Ухвала суду № 32650761, 10.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1825/13-а

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Карпової І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Азимут-сервіс"- Полєтова Ганна Іванівна, довіреність № б/н від 18.02.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - Будан Євгенія Георгіївна, довіреність № 2753/9/10-00

розглянувши матеріали справи № 801/1825/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 26.03.13

за позовом Приватного підприємства "Азимут-сервіс" (вул. Соснова, 34 кв.43,Ялта,Автономна Республіка Крим,98607)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012203 від 15.02.13р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Азимут-Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012203 від 15.02.13р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 89348,00грн., у тому числі за основним платежем на 71478,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 17870,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби №0000012203 від 15.02.13р. про збільшення Приватному підприємству "Азимут Сервіс" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 89348,00грн., у тому числі за основним платежем на 71478,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 17870,00 грн.

Стягнуто судовий збір в розмірі 893,48 грн. із Державного бюджету Україні шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державне податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби на користь Приватного підприємства "Азимут-Сервіс".

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що зроблені у результаті перевірки висновки є обґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

На думку апелянта, позивачем не підтверджено належними документами виконання факту умов поставок від ТОВ "Пром-Снаб" відповідно до п.3.3 договору №34 від 01.09.2011р. Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Пром-Снаб" не мали реального товарного характеру, оскільки товар не надавався. Проведеною перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку бухгалтерськими проводками, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Азимут-Сервіс" зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим 27.07.1994р., свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №663946 (а.с. 10).

Приватне підприємство "Азимут-Сервіс" перебуває на обліку платників податків у Державній податковій інспекції в м. Ялта з 20.11.1994р., є юридичною особою та платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.11.1997р. №100328342 (а.с.12-13).

Посадовими особами ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Азимут-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Пром-Снаб" за грудень 2011р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 04.02.13р. №195/22.3/207575773/37 (далі-акт), у висновках якого встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3,п.198.6 ст. 198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження ПДВ на загальну суму 71478,00грн., у тому числі: за грудень 2011 р. в сумі 71478,00грн. (а.с.15-24)

В Акті перевірки зазначено, що позивачем у порушення вимог наказу Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 2 квітня 1998 року N 81/38/101/235/122, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1999 р. за N 685/3978, "Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України" не надано документів, які складені у відповідності до форм №2-НП, №3-НП, №5-НП, №27-НП.

Також у Акті зазначено, що у порушення вищенаведеної Інструкції позивачем не надано по перевірки реєстрів складського обліку, та документів, які складені у відповідності до форми №6ПН. Регістри первинного бухгалтерського обліку (видаткові накладні), виписані ТОВ Пром-Снаб", в яких зафіксовано вартість, марка, вага та загальна сума паливно-мастильних матеріалів по даних первинного складського обліку відповідно до вимог оформлення таких документів Інструкції не відображено.

Відповідачем також у Акті зазначено про відсутність у позивача актів приймання паливно-мастильних матеріалів.

Враховуючи вищенаведене, відповідач дійшов висновку, що позивачем не підтверджено належними документами виконання факту умов поставок від ТОВ "Пром-Снаб" відповідно до п.3.3 договору №34 від 01.09.2011р.

Акт перевірки містить посилання на акт від 06.12.2012р. №266/244/36727350 у якому зазначено про направлення запиту на встановлення місцезнаходження ТОВ "Пром-Снаб".

У Акті перевірки також зазначено, що відповідно до Автоматизованої Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено відхилення податковим зобов'язанням ТОВ "Пром-Снаб" за грудень 2011р. ПДВ у сумі 71477,50грн.

Враховуючи те, що на думку податкового органу операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Пром-Снаб" не мали реального товарного характеру, оскільки товар не передавався, перевіркою встановлено заниження ПДВ за грудень 2011р. на суму 71478,00грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000012203 від 15.02.13р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 89348,00грн., у тому числі за основним платежем на 71478,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 17870,00 грн. (а.с.25).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.09.2011р. між ТОВ "Пром-Снаб" та Приватним підприємством "Азимут-Сервіс" був укладений договір поставки № 34, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю товар-нафтопродукти, а Покупець зобов'язався оплатити товар (а.с.27).

На виконання вказаного договору ТОВ "Пром-Снаб" у грудні 2011р. було поставлено позивачу товар на загальну суму 428865,00грн., що підтверджується:

- видатковими накладними № 0512122 від 05.12.2011р. на суму 100908,00 грн.; № 0612122 від 06.12.2011р. на суму 56520,00 грн.; № 1212122 від 12.12.2011р. на суму 76220,00 грн.; № 1412122 від 14.12.2011р. на суму 82177,00 грн.; № 2012122 від 20.12.2011р. на суму 56520,00 грн.; № 2212122 від 22.12.2011р. на суму 56520,00 грн. (а.с.34-39);

- податковими накладними № 81 від 05.12.2011р. - на суму 100908,00 грн.; № 99 від 06.12.2011р. на суму 56520,00 грн.; № 151 від 12.12.2011р. на суму 76220,00 грн.; № 176 від 14.12.2011р. на суму 82177,00 грн., № 238 від 20.12.2011р. на суму 56520,00 грн., № 279 від 22.12.2011р. на суму 56520,00 грн.(а.с.28-33);

- актами приймання - передачі палива (а.с.66-71).

Розрахунки за поставлений товар Приватним підприємством "Азимут-Сервіс"" здійснені в періоді постачання за платіжними дорученнями № 174 від 07.12.2011р. на суму 56520,00 грн., № 185 від 21.12.2011р. на суму 157428,00 грн., № 189 від 27.12.2011р. на суму 216487,00 грн., що підтверджуються виписками банку (а.с.40-42), а також було встановлено перевіркою.

На підтвердження реальності зазначеної угоди позивачем надано договір поставки № 05/01 від 05.01.2011 року, що укладений між приватним підприємством "Азимут-Сервіс" та Державною медичною установою "Санаторій Білорусія" (а.с.43).

Здійснення господарської діяльності між приватним підприємством "Азимут-Сервіс" та Державною медичною установою "Санаторій "Білорусія" підтверджується наступними видатковими накладними: № 05/12 від 05.12.2011 року на суму 107214,76 грн.; №06/12 від 06.12.2011 року на суму 60052,50 грн.; №13/12 від 13.12.2011 року на суму 78795,00 грн.; №14/12 від 14.12.2011 року на суму 154970,56 грн.; №15/12 від 15.12.2011 року на суму 69457,61 грн.; №20/12 від 20.12.2011 року на суму 60448,14 грн. №21/12 від 21.12.2011 року на суму 138915,22 грн.; №23/12 від 23.12.2011 року на суму 60448,14 грн. (а.с.52-57); податковими накладеними (а.с.44-51); актами приймання-передачі палива (а.с.72-79).

ДМУ "Санаторій "Білорусія" отримало пічне паливо від ПП "Азімут-Сервіс" по довіреності № 307 від 05.12.2011 року через ОСОБА_5 (а.с.56).

Вищенаведеним договором підтверджується реалізація позивачем придбаного ним товару від ТОВ "Пром-Снаб", тобто підтверджується використання товару, отриманого від контрагенту ТОВ "Пром-Снаб" у власній господарської діяльності позивача.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 (далі - Положення № 88), передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Документи створені у ході виконання правочину вчиненому між позивачем та ТОВ "Пром-Снаб", в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції по оприбуткуванню, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, відповідачем у порушення вимог ст. 71 КАС України не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагента, доказів відхилення податковим зобов'язанням ТОВ "Пром-Снаб" за грудень 2011р. ПДВ у сумі 71477,50грн.

Окрім того, судова колегія, відносно посилань апелянта на акт перевірки від 06.12.2012р. №266/244/36727350 у якому зазначено про направлення запиту на встановлення місцезнаходження ТОВ "Пром-Снаб", зазначає наступне.

На момент укладення з позивачем вищенаведеного Договору, виписки податкових накладних ТОВ "Пром-Снаб" було зареєстроване у якості юридичної особи та в якості платника податку на додану вартість. Відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що ТОВ "Пром-Снаб" на момент укладення договору було виключено з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим не було наділено цивільною дієздатністю та правоздатністю.

В Акті перевірки відповідачем безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинні підтверджуватися факти поставки товару, зокрема в акті зазначено, що до перевірки не надані товарно-транспортні накладні та у порушення вимог Наказу від 2 квітня 1998 року N 81/38/101/235/122 не надані документи форм №2-НП, №3-НП, №5-НП, №27-НП, №6ПН.

Судова колегія погоджується з висновками, суду першої інстанції, неспроможності посилання відповідача на порушення позивачем вимог наказу Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 2 квітня 1998 року N 81/38/101/235/122, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1999 р. за N 685/3978, "Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України" тому, що цей наказ на час виникнення спірних правовідносин втратив чинність.

Крім того вимога податкового органу підтвердити отримання позивачем товару товарно-транспортними накладними, є протиправною, оскільки законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування.

Наявні в матеріалах справи видаткові та податкові накладні, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення №88 є первинними документами. Докази того, що вказані накладні не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Також спростовується матеріалами справи твердження відповідача про відсутність у позивача актів приймання паливно-мастильних матеріалів. Позивачем на підтвердження виконання договору поставки № 34 від 01.09.2011р. надані суду акти приймання - передачі палива які є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення такої господарської операції (а.с.66-71).

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.

Правочин вчинений між позивачем та ТОВ "Пром-Снаб", виходячи з його змісту, спрямований не на незаконне заволодіння майном держави, а на передачу товару покупцю і отримання за це коштів продавцем.

Таким чином, зміст правочину, що укладений між позивачем та ТОВ "Пром-Снаб" не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, укладений за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаного правочину.

На підставі викладеного, судова колегія зазначає, що доводи відповідача про відсутність здійснення реального виконання господарських операцій є необґрунтованими.

Окрім того, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судова колегія зазначає, що податкові накладні, виписані ТОВ "Пром-Снаб" відповідають вимогам зазначеної норми.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 у справі № 801/1825/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко