Постанова № 32656449, 29.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

29 травня 2013 року 14:56 год. №826/5384/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Оксентюк О.С.,

представників: позивача - Асадчої А.А., відповідача - Пащенка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Системні комунікації" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2013 №0002902280 та №0002912280,

в с т а н о в и в:

Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 29.03.2013 №0002902280 та №0002912280 з підстав помилковості висновків перевірки, невідповідності результатів перевірки та здійсненого грошового нарахування вимогам податкового законо-давства щодо формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ і наданим до перевірки документам фінансово-господарської діяльності, а також вимогам цивільного законодавства щодо дійсності правочинів.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Представник відповідача не визнав позов, надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в позові, зазначивши зміст акта перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "КБ Оксідон" за грудень 2010р. та січень 2011р., ТОВ "Астана К" за березень-травень 2011р., за результатами якої складено акт від 14.03.2013 №135/1-22/80/33052087 та винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 29.03.2013 №0002902280 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 147068 грн. (у т.ч.: 131314 грн. - основний платіж, 15754 грн. - штраф);

- від 29.03.2013 №0002912280 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 121244 грн. (у т.ч.: 108641 грн. - основний платіж, 12603 грн. - штраф).

Судом встановлено, що спірне грошове нарахування здійснено відповідачем за пору-шення позивачем абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334/94), пп.пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на до-дану вартість" (далі - Закон №168/97) і п. 138.2 ст. 138, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК, внаслідок чого, як зазначив в акті відповідач, було занижено податок на прибуток на 131314 грн. та ПДВ на 108641 грн. Згідно з актом зміст порушень полягає в тому, що госпо-дарські операції з ТОВ "КБ Оксідон" та ТОВ "Астана К" мають ознаки сумнівності, так як відносно вказаних контрагентів позивача до ДПІ надійшли транзитні акти інших ДПІ, в яких зазначається, що зазначені товариства не знаходяться за своїм місцезнаходженням, їх керівники Борейко О.Л. (ТОВ "КБ Оксідон") та Репік О.М. (ТОВ "Астана К") заперечили свою причетність до діяльності вказаних суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим відпові-дач зробив висновок про завищення позивачем валових витрат на 543205 грн. і податкового кредиту з ПДВ на 108641 грн. по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "КБ Оксідон" та ТОВ "Астана К".

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Валовими витратами згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення по-даткового обліку не належать до складу валових витрат (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94).

Аналогічні правила податкового обліку валових витрат визначені п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК, які застосовуються до витрат, понесених після 01.04.2011.

Податковим кредитом згідно п. 1.7 Закону №168/97 є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Згідно з п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97 податкова накладна видається платником по-датку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нара-хування податкового кредиту (пп.7.2.6); право на нарахування податку і складання подат-кових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону (пп.7.2.4); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна є одночасно звітним і розрахунковим документом (пп.7.2.3).

Аналогічні правила податкового обліку ПДВ визначені пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст.201 ПК, що застосовуються з 01.01.2011.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9).

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою і підтверджується наявними у справі матеріалами, позивачем відображено у податковому обліку з податку на прибуток і ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "КБ Оксідон" та ТОВ "Астана К" і задекларовано у складі валових витрат 543205 грн. і у складі податкового кредиту з ПДВ 108641 грн., у т.ч.:

- по операціям з ТОВ "КБ Оксідон" позивачем включено до валових витрат за 4 кв. 2010р. та 1 кв. 2011р. - 269330 грн. і до податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010р. та січень 2011р. - 53866 грн.;

- по операціям з ТОВ "Астана К" позивачем включено до валових витрат за 1, 2 кв. 2011р. - 181505 грн. і до податкового кредиту з ПДВ за березень-травень 2011р. - 54775 грн.

Також перевіркою вірно встановлено, що операції з придбання позивачем товарів, робіт (послуг) здійснені та відображені в податковому обліку відповідно та на підставі наступних фінансово-господарських документів:

1) по операціям з ТОВ "КБ Оксідон":

- рахунок-фактура (далі - РФ) №СФ-1201 від 01.12.2010, видаткова накладна (далі - ВН) №РН-1201 від 01.12.2010 та податкова накладна (далі - ПН) №207 від 01.12.2010 на суму 215784 грн. (у т.ч. ПДВ - 35964 грн.);

- РФ №СФ-1206 від 06.12.2010, ВН №РН-0001206 від 06.12.2010, ПН №208 від 06.12.2010 на суму 72876 грн. (у т.ч. ПДВ - 12146 грн.);

- РФ №СФ-1220 від 20.12.2010, акт здачі-прийняття робіт від 20.12.2010 №ОУ-0000001, ПН №209 від 20.12.2010 на суму 13788 грн. (у т.ч. ПДВ - 2298 грн.);

- договір від 04.01.2011 №06/01 постачання обладнання, РФ №СФ-0106 від 06.01.2011, ВН №РН-0106 від 06.01.2011, ПН №3 від 06.01.2011 на суму 20748 грн. (у т.ч. ПДВ - 3458 грн.);

2) по операціям з ТОВ "Астана К":

- договір від 01.03.2011 №0301 поставки обладнання між позивачем (Покупець) і ТОВ "Астана К" (Продавець):

- РФ №СФ-0301 від 01.03.2011, ВН №РН-0301 від 01.03.2011, ПН №68 від 01.03.2011 на суму 59400 грн. (у т.ч. ПДВ - 9900 грн.);

- РФ №СФ-0401 від 01.04.2011, ВН №РН-0401 від 01.04.2011, ПН №28 від 01.04.2011 на суму 76248 грн. (у т.ч. ПДВ - 12708 грн.);

- РФ №СФ-0504 від 04.05.2011, ВН №РН-0504 від 04.05.2011, ПН №65 від 04.05.2011 на суму 13693 грн. (у т.ч. ПДВ - 82158 грн.),

- договір від 07.04.2011 №04/07-11 з надання рекламних послуг, акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000001 від 16.05.2011, ПН №181 від 16.05.2011 на суму 110844 грн. (у т.ч. ПДВ - 18474 грн.).

Вказані фінансового-господарські документи, засвідчені копії яких наявні у справі, свідчать про здійснення операцій з поставки позивачу в грудні 2010р., січні, березні-травні 2011р. товарів, робіт (послуг) визначеного найменування, кількості, ціни, на загальну вар-тість 543205 грн. (без ПДВ) і нарахування ПДВ 108641 в розмірі 20% їх вартості.

Судом встановлено, що господарські зобов'язання, які виникли на підставі прийнятих до виконання рахунків-фактур та господарських договорів, недійсними (фіктивними) в судо-вому порядку не визнавалися і не суперечать вимогам національного законодавства. Фінансово-господарські документи (рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, видаткові і податкові накладні) містять необхідні дані, що дозволяють ідентифікувати господарські операції, не містять розбіжностей і не суперечать іншим матеріалам справи та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97, п. 201.1 ст. 201 ПК.

Дійсність документів підтверджується також наявними у справі копіями свідоцтв про державну реєстрацію ТОВ "КБ Оксідон" і ТОВ "Астана К", свідоцтвами про реєстрацію їх платниками ПДВ, довідками ДПІ у Деснянському та Шевченківському районах м. Києва (форма №4-ОПП) про взяття їх на облік платника податків, довідками з ЄДРПОУ.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача та проти чого не заперечив представник відповідача, придбання позивачем товарів, робіт (послуг) здійснювалося з метою їх подальшої реалізації, що підтверджується наданими до суду засвідченими копіями фінансово-господарських документів з ПП "Зорос", ПП "Пронет", ТОВ "Сілвер Центр", ДП "Львів-дартметрологія", ПАТ "Райфайзенбанк Аваль", ПП ОСОБА_5, ПП "КСБ "Сатурн-2000", ТОВ "Галком-Фін", ПАТ "Глорія Джинс", ТОВ "Системи технічної безпеки", ТОВ "НВП Агентство Маркетингових Досліджень АМІ", ПП "Ост Плюс", ПП "Б.Т.К. Сервіс", СТГО "Південна залізниця "Вокзал Харків-пасажирський", Міністерству палива та енергетики України, ТОВ "Опта, ЛТД", ГТОВ "Фірма Оріон", ТОВ "КПД-Універсал", ТОВ "Пожежне спостереження-Тернопіль", ТОВ "Груп 1", ТОВ "Київпроект", ТОВ "Альфа-Буд", ТОВ "Юридичне агентство офіцерів запасу "Щит", ВКФ "САЛД", ТОВ "РКІ-Консалтинг", ТОВ "Трест Київспецбуд", АТ "Банкомзв'язок", ТОВ "КПД-Універсал".

В ході розгляду справи відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань і документів первинного бухгалтерського і податкового обліку та достовірність внесених у них відомостей, тому в суду немає достатніх підстав для відхилення наданих позивачем доказів.

1) Посилання на відсутність контрагентів за своїм місцезнаходженням не береться судом до уваги, оскільки не впливає на порядок відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій, не спростовують можливість здійснення господарських опе-рацій у попередніх періодах і не спростовує правове значення виданих за такими операціями первинних документів.

2) Твердження про відсутність об'єкту оподаткування ПДВ є помилковим і суперечать п. 185.1 ст. 185 ПК та наданим до перевірки і до суду первинним документам, які є підставою податкового обліку і документально підтверджують здійснення операцій з поставки товарів.

3) Суд не бере до уваги посилання в акті перевірки про порушення кримінальної спра-ви №53-3773 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК (фіктивне підприєм-ництво), оскільки дана обставина не має наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, позаяк відсутній обвинувальний вирок суду в кримінальній справі або постанова про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав. Лише факт порушення кримінальної справи не спростовує здійснення господарських операцій і правове значення виданих за такими операціями первинних документів.

4) Посилання відповідач на пояснення осіб, які заперечують свою причетність до діяльності контрагентів, суд вважає недостатньою підставою для висновку помилковість ве-дення позивачем податкового обліку і про недійсність фінансово-господарських документів з огляду на відсутність у справі прямих доказів підробки підписів уповноважених осіб ТОВ "КБ Оксідон" і ТОВ "Астана К", які значаться їх керівниками і засвідчені печатками юридич-ної особи, або доказів внесення у документи податкової обліку недостовірної інформації. Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 70 КАС правильність ведення податкового обліку з ПДВ має під-тверджуватися відповідними засобами доказування, якими в даному випадку є первинні бух- галтерські та податкові документи, що надавалися позивачем до ДПІ та до суду. Висновок про правильність ведення податкового обліку не може ґрунтуватися на поясненнях осіб.

5) Судження про відсутність достатніх ресурсів для провадження господарської діяльності названими контрагентами є необґрунтованим і не береться судом до уваги, оскільки в даному випадку вони не підтвердженні належними доказами, а ґрунтуються вик-лючно на припущеннях. При цьому транзитні акти перевірок або службові записки підрозділів податкової міліції, які містять суб'єктивні висновки непідтверджені відповідними доказами, не є належними доказами цим фактам.

6) Твердження про недійсність і про нікчемності правочинів ТОВ "КБ Оксідон" і ТОВ "Астана К" з контрагентами зроблені відповідачем у порушення п. 83.1 ст. 83 ПК без належ-них і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхи-ляються судом. Надходження до ДПІ транзитних актів інших органів ДПС не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Інших аргументованих доводів і доказів на підтвердження своїх заперечень та спрос-тування доводів позивача відповідач та його представник в судовому засіданні не зазначив та не надав, повідомивши суд про відсутність таких.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94, п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 ст. 7 Закону №168/97, ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання товарів, робіт (послуг), понесенням позивачем у зв'язку з цим витрат у сумі 543205 грн., а також правильності обчислення і повноти нарахування ПДВ у розмірі 108641 грн. та підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних при-пущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток і ПДВ є необ'єктив-ними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Окремою підставою для висновку про неправомірність результатів перевірки є пору-шення відповідачем вимог ст. 79 ПК та неправомірність проведення перевірки позивача.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Однак в ході судового розгляду справи відповідач не довів суду відповідними засоба-ми доказування виконання ним умов п. 79.2 ст. 79 ПК, а саме факт надіслання (вручення) позивачу чи його уповноваженому представнику до початку проведення перевірки копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, в ході судового розгляду справи судом встановлено факт істотного порушення та невиконання відповідачем умов п. 79.2 ст. 79 ПК, що свідчить про відсутність у відповідача права на проведення перевірки позивача, а отже здійснення такої перевірки та її результати у вигляді винесення податкових повідомлень-рішень є незаконними.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, Законам №334/94, №168/97 та ПК і в дос-татній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування та задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 50, 70, 71, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства "Системні комунікації".

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби від 29.03.2013 №0002902280 та №0002912280.

3. Присудити на користь Приватного підприємства "Системні комунікації" судовий збір у розмірі 2294 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко