Рішення № 32656809, 23.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11103/13 23.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА"

про стягнення 4 772,07 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Лукашенко К.С. - представник за довіренністю

від відповідача: Басараб В.О. - представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 4 772,07.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 було порушено провадження у справі № 910/11103/13, розгляд справи було призначено на 09.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено до 23.07.2013

В судовому засіданні 23.07.2013 представник позивача повністю підтримав свої позовні вимоги. Просив позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0323572 від 21.09.2009, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 5 282,07 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом № ВС/8070505 від 01.08.2009 у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Представник відповідача в даному судовому засідання заперечив проти заявлених позивачем вимог, з урахуванням поданого 22.07.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва відзиву на позовну заяву в якому відповідач посилаючись на приписи ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" та п.1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, наголошував на тому, що відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності КТЗ чи його складників та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин, тому, проведення операцій, що не впливають на відновлення справності та робото здатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Однак, всупереч цьому, позивач просить стягнути вартість поліровки транспортного засобу у розмірі 2 457,04 грн., які не можуть бути відшкодовані за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Таким чином, розрахунок мав бути проведений наступним чином: 5 282,07 грн. - 2 457,04 грн. - 510,00 грн. = 2 315,03 грн., а тому, позовні вимоги, що перевищують 2 315,03 грн. задоволенню не підлягають.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2009 між Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (відповідно до протоколу № 38 чергових загальних зборів акціонерів, 20.04.2011 було змінено тип та найменування з Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" на Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"), як страховиком, та Пинянським Миколою Зіновійовичем, як страхувальником, було укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0323572, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб - "Hyundai Sonata", д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року, строк дії полісу - до 22.09.2010.

Згідно довідки ВДАІ УМВС України у Львівській області № 8621161 від 15.07.2010, 22.05.2010 в м. Львів на вул. Зелена-Луганська, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Hyundai Sonata, д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року, під керуванням Пинянського М.З. та автомобіля ГАЗ 33021 СПГ, д.р.н. 78913ТО, під керуванням Мінєєва Г.М.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 14.06.2010 у справі № 3-1588/10р. гр. Мінєєва Г.М. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до висновку № 214 від 05.07.2010 експертного автотоварознавчого дослідження, яке було проведене Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс", а саме експертом Бойко О.Б., згідно якого вартість матеріальних збитків спричинених власнику автомобіля Hyundai Sonata, д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року становить 6 338,49 грн.

Відповідно до страхового акту № 1006003 (106659) від 05.07.2010, пошкодження транспортного засобу марки Hyundai Sonata, д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 5 282,07 грн., які виплачені - гр. Пинянському М.З., згідно платіжного доручення № 1654 від 09.07.2010.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8070505 від 01.08.2009, відповідач прийняв на себе відповідальність щодо врегулювання наслідків даної події, а саме зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом ГАЗ 33021 СПГ, д.р.н. 78913ТО, страхувальник - ЗАТ "Галичина" в межах ліміту - 25 000,00 грн., франшиза - 510 (п'ятсот десять) грн.

10.10.2012 Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" надіслало на адресу відповідача претензію за вих. № 820 від 10.10.2012 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП (в порядку регресу) в сумі 4 772,07 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а саме відміткою "вручено 15.10.2012".

Однак, відповідач, як зазначає позивач у позові, не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування у сумі 4 772,07 грн., у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" звернулося до суду про стягнення з відповідача в порядку регресу 4 772,07 грн. (франшиза за полісом № ВС/8070505 від 01.08.2009 складає 510,00 грн.).

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: "Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", як страховиком та Пинянським Миколою Зіновійовичем, як страхувальником, було укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0323572 від 21.09.2009, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб - автомобіль Hyundai Sonata, д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року.

Внаслідок ДТП, яка сталася 22.05.2010 в м. Львів на вул. Зелена-Луганська, за участю застрахованого автомобіля марки Hyundai Sonata, д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року, під керуванням Пинянського М.З. та автомобіля ГАЗ 33021 СПГ, д.р.н. 78913ТО, під керуванням Мінєєва Г.М., відбулось пошкодження автомобілів, внаслідок чого гр. Мінєєва Г.М. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 14.06.2010 у справі № 3-1588/10р.

На виконання умов укладеного полісу № 19G-0323572 від 21.09.2009 та на підставі страхового акту № 1006003 (106659) від 05.07.2010, пошкодження транспортного засобу марки Hyundai Sonata, д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 5 282,07 грн., яке було виплачено позивачем Пинянському Миколі Зіновійовичу у повному обсязі в сумі 5 282,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1654 від 09.07.2010.

В свою чергу, оскільки автомобілем ГАЗ 33021 СПГ, д.р.н. 78913ТО, яким під час ДТП керував гр. Мінєєв Г.М. цивільно-правова відповідальність, якого застрахована у відповідача за полісом № ВС/8070505 від 01.08.2009, було нанесено пошкодження автомобілю Hyundai Sonata, д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року, а тому, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат щодо відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Sonata, д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року, у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" і звернулось до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" з претензією за вих. № 820 від 10.10.2012 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП (в порядку регресу) в сумі 4 772,07 грн. (5 282,07 грн. - 510 грн. франшиза за полісом № ВС/8070505 від 01.08.2009). Однак відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження відповідача про те, що позовна вимога позивача, що перевищує 2 315,03 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивач надав суду докази у розумінні ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують завдані збитки у розмірі 5 282,07 грн., а саме надано документи про оцінку вартості матеріальних збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу Hyundai Sonata, д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року внаслідок ДТП, яка сталася 22.05.2010 в м. Львів на вул. Зелена-Луганська, за участю застрахованого автомобіля марки Hyundai Sonata, д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року, під керуванням Пинянського М.З. та автомобіля ГАЗ 33021 СПГ, д.р.н. 78913ТО, під керуванням Мінєєва Г.М., які містять відомості про технічний стан транспортного засобу, обсяг та характер пошкоджень такого, розрахунок розміру завданих збитків та втрат, що пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням зносу, розробленого на підставі "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", що затверджена спільним наказом Міністерства Юстиції та ФДМ України від 24.11.2003 № 142/5/2092. В свою чергу, документи, які були додані позивачем як до позову, так і до претензії в повному обсязі обґрунтовують майнові вимоги останнього про стягнення 4 772,07 грн. в порядку регресу, оскільки наявні у справі матеріали свідчать, що позивачем, як страховиком відповідно до полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0323572 від 21.09.2009, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 5 282,07 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом № ВС/8070505 від 01.08.2009 у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику, а тому суд приходить до висновку, що страховий платіж, який виплачений позивачем гр. Пинянському М.З. в сумі 5 282,07 грн., відповідає сумі завданих збитків, отриманих автомобілем Hyundai Sonata, д.р.н. ВС1138СВ, 2009 року, у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 772,07 грн. - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" (код ЄДРПОУ - 31241449, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (код ЄДРПОУ - 16467237, місцезнаходження: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3) 4 772 (чотири тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 07 коп. - відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 29.07.2013