Постанова № 32658285, 24.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №813/4410/13-а

24 липня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - cудді Кузана Р.І.

з участю секретаря судового засідання Кончук Н.С.,

представників:

позивача Радковського Т.Р..

відповідача Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Харон-Вестоіл» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Харон-Вестоіл» (надалі ПП «Харон-Вестоіл») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001591520 від 25.03.2013р.

У відповідності до вимог ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України судом замінено ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на правонаступника ДПІ у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі ДПІ у Сихівському районі).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року, відповідач безпідставно прийшов до висновку про завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 736096,21 грн. на підставі податкової накладної № 51 від 27.11.2012р., яка не була внесена до Єдиного реєстру податкових накладних. При цьому, позивач зазначив, що сума податку на додану вартість за вказаною податковою накладною була відображена ним у складі податкового кредиту в тому податковому періоді, в якому фактично така накладна була ним отримана (грудень 2012 року), оскільки на дату підписання актів приймання-передачі виконаних робіт за листопад, такі не були підтверджені податковою накладною, а тому не давали можливості позивачу відобразити їх в податковій звітності за листопад 2012 року. Крім цього, у відповідності до вимог ч.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року позивачем було подано до податкового органу заяву зі скаргою на постачальника щодо невнесення ним податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, що надавало йому право на включення сум податку до складу податкового кредиту.

Представник позивача Радковський Т.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та долучених до матеріалів справи доказів. Просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області ДПС № 0001591520 від 25.03.2013р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, подав письмові заперечення проти адміністративного позову. Зазначив, що оскільки роботи були виконані та прийняті позивачем згідно з актами приймання-передачі в листопаді 2012 року, податкова накладна № 51 виписана 27.11.2012р., позивач не мав права на включення суми ПДВ за вказаною податковою накладною до складу податкового кредиту в грудні 2012 року. Податкова накладна № 51 від 27.11.2012р., виписана контрагентом позивача - ТзОВ «БК «Інтергал-Буд» не була внесена до Єдиного реєстру податкових накладних, а тому не могла бути підставою для включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Представник відповідача Дорош А.Б. в судовому засіданні позовні вимоги заперечила в повному обсязі з підстав, зазначених в письмових запереченнях проти адміністративного позову та поданих документах, просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку Приватного підприємства «Харон-Вестоіл» щодо правильності складення податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року. За результатами перевірки складено акт № 207/15-20/34667870 від 19.02.2013р. «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість». Перевіркою встановлено порушення вимог п.198.6 ст.198, ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме включення до складу податкового кредиту за грудень 2012року податкової накладної № 51 від 27.11.2012р., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Сихівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001591520 від 25.03.2013р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 736096,21 грн.

Судом встановлено, що Приватним підприємством «Харон-Вестоіл» в податковій декларації з ПДВ та реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року відображено у складі податкового кредиту суму податку на додану вартість відповідно до податкової накладної № 51 від 27.11.2012р., складеної ТзОВ «БК «Інтергал-Буд».

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З аналізу вказаних норм вбачається, що податковим періодом, в якому у покупця товарів/послуг виникає право на включення суми податку до складу податкового кредиту є період, в якому йому були передані такі товари/послуги чи відбулось списання коштів з його банківського рахунку на оплату таких, однак, лише при наявності у такого платника належним чином оформленої податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З долученої до матеріалів справи копії виписки по рахунку вбачається, що оплата за виконані будівельно-монтажні роботи ТзОВ «БК «Інтергал-Буд» проведена 20.03.2013р. Отже, право на віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту за правилом першої події виникло у позивача після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт та підтвердження таких належним чином оформленою та зареєстрованою податковою накладною, тобто в грудні 2012 року.

Вказане підтверджується також положеннями абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 01.02.2013р. подано відповідачу заяву зі скаргою про порушення ТзОВ «БК «Інтергал-Буд» порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме ним не зареєстровано у вказаному реєстрі податкову накладну № 51 від 27.11.2012р. При цьому, на адресу відповідача були надіслані копії первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції з вказаним контрагентом, а саме копія податкової накладної № 51 від 27.11.2012р. та копії актів приймання-передачі будівельних робіт за листопад 2012 року.

Крім цього, про вказані обставини позивачем було повідомлено відповідача на його вимогу листом від 14.02.2013р. № 14/02-01.

Таким чином, позивач скористався своїм правом, передбаченим частиною 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо повідомлення податкового органу про неналежне виконання постачальником обов'язку по внесенню податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, що надавало йому можливість включити суму податку за такою накладною до складу податкового кредиту.

ТзОВ «БК «Інтергал-Буд» було надіслано позивачу податкову накладну № 51 від 27.11.2012р. на суму 4416577,28 грн., в тому числі ПДВ 736096,21 грн., лише 22.12.2012р., про що свідчить відмітка поштового відділення на долученій до матеріалів справи копії конверта.

Відповідачем факт несвоєчасного одержання позивачем податкової накладної не спростовано належними та допустимими доказами, а тому в суду відсутні підстави не враховувати дану обставину.

Відсутність податкової накладної № 51 від 27.11.2012р. не давало позивачу протягом грудня 2012 року можливість звірити дані податкової накладної з даними Єдиного реєстру податкових накладних, подати скаргу на постачальника за порушення порядку реєстрації податкової накладної в реєстрі та відобразити суму податку на додану вартість у складі податкового кредиту за листопад 2012року.

Згідно з ч.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Враховуючи положення вказаної норми позивач мав право сформувати податковий кредит на підставі податкової накладної № 51 від 27.11.2012р. в будь який звітний період протягом 365 днів з дати її підписання, тобто до листопада 2013 року.

Вказане підтверджується позицією Державної податкової служби України, яка викладена в наказі Державної податкової служби України № 127 від 16.02.2012р. "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту".

Суд враховує, що згідно з п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

З огляду на вище викладене та з урахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що викладені в акті перевірки від 19.02.2013р. висновки податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов про визнання протиправним та скасування прийнятого на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року, є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Судові витрати у розмірі 2294,00 гривень відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України слід стягнути на користь позивача.

Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби № 0001591520 від 25.03.2013р.

Стягнути з державного бюджету на користь Приватного підприємства «Харон-Вестоіл» судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 липня 2013 року.