Постанова № 32657234, 22.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

___________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р. Справа № 909/144/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця плюс" (надалі ТзОВ "Живиця плюс") б/н від 22.04.2013р. (вх. № 05-05/906/13 від 22.05.2013р.)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2013р.

у справі № 909/144/13-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (надалі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк")

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Живиця" (надалі ПАТ "Живиця")

до відповідача-2: ТзОВ "Живиця плюс"

про стягнення солідарно заборгованості по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р. та кредитному договору № 8 від 04.08.2010р. на загальну суму 318078,28 доларів США та 1456626,59 грн.,

за участю:

від позивача: Бачинський А.В. - представник (довіреність № 09-32/1286 від 26.09.2012р.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2013р. у справі №909/144/13-г (суддя Гриняк Б.П.) задоволено позов ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк". Стягнуто солідарно з ПАТ "Живиця" та ТзОВ "Живиця плюс" на користь позивача ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість: по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р. 1456626,59 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 1166625,78 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 214975,70 грн., пеня за несвоєчасну сплату суми кредиту - 69378,76 грн., пеня за несвоєчасну сплату суми відсотків - 5646,35 грн.; по кредитному договору № 8 від 04.08.2010р. 318078,28 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 12.03.2013р. становить 2542399,69 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 255235,91 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 12.03.2013р. становить 2040100,63 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 45991,36 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 12.03.2013р. становить 367608,94 грн., пеня за несвоєчасну сплату суми кредиту - 15673,28 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 12.03.2013р. становить 125276,52 грн., пеня за несвоєчасну сплату суми відсотків - 1177,73 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 12.03.2013р. становить 9413,60 грн. та судовий збір в сумі 68 820,00 грн.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-1 (позичальник) належним чином не виконав взяті на себе згідно з кредитними договорами зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним. Позивач звертався до відповідача-2 (поручителя) з вимогами про погашення заборгованості за кредитними договорами, які залишені без відповіді та задоволення. Банк набув право вимоги щодо сплати заборгованості до позичальника та поручителя.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-2 (ТзОВ "Живиця плюс") подав апеляційну скаргу, в якій стверджує про помилковість висновку суду першої інстанції щодо стягнення з поручителя (ТзОВ "Живиця плюс") нарахованої пені. Звертає увагу на те, що на момент судового розгляду та винесення оскаржуваного рішення в провадженні господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа про банкрутство ТзОВ "Живиця плюс". Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2012р. у справі № 5010/1025/2012-Б-24/39 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відтак, банк неправомірно нарахував пеню по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р. в розмірі 75025,11 грн., оскільки це прямо заборонено законом. Просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2013р. у справі №909/144/13-г в частині стягнення з ТзОВ "Живиця плюс" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" пені по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р. в розмірі 75025,11 грн., ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач не надав витребуваного судом письмового, документально обгрунтованого відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач-1 у факсограмній заяві №11/07 від 19.07.2013р. (вх. № 05-14/224/13 від 22.07.2013р.) просить постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ТзОВ "Живиця плюс» про стягнення солідарно заборгованості по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р. та по кредитному договору № 8 від 04.08.2010р.

Листом б/н і дати (вх. № 05-04/4009/13 від 1507.2013р.) відповідач-2 подав до ЛАГС копію ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2012р. у справі №5010/1025/2012-Б-24/39 (про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Живиця плюс»), в п. 4 резолютивної частини якої зазначено - «З моменту порушення провадження у справі про банкрутство ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника) (а.с.154-155).

Відповідачі не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.07.2013р. та ознайомлення під розписку з датою наступного судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заяву у справі та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2013р. у справі № 909/144/13-г, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2010 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (надалі банк) та ВАТ «Живиця», правонаступником якого є ПАТ "Живиця" (надалі позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 7 (з врахуванням наступних змін та доповнень), за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі, яка не може перевищувати 1170124,37 грн. на умовах, встановлених цим договором (надалі кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (а.с.9-23).

Згідно п. 2.1 договору повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами у відповідності до наступного графіку: 30000,00 грн. пізніше 31 липня 2012 року, 30000,00 грн. пізніше 10 серпня 2012 року, 30000,00 грн. пізніше 20 серпня 2012 року, 30000,00 грн. пізніше 30 серпня 2012 року, 1050124,37 грн. пізніше 14 вересня 2012 року.

