Постанова № 32653311, 25.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 року м. Львів № 813/5057/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника відповідача Дац Н.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про зобов'язання відповідача:

- включити в щомісячні акти звірок витрат по особових справам пенсіонерів (ОСОБА_2.), нещасний випадок з якими стався за межами України,

- надалі включати у відповідні акти суми фактичних місячних витрат на виплату пенсій.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що витрати, понесені у зв'язку з доставкою та виплатою ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах в сумі 4162,37 грн. було включено до щомісячного акта звірок за лютий 2013 року для їх наступного відшкодування Фондом соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду на централізованому рівні. На переконання позивача, понесені витрати повинні бути відшкодовані, однак відповідач безпідставно відмовився включити цю суму в акт звірки, у зв'язку з чим управління ПФУ звернулося з даним позовом до суду. Як на правову підставу позовних вимог позивач покликається на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «По пенсійне забезпечення», а також на «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання». Управління ПФУ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області надіслало клопотання про розгляд справи без участі його представника, просило позов задовольнити повністю.

Відповідач позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 25.07.2013 року. Відповідач наголошує на тому, що позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, який визначено Порядком № 55-4/4 від 04.03.2003 року, передбачає підписання актів звірки розрахунків, але за умови, що між сторонами не виникає спору. Тому у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків в судах адміністративної юрисдикції мали б розглядатись вимоги про стягнення коштів, а не про підписання актів звірки, про що неодноразово вказував у своїх постановах Верховний суд України. З огляду на наведене, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити. Представник відповідача таку позицію також підтримує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд з'ясував зміст та підстави позовних вимог, заслухав пояснення представника відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Згідно з Актом щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за лютий 2013 року (далі - акт звірки за лютий 2013 року), управління ПФУ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області включило до відшкодування суми виплаченої гр. ОСОБА_2 пенсії за період з 12.05.2009 року на загальну суму 4162,37 грн. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кам'янка-Бузькому районі відмовилось підписати акт звірки в редакції, поданій позивачем, у зв'язку з чим управління ПФУ звернулося з даним позовом до суду. Наведені вище фактичні обставини справи (розмір витрат на виплату позивачем пенсії за спірний період) сторони визнають.

При вирішенні спору суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до положень ст.ст. 21, 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні страхові виплати. Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний, зокрема, співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, зокрема, на виплату пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджено спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року N 376/7697 (далі - Порядок № 5-4/4).

Відповідно до вимог п. 4, 5 цього Порядку, управління Пенсійного фонду України в районах та містах області та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у цих населених пунктах проводять звірку сум витрат, про що складають відповідний акт звірки, який подають Головному управлінню ПФУ та обласному управлінню виконавчої дирекції фонду соціального страхування. Останні в свою чергу узгоджують суми що підлягають відшкодуванню і подають свою довідку відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Фонд соціального страхування на централізованому рівні до 25 числа, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Згаданий вище Порядок № 55-4/4 від 04.03.2003 року не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору. У разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про підписання цих актів.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2008 року №21-2374во07 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3399573), висновки якого, відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, суд зобов'язаний враховувати при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Окрім того, у постанові від 05.12.2011 року у справі №21-333а-11 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20533655) Верховний Суд України також зазначив, що вимога щодо спонукання до вчинення дій (зобов'язання прийняти суми до заліку, підписати акт звірки тощо) розрахована на відсутність спору, а тому не підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача зобов'язати відповідача надалі включати у відповідні акти суми фактичних місячних витрат на виплату пенсій суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, адміністративне судочинство призначено для захисту порушених прав та інтересів, а не для захисту від порушень, які ймовірно можуть виникнути у майбутньому. Тому вимоги позивача в цій частині також є безпідставними. Зважаючи на наведене вище, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України судові витрати у форму судового збору у даній справі не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29 липня 2013 року.

Суддя Москаль Р.М.