Рішення № 32657119, 24.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р.Справа № 5023/5828/12 (н.р. 5023/2414/12)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаспецтехніка Імпекс", 61157, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 167, код ЄДРПОУ 30986722; до Д1. Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, 61166, м. Харків, проспект Леніна, 9, та до 2. Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради, 61068, м. Харків, проспект Московський, 96-а; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Управління Державної казначейської служби у Харківській області, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18; про стягнення 19 956,06 грн. за участю представників:

позивача - Корнієнко Б.Д., доручення №53/1/4 від 07.04.2012р.;

відповідача1 - не зявився;

відповідача2 - не з"явився;

третьої особи - Мельниченко В.С., довіреність №16-18/1-14 від 02.01.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаспецтехніка Імпекс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Управління Державної казначейської служби у Харківській області, про солідарне стягнення завданої відповідачами солідарної шкоди (збитки) у загальній сумі 19 956,06 грн. за період з 20.05.2011 р. по 31.12.2011 р. з Державного бюджету України та з місцевого бюджету Харківської міської ради, де обліковуються кошти, належні Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради (з врахуванням уточнень вх. 12601 від 16.07.2012 р.)

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.07.2012р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2012р. рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2012 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. у справі №5023/2414/12 - скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2013р. провадження у справі № 5023/5828/12 зупинено, у зв"язку з призначенням судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, проведення якої доручено ХНДІСЕ імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

До суду 27.06.2013 року за супровідним листом (вх.№1787) надійшов разом зі справою висновок судово-економічної експертизи №1257, складений 05.06.2013р., на підставі чого ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2013р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2013р.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 11.07.2013р. надав Постанову КМУ №228 від 20.03.2013р., роздруковану з інтернету (Інформаційно-аналітичний центр "Ліга", 1991-2013, ТОВ "Ліга Закон", 2007-2013), в якій постановлено реорганізувати шляхом приєднання Міністерства доходів і зборів у тому числі Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби, та виписку з ЄДР, згідно якої в реєстрі за кодом 38773125 обліковується ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, що за твердженням представника відповідача 1 є доказами правонаступництва відповідача 1. Крім того, в судовому засіданні 11.07.2013р., з метою отримання належних доказів щодо правового статусу відповідача 1 представником останнього заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору у даній справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 11.07.2013р. продовжено строк розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та розгляд справи відкладено на 24.07.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 24.07.2013р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд задовольнити позов, наголошує на тому, що позивач був змушений перейти на сплату єдиного податку за ставкою 10%, що призвело до втрати власних коштів підприємства на суму різниці між ставкою 10% та 6% - за період з 20.05.2011р. по 31.12.2011р. на суму 12820,88грн., та те, що позбавлення підприємства статусу платника ПДВ призвело до втрати грошових коштів в сумі 7135,18грн. - розмір сплаченого ПДВ під час ввезення із-за кордону двох самохідних пасажирських трапів для виконання їх капітального ремонту за зовнішньоекономічним контрактом від 20.04.2011р., що разом становить 19956,06грн. Крім того, позивач подав до суду 18.07.2013р. додаткові пояснення до позову, в яких зазначив, що ТОВ "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" відновлено у статусі платника ПДВ (внесено у реєстр) 07.06.2012р., та документи для долучення до матеріалів справи.

Представники відповідачів в судове засідання 24.07.2013р. не з'явилися, документів на виконання ухвали суду від 11.07.2013р. не надали, в тому числі доказів припинення діяльності відповідачів шляхом реорганізації, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відмітками на поштових повідомленнях, які долучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи матеріалів на виконання ухвали суду від 11.07.2013р. не надав, в судовому засіданні 24.07.2013р. підтримав пояснення на позовну заяву ТОВ "Авіаспецтехніка Імпекс" б/н від 19.07.2012р. (вх.№10236 від 20.07.2012р.) в яких третя особа ще під час судового розгляду справи 5023/2414/12 зазначала, що місцевим бюджетом у 2012 році не передбачено коштів на відшкодування шкоди, завданої органом місцевого самоврядування.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та врахувавши приписи постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2012р. у справі №5023/2414/12, суд встановив:

15.05.2000р. було проведено державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаспецтехніка Імпекс" за адресою: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 20, що підтверджується довідкою №10829 з Державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтвом про державну реєстрацію (т.1 а.с.29,39), TOB "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" було взято на облік платника податків з 01.06.2000 року та зареєстровано платником податку на додану вартість з 28.12.2004 року.

30.11.2009 року позивачу видано свідоцтво №2030015724 про право сплати єдиного податку за ставкою 6 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 1 кварталі 2010 року (т.1 а.с.26).

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 08.04.2011 року на адресу Державного реєстратора було направлено повідомлення про відсутність ТОВ "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" за своїм місцезнаходженням. На підставі даного повідомлення, Державним реєстратором було вчинено реєстраційну дію - запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.05.2011 року № 14801440006007677 щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесла рішення № 335 від 19.05.2011 року про анулювання реєстрації ТОВ "Авіаспецтехніка ІМПЕКС", як платника ПДВ.

Згідно свідоцтва №2030018499 від 30.06.2011 позивачу надано право сплати єдиного податку за ставкою 10 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2011 році з 2 кварталу. Вказане свідоцтво діє з 19.05.2011 року (т.1 а.с.27). Зокрема, сам відповідач 1 - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, повідомив позивача листом №10934/10/11-125 від 30.05.2011р. про те, що, у зв'язку з анулюванням реєстрації товариства як платника податку на додану вартість, позивач в подальшому не може знаходитись на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за ставкою 6 відсотків (т.1 а.с.28).

В свою чергу позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року, адміністративний позов ТОВ "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" було задоволено частково.

Визнано неправомірними дії державного реєстратора Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради щодо внесення запису від 17.05.2011 року №14801440006007677 щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу - TOB "Авіаспецтехнікг ІМПЕКС".

Зобов'язано державного реєстратора Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виключити з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційний запис від 17.05.2011 року №14801440006007677.

Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському район м. Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОЇ "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" №335 від 19.05.2011 року. У задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкові поновити реєстрацію TOB "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" як платника податку на додану вартість з дати анулювання платника податку на додану вартість відмовлено.

В подальшому - листом від 23.01.2012р № 287/10/29-028, ДПА Харківській області повідомило позивача про скерування до ДПС України листом від 04.01.2012р. № 62/8/29-020 пакету документів для внесення запису про відміну рішення про анулювання реєстрації.

При цьому, позивача відновлено у статусі платника ПДВ лише 07.06.2012р., що підтверджується свідоцтвом №200048447 про реєстрацію платника на додану вартість (копія якого надана позивачем до суду 18.07.2013р.).

Підставою звернення позивача із позовом до суду є те, що, з метою мінімізації завданих підприємству збитків, позивач був змушений перейти на сплату єдиного податку за ставкою 10%, що призвело до втрати власних коштів підприємства на суму різниці між ставкою 10% та 6% - за період з 20.05.2011р. по 31.12.2011р. на суму 12820,88грн., та те, що позбавлення підприємства статусу платника ПДВ призвело до втрати грошових коштів в сумі 7135,18грн. - розмір сплаченого ПДВ під час ввезення із-за кордону двох самохідних пасажирських трапів для виконання їх капітального ремонту за зовнішньоекономічним контрактом від 20.04.2011р., отже сума у розмірі 19956,06грн. шкоди /збитків/ заявлена позивачем до солідарного стягнення з відповідачів, із посиланням на приписи ст.ст. 1166, 1173 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми ст.1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини), спеціальна норма ст.1173 ЦК України допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків та їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Матеріали справи свідчать про те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 у справі №2а-6411/11/2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011, визнано неправомірними дії державного реєстратора Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради виконавчого комітету Харківської міської ради щодо внесення запису від 17.05.2011 року №14801440006007677 щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ "Авіаспецтехніка ІМПЕКС", та зобов'язано виключити з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначений реєстраційний запис, а також скасовано рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" №335 від 19.05.2011 (т.1 а.с.14-16).

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2012р. у справі №2а-3710/12/2670 (т.1, а.с. 79-80), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012р., визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" платником податку на додану вартість. Зобов'язано Державну податкову службу України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" платником податку на додану вартість.

Приписами п.2.6. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. встановлено, що хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Судом досліджено, що в процесі вирішення адміністративних спорів за вищевказаними справами встановлено, що у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру (п. 5.6.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість).

Наявність рішення суду, яке набрало законної сили про скасування рішення про анулювання реєстрації платника відповідачами не спростовувалась, у зв'язку з чим вбачається протиправною бездіяльність ДПС України щодо зволікання внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" платником податку на додану вартість .

Згідно зі статтями 183.12 - 183.13 Податкового кодексу України, центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. Для інформування платників податку центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті: дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати початку його дії; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Таким чином, відповідач 1 був зобов'язаний внести зміни до Реєстру платників податку на додану вартість та оприлюднити їх протягом десяти днів з моменту надходження до нього судового рішення про скасування рішення про анулювання реєстрації платника.

Стосовно вини відповідача 2 у завданні збитків, заявлених позивачем у даному позові, суд ураховує, що під час вирішення адміністративного спору у справі 2а-6411/11/2011, встановлено, що державним реєстратором Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради зроблено запис від 17.05.2011 року за №14801440006007677 щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" (довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, том 1-ий, арк. спр. 38), на підставі якого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, керуючись абз. "ж" п.184.1 ст.184 ПК України, згідно протоколу №43 від 19.05.2011 року, винесено рішення від 19.05.2011 року №335 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальність "Авіаспецтехніка ІМПЕКС".

В межах цього спору судом першої інстанції встановлено, а судом апеляційної інстанції не скасовано та визнано вірним, факт того, що у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова фактично були відсутні підстави, передбачені п.184.1 ст.184 ПК України для винесення 19.05.2011 року рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальність "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" та зазначено, що Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради завчасно та безпідставно, всупереч ч. 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" 17.05.2011 року внесено до державного реєстру запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу позивача, через що такі дії є неправомірними, а запис підлягає виключенню з реєстру.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про доведеність порушення прав позивача неправомірними діями зі сторони відповідачів, у тому числі постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 р. № 2а-6411/11/2070 (а.с. 14 - 16) та постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2012р. у справі №2а-3710/12/2670 (т.1, а.с. 79-80).

Щодо розміру збитків, суд зазначає, що він повинен бути обґрунтованим та підтверджений належними доказами, зокрема, первинними бухгалтерськими документами. Відповідні обставини повинні бути підтвердженні документально відповідно до вимог ст.ст.1,8,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Приписами постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2012р. у справі №5023/2414/12 визначено, що задля всебічного, повного та об'єктивного вирішення даного спору, суду першої інстанції при новому розгляді справи слід вирішити питання про доцільність призначення судово-бухгалтерської експертизи з метою належної оцінки документів бухгалтерської та податкової звітності позивача та достеменного встановлення розміру завданих збитків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2013р. у справі № 5023/5828/12 призначалася судова комплексна будівельно-технічна та економічна експертизи, проведення якої доручено ХНДІСЕ імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

За змістом висновку судового експерта розрахункова різниця між сплаченим єдиним податком по ставці 10% та ставкою 6% сплачених до бюджету коштів ТОВ "Авіаспецтехніка Імпекс" у розмірі 43% від нарахованого єдиного податку за період 20.05.2011 по 31.12.2011 у розмірі 12820,91грн. підтверджується документально; сплата податку на додану вартість ТОВ "Авіаспецтехніка Імпекс" у розмірі 7135,18грн. за МД № 223027 від 07.06.2011р. - документально підтверджується.

Відповідно до п.206.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року, із змінами та доповненнями, за наявності реєстрації ТОВ "Авіаспецтехніка Імпекс" платником ПДВ при розмитненні продукції 07.06.2011р. згідно декларації №807070000/2011/2230027 податок на додану вартість в сумі 7135Д 8грн. не підлягав би сплаті.

На підтвердження розміру збитків позивачем надано, зокрема, платіжні доручення (а.с.19-23 том 1), митна декларація зі штампом Харківської обласної митниці (а.с.24 том 1) на підтвердження відшкодування збитків у вигляді зайво стягнутого митницею податку ПДВ у сумі 7135,18 грн., та розрахункам сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою (а.с.130-134 том 1), які містять дані щодо сум виручки та розмірів перерахованого до держбюджету єдиного податку за спірний період (з 20.05.2011р. по 31.12.2011р.) щодо суми у розмірі 12820,88грн. збитків.

При цьому, позивач у 2011 році мав статус платника єдиного податку за ставкою 6% та підтвердив цей статус за результатами розгляду спору в порядку адміністративного судочинства, отже позивачу, відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, а відтак - веде бухгалтерський облік і подає фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності (ч.3 ст. 2 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

В контексті вищевикладеного, позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, підтверджені документально, не спростовані відповідачами, з вини яких спір доведено до суду, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд керується наступним.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків (приписи Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відтак судові витрати у даній справі - судовий збір у розмірі 1609,50 грн. та 5159,00грн. витрат по оплаті проведення судової експертизи, у зв'язку з задоволенням позову, покладаються на відповідачів, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, (61166, м. Харків, проспект Леніна, 9, код 22705936), та з Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради, (61068, м. Харків, проспект Московський, 96-а; код 26488128), на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаспецтехніка Імпекс" (61157, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 167, код ЄДРПОУ 30986722) шкоду, завдану відповідачами в розмірі 19 956,06 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. та 5159,00грн. витрат по оплаті проведення судової експертизи, шляхом стягнення вказаних коштів - з Державного бюджету України, де обліковуються кошти Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, та з місцевого бюджету Харківської міської ради, де обліковуються кошти, належні Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29.07.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.

справа №5023/5828/12 (н.р. 5023/2414/12)