Рішення № 32656717, 23.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.07.2013р. Справа № 905/3978/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів», м.Дніпропетровськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 150687,75грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Ромась С.М. - який діє на підставі довіреності №17/06 від 17.06.2013р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 148309,12грн. та пені у сумі 2378,63грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №1 від 28.12.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії договору поставки №1 від 28.12.2011р. разом з протоколом розбіжностей до нього, товарно-транспортних накладних №КФ1465 від 21.03.2013р., №КФ1547 від 27.03.2013р., №КФ1550 від 27.03.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує Конституцією України та главою 54 Цивільного кодексу України.

Позивач через канцелярію суду надав заяву про приєднання до матеріалів справи копії видаткових накладних на повернення товару.

Відповідач у своєму відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог, проте у судовому засіданні 26.06.13р. визнав суму основного боргу та заперечував проти стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

28.12.2011 року між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки №1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця певний товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору.

Відповідно до п.1.2.1. договору предметом поставки є кондитерські вироби.

Згідно п.1.3. договору попередньо погоджені сторонами асортимент, кількість, ціна і загальна сума товарів, які поставляються Покупцю, вказуються в товарних накладних.

За приписами п.4.2. договору умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрідержавним характером цього Договору, а також із тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Пунктом 6.1. сторони визначили, що розрахунки за не оплачений поставлений товар проводяться Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника коштів, які повинні надійти на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше 25 (двадцяти п'яти ) календарних днів з моменту отримання товару або готівкою в той же термін безпосередньо в касу Постачальника.

Строк цього договору починає свій перебіг з 1 січня 2012р. і закінчується 31 грудня 2012р. У випадку, якщо жодна з Сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, цей Договір вважається пролонгованим на один рік.

Як зазначено у п.10.2. договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати товару в термін, передбачений у п.6.1. Договору, Покупець зобов'язаний, сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (але не більше розміру, встановленого законодавством).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем на адресу відповідача був поставлений товар на загальну суму 908752,71 грн. Зазначений факт підтверджено актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на березень 2013р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

В подальшому відповідачем було частково погашено суму боргу у розмірі 760443,59 грн. шляхом часткового повернення товару та його оплати. Проте неоплаченим залишився товар отриманий за наступними товарно-транспортними накладними: №КФ1547 від 27.03.2013р. на суму 129365,58грн., №КФ1550 від 27.03.2013р. на суму 18286,91грн. та частково по накладній №КФ1465 від 21.03.2013р. на суму 656 грн., які є предметом розгляду по справі.

Факт отримання відповідачем товару за спірними накладними підтверджується підписом уповноважених осіб в зазначених накладних та довіреностями №24 від 20.03.2013р., №27 від 27.03.2013р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень, на момент фактичної його передачі, суду відповідачем не представлено. Письмові повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати продукції Відповідачем Позивачу не надавались.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось, умовами договору строк оплати товару передбачений наступним чином: 25 календарних днів з моменту отримання товару. Матеріалами справи встановлено, що в порушення умов договору відповідачем отриманий товар у встановлений строк не оплачено.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі зазначеного, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором перед позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на підставі чого суд дійшов висновку про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 148309,12грн. за спірним Договором.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 148309,12грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення пені в сумі 2378,63грн. на підставі умов п. 10.2. договору суд зазначає наступне:

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Керуючись зазначеним вище пунктом Договору, позивачем була нарахована пеня на суму боргу за період з 16.04.2013р. по 23.05.2013р. у сумі 2378,63грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його не вірним, оскільки позивачем допущено помилку при визначені кількості днів прострочення, що призвело до неправильного розрахунку суми пені, тому вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню частково у сумі 1951,97грн.

Щодо посилань відповідача на те, що умовами Договору не передбачалось нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасну оплату отриманого товару то судом зазначені заперечення до уваги не приймаються, оскільки розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ згідно із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів», м.Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 148309,12грн. та пені у сумі 2378,63грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк (83112, АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1, поточний рахунок НОМЕР_2 у АКИБ «УКРСИББАНК», м.Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів», м.Дніпропетровськ (49052, м.Дніпропетровськ, вул.Валентина Ларіонова №145, поточний рахунок №26002180100001 в ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 380537, ідент. код 23824169) основну суму боргу у розмірі 148309,12грн. та пеню у сумі 1951,97грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк (83112, АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1, поточний рахунок НОМЕР_2 у АКИБ «УКРСИББАНК», м.Харків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів», м.Дніпропетровськ (49052, м.Дніпропетровськ, вул.Валентина Ларіонова №145, поточний рахунок №26002180100001 в ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 380537, ідент. код 23824169) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3005,22грн

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 26.07.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко