Рішення № 32652075, 16.07.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2013 р. Справа № 918/649/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.

при секретарі судових засідань Мороз С.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Юшко Ігора Івановича

про стягнення в сумі 41 672 грн. 59 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Зозуль О.Д., довіреність №НЮ-18 від 01.01.2013 року;

від відповідача: Юшко І.І.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В травні 2013 року Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Юшко Ігора Івановича (далі ФОП Юшко І.І.) про стягнення в сумі 41 672 грн. 59 коп. плати за користування вагонами, які були надані відповідачу під навантаження згідно з умовами договору "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" №Л-ДН-3-12324/ДНМ-3-П від 19.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 8 травня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 21 травня 2013 року.

12 червня 2013 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги, оскільки згідно з п.4.2.1 договору на початок місяця кредитове сальдо повинне складати на коді вантажовласника не менше 50% вартості послуг від заявлених обсягів перевезень, однак на час подання вагонів під завантаження такі кошти були відсутні, тому, на думку відповідача, позивач повинен був відовити йому в подачі вагонів.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 червня 2013 року строк розгляду справи №918/649/13 продовжено на підставі частини 3 статті 69 ГПК України.

В судових засіданнях 4 червня 2013 року до 12 червня 2013 року та 12 червня 2013 року до 16 липня 2013 року судом оголошувались перерви, про що сторони повідомлялись під розписку в протоколах судових засідань.

В судовому засіданні 16 липня 2013 року представник позивача підтримав позов в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві, та наполягав на його задоволенні. Представник відповідача заперечив проти позову з підстав зазначених у відзиві.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2012 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (Залізниця) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" та ФОП Юшко І.І. (Вантажовласник) укладено договір №Л-ДН-3-12324/ДНМ-3-П про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі Договір) (а.с. 8-9)..

Договір підписаний повноважними особами та скріплений відбитками печаток позивача та відповідача.

Згідно з пунктом 1.1 Договору предметом цого договору є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Вантажовласник зобов'язався пред'являти Залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів та здійснювати навантаження вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу. Залізниця зобов'язалась приймати до перевезення вантажі Вантажовласника, для чого подавати під навантаження вагони згідно із затвердженими планами і заявками Вантажовласника та надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів (п. п. 2.1, 2.2 Договору).

Для проведення розрахунків і обліку сплачених сум Залізниця відкриває для Вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням коду №7438227/1990 (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п.2.4 договору Вантажовласник зобов'язався здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії. Одержані кошти Залізниця зараховує на особовий рахунок Вантажовласника.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі відсутності на особовому рахунку Вантажовласника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг, Залізниця припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг з одночасним віднесенням відповідальності на вантажовласника за затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу. При цьому, відповідно до п. 7.1 договору, Залізниця надає Вантажовласнику послуги на станціях ВП "Рівненська дирекція залізничних перевезень" за умови наявності коштів на його особовому рахунку.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору 26 жовтня 2012 року Залізницею на під'їзну колію Клесівського кар'єроуправління №1 подано під навантаження 10 порожніх вагонів, вантажовласником є ФОП Юшко І.І. Факт передачі вагонів підтверджується пам'яткою про подавання вагонів ф.ГУ-45 № 331 підписаною відповідальним працівником станції та відповідачем особисто без заперечень (а.с.11).

26.11.2012р. відповідач передав позивачу повідомлення №631 (а.с. 47) про закінчення вантажних операцій з вагонами щодо 6 порожніх вагонів.

Пам'яткою про забирання вагонів № 379 (ф. ГУ-45) підтверджується передача 6-и порожніх вагонів відповідачем позивачу та фактичне забирання позивачем вагонів. Дата передачі вагонів при забиранні та фактичного забирання вагонів залізницею - 26.11.2012р.(а.с. 12).

Пам'ятка про забирання вагонів підписана відповідачем без заперечень.

Відповідно до пункту 2 розділу І Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458 (далі - Правила), з подальшими змінами, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату.

За весь час знаходження вагонів на під'їзній колії Клесівського кар'єроуправління №1 станцією Клесов на підставі ст. 119 Статуту залізниць України, Правил користування вагонами та контейнерами, було нараховано плату за користування вагонами, яку включено до відомостей плати за користування вагонами ф. ГУ-46 №№ 26110009, 26110010, 26110011, 26110012, 26110013, та яка підлягає стягненню з відповідача (а.с.14-18).

Вказані відомості підписані вантажовласником без будь-яких заперечень.

Відповідно до ст. 908 ЦК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами -суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. №113. Відповідно до п.12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Відповідно до п.4 Правил документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях є відомості плати за користування вагонами, контейнерами, які складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Слід зазначити, відповідно до ч.3 п.4 Правил у разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями, проте відповідач підписав відомості без будь-яких зауважень.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист ФОП Юшко І.І. вих.№12 від 23.11.12 року адресований ВП "Рівненська дирекція залізничних перевезень", відповідно до якого відповідач зазначає, що у зв'язку з тимчасовою відсутністю грошових коштів на його розрахунковому рахунку змушений відмовитись від завантаження 6 спірних вагонів та відправлення їх на станцію призначення. Зазначає, що грошову заборгованість за корисутвання даним рухомим складом зобов'язується компенсувати в повному обсязі (а.с. 46).

Відповідно до поданого розрахунку плати за користування вагонами (а.с. 13) відповідачу нараховано плату за користування 6-ма вагонами з врахуванням ПДВ за період з 26.10.2012 року по 26.11.2012 року в сумі 41 672 грн. 59 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 41 672 грн. 59 коп.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи та поясненнями представника позивача доведено підставність та правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача 41 672 грн. 59 коп. заборгованості.

Твердження відповідача у відзиві, про те, що Залізниця повинна була відмовити в подачі вагонів під навантаження до моменту поповнення рахунку Вантажовласника, не приймаються судом до уваги, оскільки такий обов'язок залізниці не передбачений ні умовами Договору ні чинним законодавством України. Окрім того, відповідач не відмовився від подачі вагонів, більше того особисто підписав пам'ятку про подавання вагонів, без будь-яких заперечень, хоча йому було відомо про відсутність коштів на власному рахунку.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 41 672 грн. 59 коп. підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення.

На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підстві ч.1 ст. 49 ГПК України в сумі 1 720 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Юшко Ігора Івановича (34500, вулиця Ковпака, будинок 2а, місто Сарни, Рівненська область, ідентифікаційний номер 2388612830) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79000, місто Львів, вулиця Гоголя, будинок 1, код ЄДРПОУ 01059900) - борг в сумі 41 672 (сорок одну тисячу шістсот сімдесят дві) грн. 59 коп., а також 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "22" липня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.