Рішення № 32656742, 22.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9090/13 22.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «БФ» Завод»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд»простягнення 864 278,30 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Селепей Ю.І.від відповідача:Яременко В.Д.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «БФ» Завод» (надалі - ТОВ «Торговий Дім «БФ» Завод») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» (надалі - ТОВ «ВБК «Центренергобуд») про стягнення 864 278,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №23/05-12 від 23.05.2012 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 801 548,10 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 50 918,01 грн., 3% річних у розмірі 10 211,50 грн. та інфляційних у розмірі 1 600,69 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.06.2013 р.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми 864 278,30 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «БФ» Завод» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» в межах суми 864 278,30 грн.

В судовому засіданні 10.06.2013 р. оголошувалась перерва до 01.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р. розгляд справи відкладено до 15.07.2013 р. у зв'язку із неявкою представника позивача.

12.07.2013 р. від представника відповідача надійшла заява від 11.07.2013 р., в якій відповідач просив припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що позивач не має права вимоги від відповідача належного виконання умов спірного договору.

В судових засіданнях 15.07.2013 р. та 17.07.2013 р. судом оголошувались перерви до 17.07.2013 р. та 22.07.2013 р. відповідно.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.07.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Балаца С.В. у відпустці справу №910/9090/13 передано на розгляд судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2013 р. справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

235.2012 р. між ТОВ «Торговий Дім «БФ» Завод» (постачальник) та ТОВ «ВБК «Центренергобуд» (замовник) було укладено договір поставки №2305-12 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1.2 Договору замовник зобов'язується виготовити, виробити антикорозійний захист металоконструкцій ґрунтом ГФ-021, навантажити, поставити та передати у власність замовника металоконструкції, необхідні для виготовлення: «будівельних робіт з будівництва накритого спортивного спорядження зі штучним льодовим покриттям в м. Кривий Ріг, парк ім. Б. Хмельницького» далі - об'єкт. Кількість, асортимент металоконструкцій поставляється згідно розроблених креслень марки КМД.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що замовник бере на себе зобов'язання оплатити вартість металоконструкцій згідно умов даного договору.

Згідно з п. 6.2 Договору оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в даному договорі. Порядок розрахунків: передоплата (авансовий платіж) у розмірі 30% - 614 790,00 грн. здійснюється на підставі даного договору протягом 3 банківських днів з ати підписання договору (п. 6.2.1). наступні платежі в розмірі 70% вартості продукції здійснюються протягом 3 банківських днів на підставі рахунку-фактури, після отримання замовником кожної партії металоконструкцій, з урахуванням п. 6.2.4 даного договору. Під партією металоконструкцій сторони договору розуміють об'єм металоконструкцій, що поставляється однією одиницею автотранспорту, об'ємом не менше 10 тон. (п. 6.2.2). Замовник, проводячи розрахунки згідно п. 6.2.2, оплачує вартість фактично поставленої партії металоконструкцій у розмірі 95% від суми поставки. Сума у розмірі 5% від вартості металоконструкцій виплачується постачальнику протягом 14 календарних днів після виконання та приймання всіх робіт та підписання актів приймальної комісії з приймання об'єкта в експлуатацію, або іншого документа, визначеного діючим законодавством України на момент передання об'єкту в експлуатацію.

На виконання умов Договору у період з 04.07.2012 р. по 23.08.2012 р. позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 2 514 134,07 грн., що підтверджується видатковими накладними №ТД-000041 від 04.07.2012 р., №ТД-000042 від 04.07.2012 р., №ТД-000043 від 04.07.2012 р., №ТД-000050 від 04.07.2012 р., №ТД-000051 від 06.07.2012 р., №ТД-000053 від 11.07.2012 р. №ТД-000054 від 11.07.2012 р., №ТД-000055 від 11.07.2012 р., №ТД-000056 від 11.07.2012 р., №ТД-000057 від 12.07.2012 р., №ТД-000060 від 19.07.2012 р., №ТД-000073 від 25.07.2012 р., №ТД-000079 від 25.07.2012 р., №ТД-000088 від 08.08.2012 р., №ТД-000090 від 09.08.2012 р., №ТД-000091 від 15.08.2012 р., №ТД-000096 від 17.08.2012 р., №ТД-000098 від 21.08.2012 р., №ТД-000104 від 23.08.2012 р.

Відповідачем частково сплачена заборгованість за поставлений товар на суму 600 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3569 від 25.05.2012 р.

Також, сторонами було проведено взаємозалік зустрічних вимог, що зумовило припинення зобов'язання по оплаті поставленого товару у розмірі 1 112 585,97 грн., що підтверджується актами взаємозаліку зустрічних однорідних вимог №1-КР/З від 30.10.2012 р. та №3-3П/3 від 31.10.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 801 548,10 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні №ТД-000041 від 04.07.2012 р., №ТД-000042 від 04.07.2012 р., №ТД-000043 від 04.07.2012 р., №ТД-000050 від 04.07.2012 р., №ТД-000051 від 06.07.2012 р., №ТД-000053 від 11.07.2012 р. №ТД-000054 від 11.07.2012 р., №ТД-000055 від 11.07.2012 р., №ТД-000056 від 11.07.2012 р., №ТД-000057 від 12.07.2012 р., №ТД-000060 від 19.07.2012 р., №ТД-000073 від 25.07.2012 р., №ТД-000079 від 25.07.2012 р., №ТД-000088 від 08.08.2012 р., №ТД-000090 від 09.08.2012 р., №ТД-000091 від 15.08.2012 р., №ТД-000096 від 17.08.2012 р., №ТД-000098 від 21.08.2012 р., №ТД-000104 від 23.08.2012 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 2 514 134,07 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.2.2 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отриманий товар протягом 3 банківських днів після отримання замовником кожної партії металоконструкцій.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково сплачена заборгованість за поставлений товар на суму 600 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3569 від 25.05.2012 р.

Крім того, сторонами було проведено взаємозалік зустрічних вимог, що зумовило припинення зобов'язання по оплаті поставленого товару у розмірі 1 112 585,97 грн., що підтверджується актами взаємозаліку зустрічних однорідних вимог №1-КР/З від 30.10.2012 р. та №3-3П/3 від 31.10.2012 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 801 548,10 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 801 548,10 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Твердження відповідача про те, що провадження у справі підлягає припиненню з огляду на те, що спірна сума заборгованості має бути сплачена на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» судом відхиляється з огляду на таке.

01.11.2012 р. між ТОВ «Торговий Дім «БФ» Завод» (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (заставодержатель) було укладено договір застави майнових прав №234/12-OVER/S-1 на забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань, що випливають з Договору про надання овердрафту №234/12-OVER від 01.11.2012 р.

Предметом застави за вказаним договором є майнові права по договору поставки №23/05-12 від 23.05.2013 р., а саме: права вимоги грошових коштів на суму 1 914 134,07 грн.

Отже, майнові права позивача на оспорювану суму коштів у даній справі передані Публічному акціонерному товариству «Златобанк» в заставу на підставі договору №234/12-OVER/S-1 від 01.11.2012 р.

В той же час, пунктом 1.5 такого договору передбачено, що якщо до виконання заставодавцем зобов'язання, забезпеченого заставою, боржник по заставлених майнових правах виконає своє зобов'язання, все одержане при цьому заставодавцем, стає предметом застави, про що заставодавець зобов'язаний негайно письмово повідомити заставодержателя та надати підтверджуючі документи.

Таким чином, у разі виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати заборгованості за Договором, сплачена сума стає предметом застави.

Крім того, на виконання вимог пункту 1.5 договору застави №234/12-OVER/S-1 від 01.11.2012 р., позивач звернувся до ПАТ «Златобанк» з гарантійним листом, яким повідомляв останнього, що у випадку стягнення заборгованості з ТОВ «ВБК «Центренергобуд» у даній справі, вказані кошти будуть спрямовані на погашення боргу за договором про надання овердрафту №234/12-OVER від 01.11.2012 р.

Вказані обставини спростовують твердження відповідача про неможливість ТОВ «Торговий Дім «БФ» Завод» вимагати від нього сплати суми заборгованості за поставлену продукцію.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «ВБК «Центренергобуд» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Торговий Дім «БФ» Завод» про стягнення з ТОВ «ВБК «Центренергобуд» заборгованості у розмірі 801 548,10 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 50 918,01 грн., 3% річних у розмірі 10 211,50 грн. та інфляційних у розмірі 1 600,69 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 06.11.2012 р. по 09.04.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 9.5 Договору за несвоєчасну оплату металоконструкцій згідно п. 6.2.2, п. 6.2.3 замовник зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 50 918,01 грн., 3% річних у розмірі 10 211,50 грн. та інфляційних у розмірі 1 600,69 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «ВБК «Центренергобуд» на користь ТОВ «Торговий Дім «БФ» Завод» заборгованості у розмірі 801 548,10 грн., пені у розмірі 50 918,01 грн., 3% річних у розмірі 10 211,50 грн. та інфляційних у розмірі 1 600,69 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «БФ» Завод» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27-А; ідентифікаційний код 34294252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «БФ» Завод» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 43/2; ідентифікаційний код 37816136) заборгованість у розмірі 804 548 (вісімсот чотири тисячі п'ятсот сорок вісім) грн. 10 коп., пеню у розмірі 50 918 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 01 коп., 3% річних у розмірі 10 211 (десять тисяч сімсот двісті одинадцять) грн. 50 коп., інфляційні у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 17 285 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 57 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2013 р.

Суддя В.П. Босий