Дата остаточного повернення всієї суми кредиту - 14 вересня 2012 року.

Відповідно до 3.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком з 03.08.2012р. процентної ставки у розмірі 27,27 процентів річних.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником встановленого графіку погашення згідно п. 2.1 цього договору строку повернення отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 44,0 проценти річних, порядок нарахування і сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 договору.

Зобов'язання банку з надання кредиту виникає після: оформлення договорів забезпечення майна позичальника на суму 7714438,00 грн.; оформлення договорів фінансової поруки ТзОВ «Живиця плюс» та фінансової поруки Аніськовцева О.В. (п. 3.8 договору).

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Права банку та позичальника встановлені п.п. 4.3.1-4.4.3 договору.

Банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадку коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором. Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних вище підстав банк зобов'язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за десять календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів (п. 4.3.4 договору).

Згідно п. 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною.

У відповідності до п. 5.3 договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

В пункті 6.1 зазначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п. 6.8 договору).

Відповідно до п. 6.12 договору всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду.

Крім того, 04 серпня 2010 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (надалі банк) та ВАТ «Живиця», правонаступником якого є ПАТ "Живиця" (надалі позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 8 (з врахуванням наступних змін та доповнень), за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 255235,91 доларів США на умовах, встановлених цим договором (надалі кредит або кредитна лінія), а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (а.с.24-36).

Згідно п. 2.2 договору кінцевий термін повернення кредиту - 14 вересня 2012 року. Повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами у відповідності до наступного графіку: 20000,00 доларів США. не пізніше 31 липня 2012 року, 10000,00 доларів США. не пізніше 10 серпня 2012 року, 20000,00 доларів США не пізніше 20 серпня 2012 року, 10000,00 доларів США не пізніше 30 серпня 2012 року, 195235,91 доларів США не пізніше 14 вересня 2012 року.

Відповідно до 3.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком з 03.08.2012р. процентної ставки у розмірі 12,83 процентів річних.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником встановленого графіку погашення згідно п. 2.2 цього договору строку повернення отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 44,0 проценти річних, порядок нарахування і сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 договору.

Зобов'язання банку з надання кредиту виникає після: оформлення договорів забезпечення майна позичальника на суму 7714438,00 грн.; оформлення договорів фінансової поруки ТзОВ «Живиця плюс» та фінансової поруки Аніськовцева О.В. (п. 3.8 договору).

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Права банку та позичальника встановлені п.п. 4.3.1-4.4.3 договору.

Банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадку коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором. Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних вище підстав банк зобов'язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за десять календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів (п. 4.3.4 договору).

Згідно п. 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною.

У відповідності до п. 5.3 договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

В пункті 6.1 зазначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п. 6.8 договору).

Відповідно до п. 6.12 договору всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду.

Кредитні договори про відкриття кредитної лінії № 7 та № 8 від 04.08.2010р., договори про внесення змін та доповнень до них підписані і скріплені печатками їх сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даних договорів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником за Кредитними договорами про відкриття кредитної лінії № 7 та № 8 від 04 серпня 2010 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (кредитор), ТзОВ "Живиця плюс" (поручитель) та ВАТ «Живиця» (позичальник) укладено договори поруки № 7/1 та №8/1 від 04.08.2010р. та № 7/2 та № 8/2 від 27.02.2012р. (з наступними змінами та доповненнями) (а.с.37-48).

Пунктами 2.2 договорів поруки передбачено, що у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов'язань, що випливають із кредитних договорів, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому обсязі, що і позичальник.

Згідно п. 3.1 договорів поруки у випадку невиконання зобов'язань позичальником у строки, визначені кредитними договорами, кредитор зобов'язаний звернутись з письмовою вимогою на адресу поручителя.

Відповідно до пункту 3.4 договорів поруки виконання поручителем зобов'язань перед кредитором повинно відбутися не пізніше трьох робочих днів з дати отримання поручителем вимоги.

За несплату суми поручительства у строк, зазначений у пунктах 3.4 цих договорів, поручитель сплачує на користь кредитора пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, за весь період прострочення (пункти 4.2 договорів поруки).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов кредитних договорів позивач надав відповідачу-1 кредит в сумі 2000000,00 грн. (згідно кредитного договору №7 від 04.08.2010р.) та 270000,00 доларів США (згідно кредитного договору № 8 від 04.08.2010р.), факт отримання вказаної суми кредиту відповідачем-1 не оспорюється (а.с.49-67).

Як вбачається з розрахунку заборгованості по позичальнику ПАТ «Живиця» станом на 06.02.2013р. (по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р.), у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань виникла заборгованість, загальний розмір якої складає 1456626,59 грн. (1166625,78 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 214975,70 грн. - прострочені відсотки за користування кредитом; 69378,76 грн. - пеня за несвоєчасну сплату суми кредиту; 5646,35 грн. - пеня за несвоєчасну сплату суми відсотків) (а.с. 79-81).

Згідно розрахунку заборгованості по позичальнику ПАТ «Живиця» станом на 06.02.2013р. (по кредитному договору № 8 від 04.08.2010р.), у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань виникла заборгованість, загальний розмір якої складає 318078,28 доларів США (255235,91 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 45991,36 доларів США - прострочені відсотки за користування кредитом; 15673,28 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату суми кредиту; 1177,73 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату суми відсотків) (а.с. 83-85).

В матеріалах справи містяться копії претензій банку, адресованих позичальнику та поручителю про вжиття заходів щодо погашення заборгованості по кредитних договорах № 7 та № 8 від 04.08.2010р. (а.с.70-77).

Однак, вимоги позивача залишені відповідачами без відповіді та задоволення, що слугувало підставою звернення ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до місцевого господарського суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2012р. порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Живиця плюс» та з моменту порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника (а.с.154-155).

Згідно ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В судовому засіданні 01.07.2013р. представник відповідача-2 пояснив, що вищевказана ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Живиця плюс» не була надана суду першої інстанції у зв'язку з відсутністю представника в судових засіданнях, що підтверджується матеріалами справи.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно п. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що позивач надав ВАТ «Живиця», правонаступником якого є ПАТ «Живиця», кредит в розмірі 2000000,00 грн. (згідно кредитного договору № 7 від 04.08.2010р.) та 270000,00 доларів США (згідно кредитного договору № 8 від 04.08.2010р.).

В забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань, що виникають на підставі кредитних договорів №7 та № 8 від 04.08.2010р. (з наступними змінами та доповненнями), банком укладено з відповідачами договори поруки № 7/1 та № 8/1 від 04.08.2010р. та №7/2 та № 8/2 від 27.02.2012р. (з наступними змінами та доповненнями).

Пунктом 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В ст. 554 ЦК України зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 2.2 договорів поруки передбачено, що у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов'язань, що випливають із кредитних договорів, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому обсязі, що і позичальник.

В порушення умов укладених кредитних договорів (зі змінами), відповідач-1 свої зобов'язання зі сплати кредиту не виконав, в результаті чого станом на 06.02.2013р. виник борг в сумі 1166625,78 грн. (по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р.) та 255235,91 доларів США (по кредитному договору № 8 від 04.08.2010р.), що підтверджено наявними в матеріалах справи розрахунками суми заборгованості по кредитних договорах.

Проаналізувавши вищенаведені приписи ЦК України та чинного законодавства України, умови укладених між сторонами договорів та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги щодо стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 1166625,78 грн. простроченої заборгованості за кредитом по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р. та 255235,91 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 12.03.2013р. становить 2040100,63 грн. простроченої заборгованості за кредитом по кредитному договору № 8 від 04.08.2010р.

Крім того, відповідач-1 не підтвердив належними та допустимими доказами виконання свого зобов'язання щодо сплати відсотків.

Як вбачається з поданих суду розрахунків, заборгованість відповідача-1 перед позивачем по прострочених відсотках за користування кредитом станом на 06.02.2013 року складає 214975,70 грн. (по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р.) та 45991,36 доларів США (по кредитному договору № 8 від 04.08.2010р.).

Отже, задоволення місцевим господарським судом вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 214975,70 грн. прострочених відсотків за користування кредитом по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р. та 45991,36 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 12.03.2013р. становить 367608,94 грн. прострочених відсотків за користування кредитом по кредитному договору № 8 від 04.08.2010р., є правомірним.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3 кредитних договорів за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Згідно наявного у справі розрахунку по кредитному договору № 8 від 04.08.2010р. сума пені за несвоєчасну сплату суми кредиту складає 15673,28 доларів США (за період з 06.08.2012р. по 05.02.2013р.) та сума пені за несвоєчасну сплату суми відсотків - 1177,73 доларів США (за період з 03.09.2012р. по 05.02.2013р.).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що жодна із сторін не оспорює суми пені по кредитному договору № 8 від 04.08.2010р., колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про те, що позовні вимоги щодо стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача пені за несвоєчасну сплату суми кредиту в розмірі 15673,28 доларів США що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 12.03.2013р. становить 125276,52 грн. (за період з 06.08.2012р. по 05.02.2013р.) та 1177,73 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 12.03.2013р. становить 9413,60 грн. - пеня за несвоєчасну сплату суми відсотків (за період з 03.09.2012р. по 05.02.2013р.) підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача 69378,76 грн. пені за несвоєчасну сплату суми кредиту (за період з 06.08.2012р. по 05.02.2013р.) та 5646,35 грн. пені за несвоєчасну сплату суми відсотків (за період з 03.09.2012р. по 05.02.2013р.) по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р., з огляду на наступне:

Відповідно до наявного у справі розрахунку по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р. сума пені за несвоєчасну сплату суми кредиту складає 69378,76 грн. (за період з 06.08.2012р. по 05.02.2013р.), а сума пені за несвоєчасну сплату суми відсотків - 5646,35 грн. (за період з 03.09.2012р. по 05.02.2013р.).

Однак, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2012р. порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Живиця плюс» та з моменту порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Відповідно до п.3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення з відповідачів сум пені по кредитному договору № 7 від 04.08.2013р., враховуючи введений з 01.11.2012р. господарським судом Івано-Франківської області мораторій на задоволення вимог кредиторів ТзОВ «Живиця плюс», апеляційний господарський суд констатує, що в цій частині місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 69378,76 грн. пені за несвоєчасну сплату суми кредиту та 5646,35 грн. пені за несвоєчасну сплату суми відсотків.

Фактично підлягає до солідарного стягнення з ПАТ «Живиця» та ТзОВ «Живиця плюс» на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р. за період з 06.08.2012р. по 31.10.2012р. 22953,45 грн. - пені за несвоєчасну сплату суми кредиту та 514,49 грн. - пені за несвоєчасну сплату суми відсотків.

Таким чином, висновки в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому його слід скасувати в частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 46425,31 грн. пені за несвоєчасну сплату суми кредиту та 5131,86 грн. за несвоєчасну сплату суми відсотків по кредитному договору № 7 від 04.08.2010р., в рештій - залишити без змін.

Судові витрати у справі віднести на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2013р. у справі №909/144/13-г скасувати в частині солідарного стягнення з Публічного акціонерного товариства "Живиця" (Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ 13652508) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця плюс" (Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул..Заводська, 4, код ЄДРПОУ 33208356) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 0039002, код банку 300012, рахунок для направлення коштів в погашення заборгованості №37394620310752 у ПАТ "Промінвестбанк" МФО 300012) по Кредитному договору № 7 від 04.08.2010 року 46425,31 грн. пені за несвоєчасну сплату суми кредиту та 5131,86 грн. пені за несвоєчасну сплату суми відсотків. Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Живиця" (Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ 13652508) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця плюс" (Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул..Заводська, 4, код ЄДРПОУ 33208356) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 0039002, код банку 300012, рахунок для направлення коштів в погашення заборгованості №37394620310752 у ПАТ "Промінвестбанк" МФО 300012) по Кредитному договору № 7 від 04.08.2010 року 22953,45 грн. - пені за несвоєчасну сплату суми кредиту та 514,49 грн. - пені за несвоєчасну сплату суми відсотків.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Живиця" (Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ 13652508) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця плюс" (Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул..Заводська, 4, код ЄДРПОУ 33208356) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 0039002, код банку 300012, рахунок для направлення коштів в погашення заборгованості №37394620310752 у ПАТ "Промінвестбанк" МФО 300012) 67925,34 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

В рештій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 0039002, код банку 300012, рахунок для направлення коштів в погашення заборгованості №37394620310752 у ПАТ "Промінвестбанк" МФО 300012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця плюс" (Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул..Заводська, 4, код ЄДРПОУ 33208356) 269,26 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В

судді Гриців В.М.

Данко Л.С.