Рішення № 32656453, 22.07.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.2013Справа № 901/1951/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український м'ясокомбінат"

до відповідача фізичної особи-підприємця Абакумової Світлани Іванівни

про стягнення 41 454,58 грн

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український м'ясокомбінат" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця Абакумової Світлани Іванівни про стягнення заборгованості у розмірі 41454, 58 грн, з яких: сума основного боргу - 36541, 07 грн, пеня - 1048,60 грн, 3% річних - 210,81 грн та штраф - 3654,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №002-260313 від 26.03.2013, не виконує умов договору.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2013 року порушено провадження у справі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки не повідомив. Під час розгляду справи відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до пунктів 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український м'ясокомбінат" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Абакумовою Світланою Іванівною (покупець) був укладений договір про поставки №002-260313 (далі - договір).

Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п. 3.1. цього договору (надалі - продукція), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються у накладних на відпуск продукції, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 5.3. договору розрахунки за цим договором здійснюються за готівковий та безготівковий розрахунок на протязі 7 календарних діб з моменту постачання продукції.

Сторони обумовили, що строк договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та дає до 26 березня 2013 року (пункти 9.1., 9.2. договору).

Постачальник прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- видаткова накладна № КР-26032013-001 від 26.03.13 на суму - 36 541,07 грн.

- видаткова накладна № КР-26042013-001 від 09.04.13 на суму - 342,61 грн.

Всього Товариством з обмеженою відповідальністю «Український м'ясокомбінат» було поставлено продукції на суму 36 883,68 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем частково була зроблена оплата за продукцію на суму - 342,61 грн.

Таким чином, порушуючи договірні умови відповідач не оплатив отриману продукцію, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 36 541,07 грн.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів сплати позивачу заборгованості за договором №002-260313 від 26.03.2013 в сумі 36541,07 грн, у той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №002-260313 від 26.03.2013 в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків, а тому вимоги позивача про примусове стягнення вищевказаних сум підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 1048,607 грн, 3% річних у розмірі 210,81 грн та штрафу у розмірі 3654,10 грн.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 36541,10 грн підлягають задоволенню.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати продукції покупець виплачує постачальнику за вимогою останього штраф у розмірі 10% суми.

17 травня 2013 року на адресу відповідача була направлена претензія вих. №78 на суму основного боргу з урахуванням штрафних санкцій. Притензією був встановлений строк сплати суми боргу до 31.05.2013. Однак, як зазначає позивач сума боргу залишилась незмінною.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що за прострочення в опдаті продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної обліком ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірений розрахунок пені, зроблений позивачем, з якого вбачається, що період нарахування штрафних санкцій не перевищує 6 місяців, відповідно до вимог частини 6 статті 232 ГК України, а тому вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також суд вважає обґрунтованими нарахування з боку позивача 3% річних у розмірі 210,81 грн.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29 липня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Абакумової Світлани Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український м'ясокомбінат" заборгованість у розмірі 41454,58 грн, з яких: сума основного боргу - 36541, 07 грн, пеня - 1048,60 грн, 3% річних - 210,81 грн та штраф - 3654,10 грн.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця Абакумової Світлани Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український м'ясокомбінат" 1720,50 грн судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.А. Калініченко