Вирок № 3265246, 22.08.2007, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 1-66/2007 року.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2007 року Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого- судді Свитки С. Л.,

при секретарі Порпленко Ю.Ю.,

з участю прокурора Яценка B.C., захисника ОСОБА_1 представників цивільного позивача -ОСОБА_2, цивільного відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсунь-Шевченківський справу по обвинуваченню

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродж.АДРЕСА_1, українця, гр. України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, працюючого в ПП «ОСОБА_3» ковалем, військовозобов'язаного, несудимого,-у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, Суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 працюючи ковалем у ПП "ОСОБА_5, 17 березня 2007 року близько 21 год.ЗОхв. в неробочий час, не виконуючи трудових /службових/ обов*язків, вАДРЕСА_1 керуючи автомобілем ВАЗ-21011 д.н.з НОМЕР_1який використовувався як службовий в кузні ПП "ОСОБА_5 в темний час доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим грубо порушив вимоги п. 2.9.а) Правил дорожнього руху України, рухаючись по вул. Шевченка від вул. Леніна в напрямку вул. Гагаріна, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, в порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України, зі швидкістю близько 100 км/год, в порушення вимог п.п. 2.3.6); 12.3; 18.1 дорожнього знаку 5.35.1-5.35.2 «Пішохідний перехід», дорожньої розмітки 1.14.2 «зебра» Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не зреагував на зміну обстановки в момент виникнення небезпеки для руху, тобто в момент виходу пішоходів на проїзну частину вул. Шевченка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, які перетинали проїзну частину вулиці по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво, відносно напрямку руху автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав переваги для руху пішоходів та скоїв наїзд на останніх, в подальшому в порушення вимог п. 2.10.а) Правил дорожнього руху України, негайно не зупинивши транспортний засіб, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок порушення підсудним ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху в даній дорожньо-транспортній пригоді пішохід ОСОБА_5. отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому великогомілкової кістки лівої гомілки на межі середньої та нижньої третин, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я та численні садна та поверхневі рани обличчя та лівої кістки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Пішохід ОСОБА_6 внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження:

у вигляді перелому лівої ключиці, що утворився від дії тупого твердого предмету чи при ударі об такий, мають прижиттєвий характер і відносно живої особи відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я та до причини смерті відношення не мають;

у вигляді ран, саден та крововиливів тулубу і кінцівок, які утворилися від дії тупих твердих предметів, чи при ударі об такі, мають прижиттєвий характер і відносно живої особи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я та до причини смерті відношення не мають;

2

у вигляді закритої черепно-мозкової травми, крововиливів під м'які мозкові оболонки та в речовину головного мозку, перелому кісток носу, забійної рани лобної ділянки, саден обличчя, розриву потилично-хребтового з'єднання, крововиливів під м'які мозкові оболонки та в речовину спинного мозку, вогнищевих крововиливів в печінку, перелому верхнього краю крила правої здухвинної кістки, повного розриву правого тазово-куприкового з"єднання, перелому верхньої та нижньої віток правої та лівої лонної кісток тазу, роздроблення лівої здухвинної кістки, перелому обох кісток правої гомілки, забійної рани правої гомілки, що викликали розвиток шоку, які утворилися від дії тупих твердих предметів, чи при ударі об такі, мають прижиттєвий характер і відносно живої особи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя, а в даному випадку викликали смерть

Смерть настала від шоку, який розвинувся внаслідок поєднаної тупої травми голови, тулубу, тазу та кінцівок, що супроводжувалася переломом потилично-хребтового з'єднання, крововиливами в речовину спинного і головного мозку, крововиливами під м'які мозкові оболонки спинного і головного мозку, переломом кісток носу, переломом лівої ключиці, крововиливами в печінку, множинними переломами кісток тазу, відкритим переломом обох кісток правої гомілки.

