Рішення № 32651970, 16.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5198/13 16.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" простягнення 133 893,51 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Лебеденко А.О. (дов. б/н від 09.01.2013 року)

від відповідача не з`явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16 липня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 14/3372/12 від 31.05.2012 року на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) в розмірі 133 893,51 грн., в тому числі 101 085,02 грн. пені, 12 591,48 грн. збитків від інфляції, 20 217,01 грн. 3 % річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно з Договором на розподіл природного газу № 14/3372/12 від 31.05.2012 року в частині розрахунків за поставлений позивачем природний газ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/5198/13, слухання справи призначено на 09.04.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 09.04.2013 року надав додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.04.2013 року надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погоджувався з розрахунком пені, збитків від інфляції, та 3 % річних наданих позивачем та надав власний контррозрахунок.

Ухвалою Господарського суду місті Києва від 09.04.2013 року, розгляд справи було відкладено на 26.04.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 26.04.2013 року надав документи по справі.

У судовому засіданні 26.04.2013 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 07.05.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

07.05.2013 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 року справу № 910/5198/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду місті Києва від 07.05.2013 року справу № 910/5198/13 прийнято до провадження суддею Гулевець О.В., розгляд справи призначено на 18.06.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року справу № 910/5198/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду місті Києва від 17.06.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/5198/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав додаткові документи по справі.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 18.06.2013 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 16.07.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2013 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.07.2013 року не з`явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" (газорозподільне підприємство) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (замовник) було укладено Договір на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) № 14/3372/12 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору газорозподільне підприємство зобов'язується у 2012 році надати замовнику послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника.

Пунктом 4.1. сторони передбачили, що розрахунки за послуги з транспортування газу ГРМ здійснюються за тарифом на транспортування газу газорозподільними трубопроводами за 1000 куб.м, встановленим для Газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики України. На момент укладення Договору тариф визначений постановою НКРЕ від 19.04.2012 року № 452 "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 28.12.11 року № 162" для ПАТ "Севастопольгаз" і становить 140,10 грн., крім того ПДВ 28,02 грн. Всього разом з ПДВ - 168,12 грн.

Згідно з пунктом 4.4. Договору загальна вартість цього договору становить 10 507 500 грн., крім того ПДВ 2 101 500 грн. Всього разом з ПДВ 12 609 000 грн. та складається з місячних сум вартості послуг транспортування газу газорозподільним підприємством замовнику. Загальна вартість цього Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.

Розрахунки за надані послуги здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок газорозподільного підприємства. Оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку за умови оформлення обома сторонами акту наданих послуг, який газорозподільне підприємство надає замовнику для підписання до 12-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги (пункт 4.5. Договору).

На виконання умов Договору, за період з травня 2012 року по грудень 2012 року, позивач надав послуги з транспортування газу загальною вартістю 5 185 201,77 грн., що підтверджується актами надання послуг з транспортування газу, які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

За твердженням позивача, в порушення умов Договору відповідач невчасно здійснював розрахунки за Договором, у зв'язку з чим у останнього тривалий час існувала заборгованість перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз", що є підставою для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" штрафних санкцій.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 101 085,02 грн. пені, 12 591,48 грн. збитків від інфляції, 20 217,01 грн. 3 % річних.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що позивачем не вказано на які саме зобовязання останній нарахував штрафні санкції

Окрім того, на думку відповідача, наданий позивачем розрахунок позовних вимог є арифметично невірним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами у справі було укладено Договір на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) № 14/3372/12 від 31.05.2012 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався у 2012 році надати відповідачу послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів та пояснень сторін вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг з транспортування газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за надані послуги здійснював з порушенням строків, зазначених у Договорі.

Вищевказані обставини підтверджуються актами надання послуг з транспортування газу, які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", банківськими виписками з рахунку позивача, списками відправлень рекомендованих листів та фіскальними чеками, які свідчать про направлення на адресу відповідача рахунків та актів виконаних робіт за Договором (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 6.2. Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений статтею 231 Господарського кодексу України. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Здійснивши перерахунок пені нарахованої за період з 21.06.2012 року по 13.02.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 70 706,47 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12 591,48 грн. збитків від інфляції та 20 217,01 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 14 161,42 грн.

Дослідивши розрахунок збитків від інфляції, наданий позивачем, судом було виконано власний розрахунок, відповідно до якого позовні вимоги щодо стягнення збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 147,49 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості підлягають частковому задоволенню а саме, у розмірі 70 706,47 грн. пені, 14 161,42 грн. 3 % річних та 6 147,49 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" (99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 03358305) 70 706 (сімдесят тисяч сімсот шість) грн. 47 коп. пені, 3% річних у розмірі 14 161 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят одну) грн. 42 коп., збитків від інфляції в розмірі 6 147 (шість тисяч сто сорок сім) грн. 49 коп., 1 820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн. 31 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту 22.07.2013 року Суддя С.В. Стасюк