Рішення № 32651983, 16.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10556/13 16.07.13

За позовомПублічного акціонерного товариства Страхова компанія "Оранта-Січ"доПриватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт"про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 110,23 грн.

суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Усова Ю.А. (дов. № 37 від 02.01.2013 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16 липня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство Страхова компанія "Оранта-Січ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 110, 23 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/10556/13, слухання справи призначено на 16.07.2013 року.

21.06.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2013 року.

У судовому засіданні 16.07.2013 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач зареєстрований за адресою: 04050, м. Київ, вул. Довнар - Запольського, 9/10, на яку було відправлено ухвалу суду.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Страхова компанія "Оранта-Січ" (страховик) та Кравець С.Д. (страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспортного засобу № 158, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Volkswagen", державний номер АР 2750 ВН.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2012 року у м. Києві на перехресті вул. Здолбунівська - просп. Григоренка сталась дорожньо - транспортна пригода (надалі по тексту -ДТП) за участю автомобіля марки "Volkswagen", державний номер АР 2750 ВН та автомобіля марки "ВАЗ 11193", державний номер АА 0161 ІВ, яким керував Матвієнко А.П.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "ВАЗ 11193", державний номер АА 0161 ІВ правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13.04.2012 року у справі № 3-3373/12.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ 11193", державний номер АА 0161 ІВ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1309205 від 28.12.2011 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Volkswagen", державний номер АР 2750 ВН отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 1338/4 від 04.04.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно- Асистуюча компанія "Фаворит", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Volkswagen", державний номер АР 2750 ВН, в результаті його пошкодження при ДТП складає 16 074,71 грн.

Позивач, виходячи із звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 1338/4 від 04.04.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно- Асистуюча компанія "Фаворит" та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 15 110,23 грн., про що склав страховий акт від 10.04.2012 року.

Відповідно до умов договору страхування наземного транспортного засобу № 158 від 30.03.2011 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 15 110,23 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 20.04.2012 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 05.03.2013 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 15 110,23 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АВ/1309205 від 28.12.2011 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 15 110,23 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ВАЗ 11193", державний номер АА 0161 ІВ, яким керував Матвієнко А.П., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Volkswagen", державний номер АР 2750 ВН.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "ВАЗ 11193", державний номер АА 0161 ІВ, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13.04.2012 року у справі № 3-3373/12.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ 11193", державний номер АА 0161 ІВ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1309205 від 28.12.2011 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0,00 грн., строк дії полісу з 28.12.2011 року до 27.12.2012 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АВ/1309205) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Volkswagen", державний номер АР 2750 ВН відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1309205 від 28.12.2011 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспортного засобу № 158 від 30.03.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1309205 від 28.12.2011 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 15 110,23 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 15 110,23 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Оранта-Січ" про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" 15 110, 23 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар - Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Оранта-Січ" (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, буд. 16 код ЄДРПОУ 02307292) 15 110 (п'ятнадцять тисяч сто десять) грн., 23 коп. заборгованості, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 22.07.2013 року

Суддя С.В. Стасюк