Рішення № 32654750, 26.07.2013, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5167/13-ц

2/264/1952/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"26" липня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., при секретарі Лосєвій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання договору недійсним, стягнення майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «АІСЕ Україна» про визнання договору недійсним, стягнення майнової шкоди в розмірі 11447,61 грн., в обгрунутування позовних вимог зазначив, що 14 жовтня 2008 року між ним та ЗАТ «АІСЕ Україна» був укладений договір № 210271 про надання кредиту в розмірі 63100,00 грн. для придбання автомобіля Chevrolet Aveo за програмою «Автоплан» та підписано додатки № 1 та № 2 до неї, які є невід'ємними частинами угоди. Відповідно до умов Договору позивач сплатив на рахунок відповідача передбачений lоговором перший внесок (реєстраційний платіж) в розмірі 2271,30 грн. в день підписання угоди та в подальшому сплачував щомісячні платежі на загальну суму 9176,31 грн. Вважає, що порушенням з боку відповідача його прав споживача та підставою недійсності укладеного з ним договору є його укладання внаслідок здійснення ЗАТ "АІСЕ Україна" нечесної підприємницької практики, що полягає у виконанні послуг з адміністрування програми, яка полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені договором кошти, в т.ч. реєстраційний та щомісячні чисті платежі, за рахунок яких формуються фінансові ресурси групи, щомісячні адміністративні витрати по оплаті послуг, страхового платежу, а ЗАТ "АІСЕ Україна" формує групу клієнтів, яким надається право на купівлю товару за рахунок фінансових ресурсів групи. Посилається, що ч.4 ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів" визначається, що при значних недоліках в послузі споживач має право вимагати розірвати договір та на відшкодування збитків, тому просить визнати договір недійсним та стягнути понесені витрати.

Позивач в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 14 жовтня 2008 року між ним та ЗАТ «АІСЕ Україна» був укладений договір № 210271 про надання кредиту в розмірі 63100,00 грн. для придбання автомобіля Chevrolet Aveo за програмою «Автоплан» та підписано додатки № 1 та № 2 до неї, які є невід'ємними частинами угоди.

З 24 лютого 2010 року ЗАТ «АІСЕ Україна» змінило організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна».

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався надавати позивачу послуги з адміністрування фінансових активів, направлених на придбання ним товару в групах, а саме: автомобілю Chevrolet Aveo вартістю 63100,00 грн.

Позивач зобов'язався вчасно та в повному обсязі виконувати обов'язки по внесенню вступного внеску та періодичних платежів щодо сплати вартості транспортного засобу, адміністративних витрат та витрат на страхування життя та придбаного майна.

Позивачем сплачено перший платіж на суму 2271,30грн. та подальші платежі на загальну суму 9176,31 грн., про що свідчать платіжні доручення.

Суд погоджується з доводами позивача і вважає, що укладений між сторонами договір підлягає розірванню, оскільки позивачем виконувались всі обумовлені договором обов'язки, в той час як відповідач свої умови за договором не виконав.

Наведене вище свідчить про те, що діяльність відповідача, яка передбачена договором сторін, є фінансовою послугою, пов'язаною із прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Сторони такого правочину не зобов'язані виконувати його умови. Будучи неправомірною дією, нікчемний правочин породжує лише ті наслідки, які передбачені законом для такого випадку, як реакція на правопорушення. Функція суду в таких випадках зводиться до застосування передбачених законом наслідків, пов'язаних з недійсністю такого правочину.

Положення ч.2 ст.215 ЦК України про те, що визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається, означає, що недійсність - це об'єктивна властивість нікчемного правочину, а тому він є недійсним з моменту його вчинення. Нікчемний правочин і без рішення суду не має юридичної сили.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, «АСІЕ Україна» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи «Автогрупа».

У зв'язку з частковим виконанням нікчемного договору позивач поніс матеріальні збитки на загальну суму 11447,61 грн., що, на думку суду, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 179, 212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 4, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання договору недійсним, стягнення майнової шкоди - задовольнити .

Визнати недійним договір № 210271 з додатками 1 та 2, укладений 14 жовтня 2008 року між Приватним акціонерним товариством «АІСЕ Україна» та ОСОБА_1.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» ( м.Київ, вул.Воровського, 21, корпус 1, код 21691356) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає: АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в розмірі 11447,61 грн.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю. О. Матвєєва