Рішення № 32652665, 26.07.2013, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/108/13

Справа № 470/241/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

при секретарі Білій О.А.,

за участю відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2013 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що на підставі договору б/н від 20 вересня 2006 року відповідачка отримала кредит в розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 36 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно умов договору він складається із заяви позичальника та умов надання банківських послуг. Відповідачка зобов'язань по сплаті кредиту, з урахуванням розміру відсотків, не виконала, платежі у визначеному розмірі та у встановлений термін не вносила, станом на 31 січня 2013 року її заборгованість склала 30 783,55 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача, пояснила, що дійсно в 2005 році отримала у позивача грошові кошти через картковий рахунок, однак розрахувалася з ним в повному обсязі. Позивач безпідставно нарахував їй заборгованість за тілом кредиту 7 473,71 грн., оскільки ліміт картки складає лише 5 000,00 грн., крім того безпідставно нарахував відсотки за кредитом в розмірі 72 %, оскільки даний розмір нічим не передбачений.

Заслухавши пояснення відповідачки та дослідивши докази у справі суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

20 вересня 2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником прав і обов'язків якого є позивач, та відповідачкою було укладено кредитний договір про отримання кредиту, в розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 36 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зазначений договір складається із заяви позичальника та умов надання банківських послуг (а.с.7-11).

Відповідно п.5.3. умов та правил надання банківських послуг банк має право в односторонньому порядку змінювати кредитний ліміт карки.

Пунктом 5.5.1. зазначених умов передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідач повинен сплатити відсотки за підвищеною відсотковою ставкою, розмір якої визначається тарифами.

Крім того, у відповідності до п.8.6. вищевказаних умов при порушенні клієнтом строків платежу по будь-якому із зобов'язань більше, ніж на 120 днів, клієнт сплачує банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5 % від суми позову.

На виконання вищевказаних умов кредитного договору банк передав відповідачці кредитну картку, однак остання не виконала взятих на себе зобов'язань, не сплатила у встановлений строк суму щомісячних платежів та проценти за користування кредитом.

Станом на 31 січня 2013 року їй нараховано заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 30 783,55 грн., з яких 7 473,71 грн. заборгованість за тілом кредиту, 21 367,77 грн. заборгованість за відсотками, в тому числі 17 838,8 грн. простроченими відсотками, 500,00 грн. - штраф фіксована частина та 1 442,07 грн. - штраф процентна складова, у відповідності до п.8.6. Умов та правил надання банківських послуг (а.с.4-6).

Відповідачка суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046 - 1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.

Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Крім того, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не приймає до уваги доводи відповідачки про повний розрахунок за кредитним договором, оскільки вони нічим не підтверджені.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору, не в повному обсязі розраховувалася з позивачем за кредитом, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою i підлягає частковому задоволенню в розмірі 12 052,81 грн., з яких 7 473,71 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 528,97 грн. - заборгованість за відсотками та 1 050,13 грн. - штрафи.

Розмір прострочених відсотків (72 %) 17 838,8 грн. з відповідачки стягненню не підлягає, оскільки тарифів, якими вони передбачені позивачем до суду не надано. Крім того, така умова договору носить штрафний характер і за своїм правовим змістом є неустойкою, але порядок її нарахування є відмінним від порядку визначення плати за користування кредитом. Зазначена умова є нікчемною та не може застосовуватися при вирішенні питання про розмір відповідальності відповідачки.

Також підлягають частковому задоволенню вимоги про стягнення штрафу (процентна складова - 5 % від ціни позову), оскільки заборгованість за тілом кредиту та за відсотками, складає 11 002,68 грн. (7 473,71 грн. + 3 528,97 грн.), відповідно 5 % становить 550,13 грн. та з урахуванням фіксованої частини, штрафи складають 1 050,13 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов'язок по відшкодуванню позивачу судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 20 вересня 2005 року, в розмірі 12 052,81 (дванадцять тисяч п'ятдесят дві грн. 81 коп.) грн., яка складається з: 7 473,71 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 528,97 грн. - заборгованість за відсотками та 1 050,13 грн. - штрафи.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 120,53 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя С. А. Луста