Постанова № 32657214, 24.07.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 919/193/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заплава Л.М.,

суддів Градової О.Г.,

Воронцової Н.В.,

за участю представників сторін:

позивача, не з'явився, публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк";

відповідача, Михашула Євгенія Іванівна, довіреність № б/н від 13.06.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис";

третьої особи, не з'явився, приватне підприємство "Царь-Риба";

третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Белизна";

третя особа, не з'явився, ОСОБА_3;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженною відповідальністю "Промпродсервис" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 17 квітня 2013 року у справі № 919/193/13-г

за позовом публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до товариства з обмеженною відповідальністю "Промпродсервис"

3-тя особа приватне підприємство "Царь-Риба"

товариство з обмеженою відповідальністю "Белизна"

ОСОБА_3

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Промпродсервис" про зобов'язання вчинити певні дії, а саме - виконати вимоги, вказані у повідомленні №1-2/12/2234/1 від 07.08.2012 в частині надання відповідної інформації та документів.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов рамкової угоди №FW2201.203 від 05.01.2011, щодо надання відомостей, обов'язок надання яких передбачений умовами цієї рамкової угоди.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2013 року у справі № 919/193/13-г позов задоволено.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" виконати вимоги Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", вказані у повідомленні №2/12/2234/1 від 07.08.2012, а саме:

1) надати банку письмову інформацію про фактичний стан та місцезнаходження усіх предметів застави, якими забезпечено виконання позичальником його зобов'язань перед банком;

2) надати банку оригінали правоустановчих документів та документів, які підтверджують фактичний стан предметів забезпечення;

3) надати банку письмову інформацію про фінансове та майнове становище

позичальника, а саме:

- фінансову звітність за останній звітний період;

- залишок товарно-матеріальних цінностей відповідно до даних обліку на дату наданнінформації;

- рахунки позичальника у інших банках та залишок коштів на цих рахунках;

- нерухоме майно, яке належить позичальнику на праві власності та не передано в заставу банку;

- транспортні засоби, які належать позичальнику на праві власності та не передано в заставу банку;

- наявність зобов'язань позичальника перед третіми особами, розмір цих зобов'язань та наявність фактів порушень їх виконання;

- наявність дебіторської заборгованості перед позичальником, розмір цих зобов'язань та стан їх виконання.

4) надати письмову інформацію банку про те, чи впродовж дії кредитних договорів позичальником отримувалися кредити у інших банках та чи забезпечував позичальник виконання зобов'язань інших осіб.

5) письмово повідомити банк про наявність чи відсутність:

- будь-яких прав та обтяжень будь-яких третіх осіб на предмет застави (оренда, застава, арешти, сервітути, судові спори тощо);

- будь-яких змін характеристик предметів забезпечення, якими забезпечується виконання зобов'язань перед банком (площа, адреса, статус, цільове призначення, технічний стан тощо);

- самовільних будівельних робіт, перебудов, добудов, реконструкцій тощо предметів іпотеки;

- будь-яких загроз знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предметів

забезпечення;

- будь-яких змін, які мають значення для виконання зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення (зміну найменування (прізвища) позичальника, його фактичного та зареєстрованого місця знаходження (проживання) номерів контактних телефонів, місця знаходження та ідентифікаційних ознак предметів забезпечення, істотне погіршення фінансового стану та/чи стану забезпечення, виникнення обтяження чи реального ризику обтяження майна (в тому числі коштів на рахунка) позичальника чи поручителів на суму понад 20% від залишку кредиту);

- судових спорів чи виконавчих проваджень, за якими позичальник виступає боржником та розмір боргу за цими провадженнями;

- будь-яких обставин, які ставлять під сумнів погашення зобов'язань позичальника перед банком.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 17 квітня 2013 року скасувати, в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач стверджує, що за своїм змістом рамкова угода може бути кваліфікована як договір кредиту, який не містить істотних умов договору, через що є неукладеною.

Також, рамкову угоду можливо кваліфікувати як попередній договір, але може бути визнаний договором про наміри по якому відповідальність не настає у разі невиконання домовленості. Також спосіб захисту права позивача не передбачений ані законом, ані договором, що є порушенням ст. 16 цивільного кодексу України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 травня 2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Латинін О.А., Проценко О.І., Сікорської Н.І..

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.13 здійснено заміну суддів Латиніна О.А. та Проценко О.І. на суддів Градову О.Г. та Воронцову Н.В.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.07.13 здійснено заміну судді Сікорської Н.І. на суддю Заплава Л.М.

У судове засідання 24 липня 2013 року представники публічного акціонерного товариства „ПроКредитБанк", приватного підприємства „Цар Риба", товариства з обмеженою відповідальністю „Белизна" та ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить штемпель з відміткою про відправлення ухвал сторонам.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

З врахуванням вищевикладеного, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності нез'явившихся представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

05 січня 2011 року між публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (кредітор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" (позичальник) укладена рамкова угода №FW2201.203.

Відповідно до пункту 2.1 цієї угоди кредитор, на підставі Рамкової угоди, зобов'язується здійснювати кредитування позичальника на умовах, у порядку і у межах лімітів, визначених Рамковою угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується належно виконувати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання передбачені Рамковою угодою та кредитними договорами.

Пунктом 2.2 Рамкової угоди передбачені наступні ліміти умов кредитування позичальника: ліміт суми кредитування - еквівалент 15000000 грн; ліміт строку кредитування - 120 місяців; максимальний розмір процентів - 40 % річних.

На підставі та умовах Рамкової угоди між сторонами укладені наступні договори:

- договір про відкриття кредитної лінії №2201.41607/FW2201.203 від 06.01.2011;

- договір про надання траншу №2201.42179/FW2201.203 від 06.01.2011;

- договір про надання траншу №2201.41680/FW2201.203 від 06.01.2011.

Відповідно до пункту 1 договору про відкриття кредитної лінії кредитор відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію, у межах та на умовах якої зобов'язується надавати позичальнику кредит у дні, сумі, валюті та на строк, визначені позичальником, а позичальник зобов'язується належно виконати усі умови необхідні для отримання кредиту, своєчасно і належно здійснювати погашення кредиту, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені Рамковою угодою та цим договором.

За вказаним договором відповідачеві було відкрито кредитну лінію з 06.01.2011 по 06.01.2012 з розміром ліміту в еквіваленті - 8000000,00 грн, розміром процентів за користування кредитом - 19% річних, цільовим призначенням - поповнення обігових коштів, способом видачі кредиту - зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника у кредитора №26009210126245 у валюті кредиту.

Відповідно до пункту 1 договору про надання траншу № 2201.4279/FW2201/203 кредитор, на підставі та на умовах Рамкової угоди FW2201.203 від 05.01.2011, а також цього договору, зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов'язань та виконання інших зобов'язань, передбачених Рамковою угодою та цим договором.

За вказаним договором відповідачеві видається кредит у розмірі 2000000,00 грн на строк 24 місяців від дати видачі кредиту включно з розміром процентів - 23% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, цільовим призначенням - поповнення обігових коштів, способом видачі кредиту - зарахування коштів на рахунок позичальника №26009210126245 у кредитора.

Відповідно до пункту 1 договору про надання траншу № 2201.41680/FW2201/203 кредитор на підставі та на умовах Рамкової угоди FW2201.203 від 05.01.2011, а також цього Договору зобов'язується надати позичальнику кредит, а позивальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобовязань, передбачених рамковою угодою та цим договором.

За вказаним договором відповідачеві видається кредит у розмірі 2000000,00 грн на строк 36 місяця від дати видачі кредиту включно, розміром процентів - 18% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, цільовим призначенням - поповнення обігових коштів, способом видачі кредиту - зарахування коштів на рахунок позичальника №26009210126245 у кредитора.

Відповідно до пункту 9.2.3 рамкової угоди позичальник зобов'язаний безперешкодно надавати кредиторові визначені ним достовірні інформацію і/чи документи у встановлені кредитором обсязі, формі та строк, а також надавати фізичний доступ до оригіналів документів, предметів забезпечення, місця ведення позичальником діяльності, яка аналізувалась при укладені кредитних договорів чи знаходження предметів забезпечення, якщо це потрібно для встановлення, перевірки і аналізу дійсного фінансового стану позичальника, стану забезпечення виконання умов договорів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про дострокове розірвання кредиту за вих. №1-2/12/2234/1 від 07.08.2012, зі змісту якої слідує, що позивач, з метою встановлення дійсного фінансового становища відповідача, стану предметів забезпечення, а також належного виконання умов кредитних договорів та договорів забезпечення, вимагав товариство з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" не пізніше 15.08.2012 надати Публічному акціонерному товариству "ПроКредит Банк" наступні відомості:

1) письмову інформацію про фактичний стан та місцезнаходження усіх предметів застави, якими забезпечено виконання позичальником його зобов'язань перед банком;

2) оригінали правоустановчих документів та документів, які підтверджують фактичний стан предметів забезпечення;

3) письмову інформацію про фінансове та майнове становище позичальника, а саме:

- фінансову звітність за останній звітний період;

- залишок товарно-матеріальних цінностей відповідно до даних обліку на дату наданнінформації;

- рахунки позичальника у інших банках та залишок коштів на цих рахунках;

- нерухоме майно, яке належить позичальнику на праві власності та не передано в заставу банку;

- транспортні засоби, які належать позичальнику на праві власності та не передано в заставу банку;

- наявність зобов'язань позичальника перед третіми особами, розмір цих зобов'язань та наявність фактів порушень їх виконання;

- наявність дебіторської заборгованості перед позичальником, розмір цих зобов'язань та стан їх виконання.

4) письмову інформацію банку про те, чи впродовж дії кредитних договорів позичальником отримувалися кредити у інших банках та чи забезпечував позичальник виконання зобов'язань інших осіб.

5) письмово повідомити банк про наявність чи відсутність:

- будь-яких прав та обтяжень будь-яких третіх осіб на предмет застави (оренда, застава, арешти, сервітути, судові спори тощо);

- будь-яких змін характеристик предметів забезпечення, якими забезпечується виконання зобов'язань перед банком (площа, адреса, статус, цільове призначення, технічний стан тощо);

- самовільних будівельних робіт, перебудов, добудов, реконструкцій тощо предметів іпотеки;

- будь-яких загроз знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предметів

забезпечення;

- будь-яких змін, які мають значення для виконання зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення (зміну найменування (прізвища) позичальника, його фактичного та зареєстрованого місця знаходження (проживання) номерів контактних телефонів, місця знаходження та ідентифікаційних ознак предметів забезпечення, істотне погіршення фінансового стану та/чи стану забезпечення, виникнення обтяження чи реального ризику обтяження майна (в тому числі коштів на рахунка) позичальника чи поручителів на суму понад 20% від залишку кредиту);

- судових спорів чи виконавчих проваджень, за якими позичальник виступає боржником та розмір боргу за цими провадженнями;

- будь-яких обставин, які ставлять під сумнів погашення зобов'язань позичальника перед банком.

Однак, витребувані позивачем відомості відповідачем надані не були, що стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до суду з відповідним позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин першої - третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" на підставі Рамкової угоди, договору про відкриття кредитної лінії та договорів про надання траншу виникли зобов'язальні відносини, які, в силу частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що предметом Рамкової угоди є здійснення кредитування позичальника у межах лімітів, умов кредитування, у порядку і на умовах, визначених Рамковою угодою та кредитними договорами, на умовах виконання позичальником усіх умов необхідних для отримання кредитів, своєчасного і належного погашення грошових зобов'язань, а також належного виконання усіх інших зобов'язань передбачених Рамковою угодою та кредитними договорами.

Пунктом 13 Договору про відкриття кредитної лінії та пунктом 7 Договорів про надання траншу, укладених сторонами на підставі та умовах Рамкової угоди, передбачено, що ці договори є невід'ємною частиною Рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цих договорів і регламентують усі відносини між сторонами, що виникли на підставі цих договорів.

З огляду на зазначене, вимоги позивача з посиланням на пункти 9.2.3, 9.2.7 Рамкової угоди, якими передбачено право Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" надання ним достовірної інформації в обсязі, формі та строк, визначений позивачем, а також оригіналів документів, предметів забезпечення, місця ведення позичальником діяльності, яка аналізувалась при укладені кредитних договорів, чи знаходження предметів забезпечення, є обґрунтованими, та правомірно були задоволені господарським судом.

Необґрунтовані доводи апеляційної скарги в той частині що статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України не передбачений обраний позивачем спосіб захисту, виходячи з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 вказаної статті закріплено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, зокрема, передбачено примусове виконання обов'язку в натурі. Аналогічне положення міститься у пункті 5 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, в якому встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з наявністю заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" перед Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" за укладеними між ними договором про відкриття кредитної лінії та договорами про надання траншей, позивач і вимагав надання цих відомостей у надісланій на адресу відповідача вимоги про дострокове розірвання кредиту за вих. №1-2/12/2234/1 від 07.08.2012 .

Укладена між сторонами Рамкова угода є документом, якій визначає принципову домовленість сторін про форми, напрями та умови співробітництва, які надалі втілені у конкретних договорах про відкриття кредитної лінії та надання траншів. На відміну від протоколу про наміри, який не породжує будь-яких прав, наслідків для сторін, що його підписали, Рамкова угода є різновидом цивільно-правової угоди і в узагальненому вигляді передбачає права, обов'язки та відповідальність суб'єктів угоди.

Необґрунтовані доводи апеляційної скарги про те, що Рамкова угода № FW2201/203 від 05.01.2011 є неукладеною.

Відповідно до п. 3.1 рамкової угоди сторони передбачили, що для видачі кредиту є необхідним укладення кредитного договору (п. 3.1.6), відповідно до п. 13 договору про відкриття кредитної лінії № 2201.41607/FW2201.203 від 06.01.2011 року умови Рамкової угоди слід вважати умовами цього кредитного договору. Аналогічні правила передбачені у п. 7 договору про надання траншу № 2201.41607/ FW2201.203 від 10.01.2011 та у п. 7 договору про надання траншу № 2201.42179/ FW2201.203 від 06.01.2012.

Тобто умови Рамкової угоди зобов'язують сторони не як самостійний договір, а як невід'ємна частина зазначених кредитних договорів. Відсутність істотних умов у Рамковій угоді було компенсовано за рахунок поєднання Рамкової угоди з умовами кредитних договорів. Єдиним наслідком цього є те, що датою набуття чинності зобов'язаннями, що витікають з Рамкової угоди, слід вважати не дату її підписання сторонами, а дату, з якої є чинними відповідні кредитні договори.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому вона не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не підлягає скасуванню, так як воно прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Керуючись статтями101, 102, 103 (пунк 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженною відповідальністю "Промпродсервис" на рішення господарського суду міста Севастополя від 17 квітня 2013 року у справі № 919/193/13-г залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 17 квітня 2013 року у справі № 919/193/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя Л.М. Заплава

Судді О.Г. Градова

Н.В. Воронцова

Розсилка:

1.Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (пр. Кірова/пров.Піонерський буд. 10/2,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

2.Товариство з обмеженною відповідальністю "Промпродсервис"

(вул. Промислова, 7,Севастополь,99053)

3.Приватне підприємство "Царь-Риба" (вул. Промислова, 7,Севастополь,99040)

4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Белизна"

(вул. Промислова, 7,Севастополь,99053)

5.ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)