Рішення № 32658427, 24.07.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№2/263/1650/2013

№ 263/3280/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Русаковій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення та позбавлення права користування житловим приміщенням, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Жовтнева районна адміністрація Маріупольської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом про виселення відповідачів, які зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 20.05.2008 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір про надання кредитних коштів в сумі 72300 доларів США строком погашення до 20.05.2018 року за сплатою 14,75 % річних. В забезпечення зобов'язань 21.05.2008 року був укладений договір іпотеки, за яким в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності. 16.12.2010 року та 31.12.2010 року ОСОБА_2 та поручителям були направлені листи з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором, дані вимоги були ними проігноровані. 30.03.2012 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 вчинено виконавчий напис №1802 на договорі іпотеки №014/07-155/142/1 від 21.05.2008 року, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1. 03.04.2012 року виконавчий напис пред'явлено на примусове виконання до Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ. 04.04.2012 року Жовтневим ВДВС ММУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису. 12.04.2012 року при примусовому виконанні виконавчого напису на договорі іпотеки державним виконавцем Жовтневого ВДВС ММУЮ складено акт опису та арешту майна, а саме квартири АДРЕСА_1. На даний час триває процедура примусової реалізації заставного майна в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до особового рахунку, стало відомо, що 13.04.2012 року у вищезазначеній квартирі був зареєстрований ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, а 23.05.2012 року були ще зареєстровані ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4. Отже, іпотекодавці вчинили юридичні дії щодо предмета іпотеки без згоди АТ «Райффайзен Банк Аваль». У зв'язку із реєстрацією вказаних осіб у АТ «Райффайзен Банк Аваль» на даний час відсутня законна можливість примусової реалізації заставного майна в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що свідчить про спроби позичальника затягнути провадження по справі. Реєстрація неповнолітніх проведена позичальником свідомо для перешкоджання в проведенні примусової реалізації заставного майна. Вказані неповнолітні діти фактично не мешкають, а лише зареєстровані за даною адресою. 08.02.2013 року відповідачам були направлені повідомлення рекомендованим листом щодо добровільного звільнення предмета іпотеки протягом одного місяця. Вказані листи отримані ними 12.02.2013 року та 21.02.2013 року, але не виконані до цього часу. На підставі викладено просять задовольнити їх позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з'явились. З невідомих суду причин, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від третіх осіб надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності та на розсуд суду.

У відповідності до ст. 224 ЦПК України, суд, за згодою представника позивача, прийшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 20 травня 2008 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №014/07-155/142 на підставі якого останній отримав кредит у сумі 72300 доларів США строком до 20 травня 2018 року зі сплатою 14,75% річних. Забезпеченням виконання зобов'язань виступає іпотека: квартира АДРЕСА_1.

21 травня 2008 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_10, ОСОБА_10, ОСОБА_10, ОСОБА_11 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, відповідно до якого відповідачі передали в іпотеку Банку належне їм нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Позивач свої зобов'язання по кредитному договору виконав.

Відповідно до виконавчого напису від 30.03.2012 року складеного приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 87,9 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_5 Зазначена квартира на підставі договору іпотеки передана в іпотеку АТ «Райффайзен Банк Аваль» в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, прострочення чергового платежу за яким настало 23.11.2010 року.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.04.2012 року державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ Воробйова В.В. боржникам наданий строк до 11.04.2012 року самостійно виконати рішення виконавчого напису та накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до акту опису та арешту майна від 12.04.2012 року квартири АДРЕСА_1, описане майно буде передане для реалізації не раніше 17.04.2012 року.

Відповідно до особового рахунку НОМЕР_5 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані 7 осіб, а саме: ОСОБА_13, 1951 року народження, ОСОБА_4, 1975 року народження, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_6, 2000 року народження, ОСОБА_7, 2000 року народження та ОСОБА_8, 2001 року народження.

Згідно з положеннями частини 3 статті 61 Цивільно-процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

08 лютого 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу ОСОБА_2 направлена письмова вимога про добровільне звільнення предмета іпотеки протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Згідно з Актом ТОВ «Житло-Плюс» від 11.06.2013р. у квартирі АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а інші члени родини відвідують квартиру.

До теперішнього часу відповідачі зобов'язання по поверненню кредиту не виконали.

Статтею 109 Житлового кодексу України та статтею 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору все мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житлове приміщення у встановлений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення у разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати наступне, відповідно до ч. 4 ст. 9, ст. 109 Житлового кодексу України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку» ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як за підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Отже, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, та лише після спливу одного місяці з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Згідно положень Закону України «Про іпотеку» виселення відповідача необхідне для вжиття заходів по реалізації предмета іпотеки, усунення перешкод для здійснення реалізації предмета іпотеки, а також забезпечення прав майбутніх покупців.

У справі також встановлено, що на момент укладання кредитного договору та договору іпотеки неповнолітні діти не проживали та не були зареєстровані у спірній квартирі, що сказано у підпункті «к» пункту 5.1 статті 5 Договору іпотеки від 21 травня 2008 року.

Договором іпотеки (п.5.3 ст.5) передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою предмета іпотеки, суд вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та ст. 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду, а діюче в Україні законодавство не містить обмежень щодо малолітніх та неповнолітніх осіб при вирішенні питання про виселення із житлових приміщень, що є предметом іпотеки, з підстав невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Вирішуючи справу суд враховує, що відповідно до вимог законодавства позивач повідомив відповідачів про необхідність виселення, при цьому суд враховує, що за час розгляду даної справи повторно минув термін понад 30 днів з часу заявлення вимоги про необхідність добровільного виселення, про що відповідачі усвідомлені, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1 та зняття з реєстраційного обліку.

В задоволенні вимоги про зняття відповідачів з реєстраційного обліку у спірній кватирі слід відмовити, оскільки відповідно до положень ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, у тому числі, судового рішення, яке набрало законної сили про виселення.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідачів у дольовому порядку на користь позивача судовий збір в сумі 114 гривень 70 копійок.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Житловим кодексом України, Законом України «Про іпотеку», ст. ст. 8, 11, 60, 61, 88, 212, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення та позбавлення права користування житловим приміщенням, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Жовтнева районна адміністрація Маріупольської міської ради - задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, ІПН - НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, ІПН - НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, ІПН - НОМЕР_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12, ІПН - НОМЕР_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_15, з квартири АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку в Головному Управлінні Державної міграційної службі України в Донецькій області.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути у дольовому порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (на р/р №29093131, МФО 335076, ЄДРПОУ 23346741) судовий збір в сумі 114 гривень 70 копійок.

Рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Ковтуненко