Будучи допитаним під час досудового слідства і в суді підсудний ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому звинуваченні по ст. 286 ч.2 КК України визнав повністю і показав, що 17 березня 2007 року, у вихідний день, маючи доступ до автомобіля ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_1в період часу з 16-30 до 21-00, в неробочий час, не виконуючи трудових /службових/ обов*язків, він за власною ініціативою взяв на території плодоконсервного заводу автомобіль ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_2 для того, щоб провести заміну масла в двигуні вказаного автомобіля. Про необхідність вказаної заміни він знав сам, оскільки даний автомобіль використовувався в роботі, а він мав право керувати ним в присутності ОСОБА_5. та ОСОБА_6 Того ж дня, після 16.00 він неодноразово вживав алкогольні напої на території консервного заводу, в барах "Харитя" та "Варка", що знаходяться в м.Корсуні-Шевченківському. Близько 21-00 того ж дня він вирішив показати ОСОБА_7. та ОСОБА_8 з якими вживав алкогольні напої в барі "Варка", швидкість, з якою може рухатися автомобіль ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_2. З цією метою вони сіли в салон вказаного автомобіля, а він сів за кермо автомобіля, при цьому він був в стані алкогольного сп*яніння, але ще міг об'єктивно сприймати дорожню обстановку. Сівши за кермо ввімкнув ближнє світло фар та склоочисники, оскільки на вулиці був слабкий дощ. Далі, рухаючись по вул. Леніна, вони поїхали до автовокзалу міста із швидкістю приблизно 80 км/год., видимість проїзної частини дороги була нормальна в межах дії ближнього світла. Проїхавши автовокзал він виїхав на вул. Шевченка та почав рухатись до перехрестя з вул. Леніна. При цьому він знав, що вул. Леніна являється головною, а вул. Шевченка другорядною, та знав, що на перехресті вул. Леніна та Шевченка мається пішохідний перехід. Оскільки вул. Шевченка на цьому відрізку є прямою, він вирішив перевірити з якою швидкістю рухається автомобіль. Так він набрав швидкість приблизно 100 км/год. та розраховував швидко проїхати вказане перехрестя. На пішохідному переході на відстані приблизно 60-70 м. від автомобіля він побачив двох пішоходів чоловіка та малу дитину, які перетинали проїзну частину вул. Шевченка справа наліво, відносно напрямку руху автомобіля по нерегульованому пішохідному переходу. Він, не застосовуючи гальмування, скоїв наїзд на пішоходів, а після цього почав зменшувати швидкість та, проїхавши приблизно 500 м., уперся в бордюр та зупинився. Від удару розбилось скло автомобіля та була пошкоджена передня частина та капот. Вийшовши з автомобіля він сказав своїм пасажирам, щоб ті йшли додому, а сам пішов до районного відділу міліції та зізнався в скоєному.

Крім цього вина підсудного ОСОБА_5. у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується показами:

1. потерпілої ОСОБА_4., яка показала, що 17.03.2007 року, близько 21.00 год. вона разом з чоловіком та малолітнім ОСОБА_6 перетинали проїзну частину вул.Шевченка на перехресті з вул. Леніна в м. К-Шевченківський по пішохідному переходу та рухалися в напрямку від вул. Росьова до вул. Червоноармійська. Через проїзну частину вона рухалася попереду свого чоловіка, приблизно на два кроки, який йшов тримаючи за руку дитину. Перед тим як вийти на проїзну частину вона подивилася по обидва боки та не бачила на проїзній частині ніяких транспортних засобів. Проїзну частину вони перетинали в темпі спокійної ходи. Коли їй залишилося дійти до тротуару декілька кроків, то почула незвичайний звук та відчула поштовх у спину. Після цього повернулася в бік де повинен був знаходитися її чоловік та дитина, але на пішохідному

3

переході нікого не побачила, при цьому помітила як від вказаного переходу на великій швидкості віддалявся автомобіль. Потім вона почала кликати дитину та чоловіка і почула, що плакала дитина. Вона відразу побігла до місця звідки чувся плач та побачила, що біля правого краю проїзної частини вул. Шевченка по ходу руху автомобіля лежав малолітній Прокопенко. Вона відразу взяла дитину на руки та попросила перехожих викликати швидку медичну допомогу. Далі на автомобілі "таксі" дитину хтось відвіз у лікарню. Згодом вона помітила свого чоловіка, який лежав біля лівого тротуару. Потім її відвезли в лікарню, оскільки їй стало недобре.

2. законного представника ОСОБА_6 яка будучи допитаною в якості свідка, показала, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, являється їй онуком 17.03.2007 року, близько 22:30 год. їй по телефону повідомили, що Радіон знаходиться в лікарні з отриманими тілесними ушкодженнями після ДТП, а ОСОБА_7 загинув на місці пригоди на перехресті вул. Шевченка-Леніна в м.Корсуні-Шевченківському.

3. свідка ОСОБА_8., який показав, що йому належить кузня, яка розташована на території «Плодоконсервного заводу» На дану кузню він близько 1 місяця назад прийняв на роботу з випробувальним терміном підсудного ОСОБА_5., якого він знає близького одного року, як людину відповідальну та добросовісну. Також в його володінні на підставі генеральної довіреності та у володінні його брата ОСОБА_9 знаходиться автомобіль ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1яким ще мав право керувати ОСОБА_10 на підставі даного ним доручення. Даний автомобіль він придбав для робочих цілей. Цей автомобіль зберігався переважно на території «Плодоконсервного заводу», або по місцю проживання ОСОБА_10 Дозвіл на керування автомобілем ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_11він давав, та дозволяв керувати даним автомобілем в його присутності. У зв*язку з тим, що 17.03.2007 року на кузні був неробочий день, він ОСОБА_12 ніяких вказівок щодо виконання будь-якої роботи, трудових і службових завдань не давав. Про те, що сталася ДТП він довідався 17.03.2007 року ввечері, а тому звернувся у Корсунь-Шевченківський РВ УМВС із заявою про викрадення його автомобіля, оскільки вважав, що автомобілем могла заволодіти стороння особа. Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за вказаною заявою не оскаржував до суду з тих мотивів, що довідався про причетність ОСОБА_5. до зазначеної ДТП.

4. свідка ОСОБА_13.., який показав, що співмешканець його дочки - підсудний ОСОБА_4. працював в ПП «ОСОБА_3» на посаді коваля. У власності директора ОСОБА_5 знаходиться автомобіль ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1який належить йому на праві

приватної власності. Даним автомобілем він має право керувати на підставі довіреності,

виданої йому ОСОБА_3 . Даний автомобіль був придбаний для проведення робіт на

підприємстві. Він знав, що у ОСОБА_4 а є посвідчення водія відповідної категорії, тому

дозволяв йому керувати даним автомобілем. Даний автомобіль зберігався на території

підприємства, або по місцю його проживання. Ключі від автомобіля були одні, та завжди

знаходилися в салоні автомобіля, про що знав ОСОБА_4.

5. свідка ОСОБА_5., який показав, що 17.03.2007 року, близько 21:00 год. в барі «Варка» в м. Корсунь-Шевченківський зустрів свого знайомого ОСОБА_5., який був разом зі своїм братом. В барі вони випили по бокалу пива. Потім ОСОБА_4 їм запропонував проїхатися на автомобілі, на що він погодився. ОСОБА_4сів кермо автомобіля ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1він сів на переднє пасажирське сидіння, а брат ОСОБА_5. на заднє праве сидіння. Спочатку вони поїхали до автобусної станції, потім виїхали на вул. Шевченка та рухалися в напрямку вул. Леніна. Коли вони наближалися до вказаного перехрестя, швидкість руху автомобіля складала приблизно 100 км/год. та в цей момент він помітив пішоходів, які перетинали проїзну частину вул. Шевченка з права наліво відносно напрямку руху автомобіля по пішохідному переходу. Та їх автомобіль здійснив наїзд на пішоходів. Автомобіль не зупинився на місці пригоди, а подолав від нього значну відстань, де зупинився біля лівого краю проїзної частини. Після того як автомобіль зупинився ОСОБА_4сказав йому та братові, щоб вони йшли додому. Він так і зробив. А через деякий час до нього додому прийшли працівники міліції, яким він розповів про дану подію.

свідка ОСОБА_6 який показав, що 17.03.2007 року, близько 20:00 год. йому на мобільний телефон зателефонував його двоюрідний брат ОСОБА_4та запропонував

4

поїхати з ним випити пива та покататися на автомобілі по місту. Приблизно через декілька хвилин останній під'їхав до нього додому на автомобілі ВАЗ-21011 д.н. НОМЕР_2. Потім вони разом з ОСОБА_4 заїхали до бару «Варка», де ОСОБА_4 побачив когось із своїх із знайомих, яких він не знає . Вони підсіли до них за столик де випили з ОСОБА_4 по одному бокалу пива. У вказаному барі вони знаходилися близько 30 хв., а потім ОСОБА_4 про щось розмовляв із хлопцем на ім'я ОСОБА_8, та вони вирішили продовжити свою розмову в автомобілі. Він вийшов разом з ними, сів в автомобіль, на заднє праве пасажирське сидіння, за кермо сів ОСОБА_4, а ОСОБА_8 знаходився на передньому пасажирському сидінні. Після чого вони поїхали кататися по місту. Проїхали по місту, після чого виїхали на вул. Шевченка, та рухалися від автовокзалу в напрямку центру міста, з якою саме швидкістю рухався автомобіль він сказати не може, так як на спідометр не дивився, але йому здалося, що вона складала близько 80 км/год. В той момент в автомобілі було увімкнене ближнє світло фар. По вул. Шевченка вуличне освітлення працювало, йшов невеликий дощ, дорожнє покриття було мокре. Коли автомобіль наближався до перехрестя з вул. Леніна в м. Корсунь-Шевченківський він сказав ОСОБА_4, щоб він зупинив автомобіль перед перехрестям і через декілька секунд відчув удар в передню частину автомобіля. Після удару йому полетіло скло в обличчя та він почав витягати чистини скла з очей. Чи гальмував автомобіль до місця зупинки чи рухався накатом він сказати не може. Через деякий час автомобіль зупинився на відстані від місця пригоди.

7. свідка ОСОБА_9, який показав, що він працює таксистом та 17.03.2007 року, близько 21 години він знаходився на перехресті вул. Шевченка-Леніна в м. Корсунь-Шевченківський в салоні свого автомобіля. Почувши глухий удар та звук мотору і побачив як по вул. Шевченка промайнуло світло фар автомобіля. Вийшовши на вулицю він побачив, що до пішохідного переходу підбігли люди. Він також туди направився та побачив, що на середині проїзної частини лежала дитина та кричала. Потім він побачив як в напрямку залу ігрових автоматів «Валдіс» побігли люди, він також направився туди та побачив, що на узбіччі біля стовпа лежав чоловік, який не подавав ніяких ознак життя.

8. свідка ОСОБА_10 який показав, що в березні 2007 року йому з райвідділу повідомили про те, що на перехресті вулиць Леніна - Шевченка сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій загинула людина. Після цього він прибув в Корсунь-Шевченківський райвідділ міліції, де працює начальником відділення по охороні громадського порядку та побував на місці пригоди. Встановивши належність автомобіля працівники міліції стали шукати водія, що залишив автомобіль, яким було збито людину Близько 22 години в приміщення райвідділу самостійно з*явився підсудний ОСОБА_4 який повідомив йому, що вчинив ДТП на перехресті вулиць Леніна-Шевченка. Останнього він передав слідчому, який займався розслідуванням даної справи.

Крім того вина підсудного підтверджується зібраними по справі доказами:

- Довідкою про ДТП, де зафіксовано, що в ДТП, яка мала місце 17.03.2007 року близько

21.30.постраждали пішоходи ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

а.с. 4;

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, згідно якого встановлено, що ДТП

мала місце в м. Корсунь-Шевченківський на перехресті вул. Шевченка-Леніна.

а.с. 5-6,8;

- Протоколами огляду ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_2 від 18.03.2007 року та визнання його речовим

доказом і приєднання до справи.

а.с.54-55,59

- Протоколом огляду дитячої іграшки та чоловічого взуття від 19.03.2007 року та визнання їх

речовим доказом і приєднання до справи.

а.с.97,98

· Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_5. від 19.03.2007 року, під час якої останній в присутності понятих розповів і показав обставини дорожньо-транспортної пригоди 17.03.2007 року з участю підсудного ОСОБА_5. а.с.72

Висновком судово-медичної експертизи №64/42 від 25.04.2007 року, згідно якого смерть потерпілого ОСОБА_11 настала від шоку, який розвинувся внаслідок поєднаної тупої травми голови, тулубу, тазу та кінцівок, що супроводжувалася переломом потилично-хребтового з'єднання, крововиливами в речовину спинного і головного мозку, крововиливами під м'які

5

мозкові оболонки спинного і головного мозку, переломом кісток носу, переломом лівої ключиці, крововиливами в печінку, множинними переломами кісток тазу, відкритим переломом обох кісток правої гомілки, про що свідчать дані судово-медичного дослідження трупу та результатами лабораторних методів дослідження. При цьому потерпілий перебував в стані алкогольного сп*яніння середнього ступеня. а.с.85-86

- Висновком судово-медичної експертизи №206 м/д від 10.05.2007 року, згідно якого потерпілий

ОСОБА_5., отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому великогомілкової

кістки лівої гомілки на межі середньої та нижньої третин, які відносяться до категорії середньої

тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; численні садна та поверхневі рани обличчя та

лівої кістки - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад

здоров'я.

а.с.139

- Висновком судово - автотехнічної експертизи №4/58, від 21.03.2007 року, згідно якого в

причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди знаходиться

невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимогам

дорожнього знаку 5.35.1-5.35.2 «Пішоходний перехід», дорожньої розмітки 1.14.2 «зебра» та

вимогам пп. 12.3; 18.1 Правил дорожнього руху України.

а.с. 92-95,

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності і які у суду не викликають сумніву, суд вважає, що пред'явлене підсудному обвинувачення доведене повністю.

На підставі добутих доказів, в межах пред*явленого обвинувачення, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_5. за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 та потерпілому ОСОБА_10. середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Суд критично оцінює докази, добуті органами досудового слідства щодо передачі ОСОБА_5. 17.03.2007 року підсудному ОСОБА_11керування автомобілем, оскільки дані обставини спростовуються показами самого підсудного ОСОБА_5., свідка ОСОБА_8., в яких останні вказують на те, що підсудний 17.03.2007 року самостійно взяв в керування автомобіль, який використовувався на виробництві. Крім того, в момент дорожньо-транспортної пригоди підсудний не виконував трудових /службових/ обов*язків, що підтверджується його показами, показами ОСОБА_5. та довідками ПП "ОСОБА_3 " /а.с. 236/ про те, що 17.03.2007 року на підприємстві був вихідний день, а робочий день в магазині "Світ дверей" закінчився о 15-00 /а.с.237/.

При призначенні покарання підсудному суд враховує: характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як тяжкий злочин, його особу, обставини, що пом*якшують та обтяжують покарання, думку потерпілих про міру покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає: притягнення до кримінальної відповідальності вперше, молодий вік, позитивну характеристику, з*явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину щодо малолітнього та в стані алкогольного сп'яніння.

Цивільний позов по справі, заявлений прокурором в інтересах лікувальних установ, в яких проходив лікування потерпілий ОСОБА_5., з урахуванням відповідного клопотання прокурора, суд залишає без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_11 в інтересах малолітнього ОСОБА_10 до підсудного ОСОБА_4. про відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грв, заподіяної внаслідок перенесеного фізичного болю, страждань, яких потерпілий зазнав внаслідок ушкодження здоров*я, з урахуванням його повного визнання підсудним, підлягає до повного задоволення

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4. до підсудного ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди в сумі 70 000 грв, мотивований перенесеним потерпілою стресом внаслідок смерті чоловіка, необхідності тривалого лікування через перенесену душевну травму та вживання зусиль для організації свого життя, оскільки смерть останнього позбавила сім*ю можливості отримувати додаткові доходи до їхньої мінімальної пенсії, з урахуванням часткового визнання підсудним даного позову на суму 20 000 грв та перебування потерпілого ОСОБА_11 в стані алкогольного сп*яніння середнього ступеня в момент ДТП на проїзній частині дороги, підлягає до часткового задоволення. З урахуванням встановлених по справі обставин суд визначає розмір

6

грошового відшкодування в 45 000 грв, що відповідає вимогам розумності і справедливості.

Суд, враховуючи положення ч.1 ст.11 ЦПК України, наполягання позивачів на стягненні саме із ОСОБА_5. матеріальної шкоди, відмовляє у задоволенні позовів про відшкодування майнової шкоди, пред*явлених потерпілими до відповідача ОСОБА_8. через безпідставність, оскільки в суді достовірно встановлено, що підсудний ОСОБА_4 . будучи найманим працівником у ПП"ОСОБА_5, в момент вчинення ДТП, тобто 17 березня 2007 року близько 21 год.30хв. не виконував трудових /службових/ обов*язків відповідача.

Згідно роз*янень, викладених в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92 при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

За таких обставин, враховуючи юридичний статус відповідача, як приватного підприємця, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовів в даній частині.

Одночасно суд вважає необхідним роз*яснити позивачам їхнє право вирішити даний спір в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати по справі - кошти в сумі 188.31 грв за проведення судової автотехнічної експертизи підлягають стягненню з підсудного в користь експертної установи.

Речові докази по справі - автомобіль ВАЗ 21011 НОМЕР_2 підлягає поверненню його законному володільцю ОСОБА_11., дитяча іграшка та взуття - підлягають поверненню потерпілим.

З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе лише при ізоляції його від суспільства, шляхом призначення йому основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

Суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродж. с АДРЕСА_1 в користь:

· ОСОБА_12, жит. АДРЕСА_1 10000 грв у відшкодування моральної шкоди заподіяної ОСОБА_7

· ОСОБА_9 жит. жит АДРЕСА_2 45000 грв у відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі - автомобіль ВАЗ 21011 НОМЕР_1що знаходиться на штрафмайданчику Корсунь-Шевченківського РВ УМВС - повернути ОСОБА_3 дитячу іграшку - повернути ОСОБА_6 чоловіче взуття "Романо мазане"- повернути ОСОБА_3

Судові витрати в сумі 188,31 грв. за проведення автотехнічної експертизи стягнути з ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, перерахувавши їх на р/р НОМЕР_1 код 25574009, МФО 654018 УДК в Черкаській області.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5. залишити попередню - тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з часу взяття під варту, тобто з 18 березня 2007 року.

7

Відбуття покарання оприділити у кримінально-виконавчій установі з утриманням під вартою в СІЗО № ЗО ДЦУ ПВП Черкаської області.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.