Постанова № 32658053, 18.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року о 15 год. 47 хв.Справа № 808/5381/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Плєшкова Д.В.

за участю представників

позивача - Барського А.О., Ізмайлова А.П., Юдіна В.Г.,

відповідача - Волжиної Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Тектор»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «Тектор» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.10.2011 року №0004032302.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність прийнятого податкового повідомлення - рішення, оскільки документи відсутні у позивача під час проведення перевірки були надані податковому органу, проте не були ним враховані при прийнятті рішення. Просить задовольнити позовні вимоги. Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що підчас проведення перевірки у позивача відсутні оригінали податкових накладних для підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість. У встановлений законодавством строк позивачем не надано до податкового органу оригіналів документів для підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку ПП «Тектор» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування усіх податків і зборів, дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт №22023-2/32636510 від 29.09.2011 р. Перевіркою встановлено порушення ПП «Тектор»:

- пп.198.1, пп.198.3, пп.198.6 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 51160,00 грн.;

- п.1.15 ст.1, пп.8.1.1 пп.8.1.2 пп.8.1.4 п.8.1 ст.8, п.16.1, пп.16.3.2, пп.16.3.5 п.16.3 ст.16, «а» п.17.2 ст.17, «а» п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за вересень 2010 року в сумі 1402,07 грн.;

- пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.16.1 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати працівників підприємства за квітень 2010 року - травень 2011 р.

Згідно з вимогами пп.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вимог пп. «а» 129.1.1 п.129.1, п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України, нарахована пеня в сумі 65,74 грн.

10 жовтня 2011 року співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя на підставі акту перевірки №22023-2/32636510 від 29.09.2011 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0004032302, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 51161,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 51160,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,0 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.

Суд, вважає за необхідне відмітити наступне. Підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість стала відсутність на підприємстві оригіналів податкових накладних за березень - червень 2011 на суму 51160,00 грн., зазначена сума податку на додану вартість була включена до складу податкового кредиту на підставі факсових копій.

Відповідно до п.198.1 ст.198 право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст.201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Відповідно до п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 (який набрав чинності з 10.01.2011), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що позивачем документи відсутні під час проведення перевірки надіслано із затримкою та отримано позивачем лише 13.10.2011 р., тобто вже після винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Згідно до абзацу 2 п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України слідує, що абзац 1 п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України конкретизує спосіб подання документів до податкового органу, а натомість абзац 2 п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України надає платнику податків право надати до контролюючого органу документи, не вказуючи при цьому спосіб надання таких документів.

До матеріалів справи позивачем надано акт від 30.09.2011 р. про відмову податкового ревізора-інспектора Макогон Л.Є. в прийнятті документів. 03.10.2013 р. позивачем на адресу податкової інспекції надіслано: лист №406/10, копії податкових накладних №2503001 від 25.03.2011, №229 від 28.03.2011, №290367 від 29.03.2011, №43 від 08.04.2011, №1260018 від 26.05.2011, №1260015 від 26.05.2011, №813 від 23.05.2011, що підтверджується описом вкладенням до поштового відправлення, з відміткою відділення поштового зв'язку (а.с. 56). До матеріалів справи надано лист запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», яким підтверджується, що позивачем вищевказані документи здані на пошту 03.10.2013 р., а отримані відповідачем 13.10.2013 р. не через тривалий термін його пересилання, а тому, що адресат звернувся за його одержанням лише 13.10.2013 р.

Відповідно до п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач скористався правом передбаченим абзацом 2 п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України та надав до податкового органу документи, які були відсутні підчас проведення перевірки.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні, які були відсутні підчас проведення перевірки, наявні в матеріалах справи, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. За таких обставин, немає підстав для невключення сум ПДВ по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Враховуючи наведене, позивач у відповідності до вимог Податкового кодексу України, правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість. Податковий орган при прийнятті рішення дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем положень Податкового кодексу України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог приватного підприємства «Тектор».

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов приватного підприємства «Тектор» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 10.10.2011 року №0004032302.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Тектор» судовий збір в розмірі 511,61 грн. (п'ятсот одинадцять гривень 61 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В.Мінаєва