ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/10527/13 16.07.13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто"до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус"про відшкодування шкоди в порядку регресу 11 351,92 грн.суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Богдан Н.О. (дов. № 48-1-4/37-ю від 20.12.2012 року)від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16 липня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 11 351,92 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/10527/13, слухання справи призначено на 16.07.2013 року.
21.06.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист.
У судовому засіданні 16.07.2013 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 16.07.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.06.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15, оф. 109, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.
У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
ВСТАНОВИВ:
21 травня 2010 року між Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (страховик) та Ferrosan International A/S Sydmarken, 5, Soeborg, Denmark (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 19 G-0355503, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "КІА Cerato", державний номер АА 7335 СО.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2010 року у м. Києві на вул. Героїв Сталінграду сталася ДТП за участю автомобіля марки "КІА Cerato", державний номер АА 7335 СО та автомобіля марки "Тойота", державний номер АІ 8278 АР, яким керував Лазаревич А.А.
ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Тойота", державний номер АІ 8278 АР правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 18.10.2010 року у справі № 3-10922/2010.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Тойота", державний номер АІ 8278 АР, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Статус", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9989750 від 18.12.2009 року.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "КІА Cerato", державний номер АА 7335 СО отримав механічні пошкодження.
Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 1361 від 29.09.2010 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна - асистуюча компанія "ЛЕГІОН", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "КІА Cerato", державний номер АА 7335 СО, в результаті його пошкодження при ДТП складає 13 129,81 грн.
Позивач, виходячи із звіту про оцінку транспортного засобу № 1361 від 29.09.2010 року, та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 11 861,92 грн., про що склав страховий акт № 112213 від 20.10.2010 року.
Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу № 19 G-0355503 від 21.05.2010 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 11 861,92 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 6289 від 28.10.2010 року (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).
Зважаючи на вищенаведене, 13.02.2013 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 11 861,92 грн.
Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № ВВ/9989750 від 18.12.2009 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 11 351,92 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Тойота", державний номер АІ 8278 АР, яким керував Лазаревич А.А., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки ""КІА Cerato", державний номер АА 7335 СО.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія, який керував автомобілем "Тойота", державний номер АІ 8278 АР, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 18.10.2010 року у справі № 3-10922/2010.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Тойота", державний номер АІ 8278 АР, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Статус" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9989750 від 18.12.2009 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза - 510,00 грн., строк дії полісу з 18.12.2009 року до 17.12.2010 року.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВВ/9989750) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "КІА Cerato", державний номер АА 7335 СО відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9989750 від 18.12.2009 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 19 G-0355503 від 21.05.2010 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9989750 від 18.12.2009 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 11 351,92 грн.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 11 351,92 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" 11 351,92 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15, оф. 109 код ЄДРПОУ 31201694) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Ново - Печерський, 19/3 код ЄДРПОУ 25965081) 11 351 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят одну) грн., 92 коп. заборгованості, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання
повного тексту рішення 22.07.2013 року
Суддя С.В. Стасюк
Судове рішення № 32652017, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/10527/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: