяців 2006 року - 489 303,40 грн.(стр.8 акту, зв. бік а.с.61).

Згідно актів звірки з ВАТ АК "КримАвтотранс", ЗАТ "Автохолдінг Крим-Авто-Транс", книг обліку розрахункових операцій обсяг виручки від реалізації ФОП ОСОБА_3 товарів (робіт, послуг) складає:

- за період з 01.01.2003 року по 30.12.2003 року складає 619 043,41 грн., у т.ч.;

- з 01.01.2003 року по 30.09.2003 року - 559 103,76 грн.;

- з 01.10.2003 року по 31.12.2003 року - 59940,12 грн.;

- за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року - 513 640,49 грн.;

- за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року - 498 853,2 грн.;

- з 1 січня по 13 червня 2006 року - 606 905,40 грн.;

- з 14 червня по 30 червня 2006 року валовий дохід становить - 226 182,28 грн.

Перевіркою встановлено, що сума чистого оподаткованого доходу відповідача складає за 2003 рік - 119 043,41 грн., за 2004 рік - 513 640,49 грн., за 2005 рік - 498 853,20 грн., з 01.01.2006 року по 13.06.2006 року - 606 905,40 грн., з 14.06.2006 року по 30.06.2006 року - з урахуванням документально підтверджених валових витрат - 102 103,65 грн.

У зв'язку із перевищенням граничного обсягу виручки відповідача (500 000,00 грн.), ДПІ у Білогірському районі АР Крим визначено, що сума податкового зобов'язання з ПДВ становить: з 1 жовтня по 31 грудня 2003 року - 11 988,00 грн., за 2004 рік - 102 728,00 грн., за 2005 рік - 99 771,00 грн., з 1 січня по 13 червня 2006 року - 121 381,00 грн.

Згідно до ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 № 727/98 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Відповідно до ст.2 Указу фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника залежно від виду його діяльності

В силу ст.5 Указу Президента України №727/98 у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Враховуючи перевищення відповідачем граничного обсягу виручки із сумою доходу за 2003 рік - 119 043,41 грн., за 2004 рік - 513 640,49 грн., за 2005 рік - 498 853,20 грн., з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року, відповідач мав перейти на загальну систему оподаткування та сплачувати ПДВ.

В силу положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року № 13-92 (діючого на той час), такі суми є базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ст.13 Декрету №13-92 оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що у разі недодержання приписів Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року та входять до загальних податкових зобов'язань і оподатковуються по ставці 15 відсотків від об'єкта оподаткування (п.7.1. ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб).

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано податкове зобов'язання в сумі 132 238,67 грн.

Окрім того, стосовно нарахування позивачем ФОП ОСОБА_3 податкового зобов'язання податку на додану вартість у сумі 498 028,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Згідно до п. п. 2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (діючого на той час), особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

З акту перевірки вбачається, що ДПІ в Білогірському районі АР Крим визначено податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_3 з ПДВ:

за жовтень 2003 року - 10 366,00 грн., за листопад 2003 року - 1035,00 грн., за грудень 2003 року - 587,00 грн., всього - 11 988,00 грн.;

за 2004 рік - 102 728,00 грн.;

за 2005 рік - 99 771,00 грн.;

з січня 2006 року по червень 2006 року - 110 581,00 грн.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III (далі - Закон України № 2181-III) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням штрафних санкцій податковий борг відповідача з ПДВ за період з жовтня 2003 року по червень 2006 року складає 498 028,00 грн., про що позивачем надано розрахунок заборгованості на ФОП ОСОБА_3 та розрахунок штрафних санкцій.

Проте, відносно висновків суду першої інстанції щодо часткової відмови в задоволенні позовних вимог, судова колегія зазначає, що згідно до п.п.15.1.1. п.п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року (зі змінами та доповненнями), за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників перед бюджетом і державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 року визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В акті перевірки від 20.11.2006 року вказано суму недоплати до бюджету з ПДВ за жовтень 2003 року у розмірі 10366,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 10366,00 грн.

Проте, з урахуванням підпункту «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників перед бюджетом і державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 року останнім днем визначення та сплати Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2003 року є 20.11.2003р., тобто й граничний строк нарахування штрафних санкцій на суму недоплати до бюджету з ПДВ за жовтень 2003 підлягає відрахуванню з 20.11.2003р.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що висновок суду першої інстанції про порушення позивачем строку для визначення податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2003 року у розмірі 10366,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 10366,00 грн. є безпідставним та необґрунтованим.

В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

При цьому, відповідно до ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.195; ст.196; п.3 ч.1 ст.198; п.4 ч.1 ст.202; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.13 по справі № 801/1012/13-а скасувати, прийняти нову постанову.

3. Адміністративний позов задовольнити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг у розмірі 630 266,67 грн. в порядку:

- з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 132 238,67 грн. на р/р 3321680700085, отримувач: місцевий бюджет с. Цвіточне, банк отримувача: ГУ ГКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740761, код платежу - 11010585;

- з податку на додану вартість в розмірі 498028,00 грн. на р/р 31115029700067, отримувач - державний бюджет Білогірського району, банк отримувача: ГУ ГКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740761, код платежу - 14010100.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко