Ухвала суду № 32650724, 10.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9542/12/0170/7

10.07.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

при секретарі судового засідання Карпової І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "ТехноМаш-Крим"- Волкова Світлана Олександрівна, довіреність № 6 від 01.07.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Державної податкової служби України - Терещенко Інна Сергіївна, довіреність № 10-1417/779 від 06.03.13

розглянувши матеріали справи № 2а-9542/12/0170/7 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 12.03.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "ТехноМаш-Крим" (пров. Лавандовий, 2,Гресівський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95493)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова служба України (Львівська пл.8,Київ,04655)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ВО "Техномаш - Крим" звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби та, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:

- скасувати в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3649146грн. податкове повідомлення - рішення від 05.09.2012р. №0003552204, яким ТОВ "ВО "Техномаш - Крим" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у розмірі 3891791 грн.

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.03.2012р. №0000302204, яким ТОВ "ВО "Техномаш - Крим" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 39480 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 05.09.2012р. №0003552204 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3649146 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 29.03.2012р. №0000302204, яким TOB "ВО "Техномаш - Крим" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 39480 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техномаш-Крим" 2146 грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що на підставі акту перевірки позивача відповідачем були прийняті: податкове повідомлення - рішення від 29.03.2012р. №0000312204, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8238861 грн., податкове повідомлення - рішення від 29.03.2012р. №0000302204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 39480 грн.

На думку апелянта, позивачем порушено п.п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.2.6, п.5.2, ст.5, п.п. 5.5.1 п.5.5 ст.5, п.п. 5.2.9 п. 5.2 ст.5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5, п.п. 5.6.1, п.5.6, ст.5, п.6.1 ст. 6, п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 14.1.27, п.п.14.1.36, п.14.1 ст.14 розділу І, п.138.2, п.п. 138.10.5, п. 138.10 ст.138 розділу III, п.139.1.3, п.139.1, ст. 139, п. п. 139.1.5 п.139.1 ст. 139, п. 146.6 с.146 розділу III, п.150.1, ст. 150 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р. у сумі 39480 грн., в т.ч. за III кв. 2011р. у сумі 31409 грн., та за ІV кв. 2011р. у сумі 8071 грн.

Крім того, апелянтом зазначено, що позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, з урахуванням порушень викладеним в п. 3.1.1., п. 3.1.2, 3.1.2.2. акту перевірки за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року у сумі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ВО "Техномаш - Крим" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р., за результатом якої складений акт перевірки від 15.03.2012р. №447/22-8/34581914 (т.1а.с.4-92), (далі - акт перевірки).

За результатом оскарження позивачем в адміністративному порядку податкового повідомлення - рішення від 29.03.2012р. №0000312204, відповідачем, на підставі рішення ДПС України від 15.08.2012р. №645/0/71-12/10/2215, було прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.09.2012р. №0003552204 (т.2 а. с. 78), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3891791 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3649146 грн. стало причиною встановлення перевіркою наступних обставин.

Так, актом перевірки було встановлено використання позивачем у березні 2011 року дизельного палива не в господарських цілях у сумі 1258 грн., чим було порушено п. 5.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, актом перевірки було встановлено неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат за 1 кв. 2011р. у сумі 599657 грн., за 2-4 кв. 2011р. на суму 3023030 грн. та у 3 кв. 2011р. у сумі 196882 грн. сум відсотків сплачених банку за користування кредитними коштами за кредитними договорами.

В акті перевірки відповідач, в обґрунтування встановлених порушень вказує, що до складу валових витрат нараховані відсотки відносяться за умови, якщо вони пов'язані з веденням господарської діяльності платника податків. Фактично нарахування відсотків використовувалося як схема мінімізації податків та збільшення валових витрат.

Матеріали справи свідчать, що віднесення позивачем до складу валових витрат у 1 кв. 2011р. суми у розмірі 599657грн., у 2-4кв. 2011р. суми у сумі 3023030грн. та у 3 кв. 2011р. суми у розмірі 196882грн. стало наслідком нарахування та сплати відсотків за договорами кредиту (позики).

Згідно договору про перевід боргу №1/2007 від 09.10.2007р., сторонами якого є ТОВ "Черкаситехномаш" (первісний боржник), ТОВ "Техномаш Крим" (Новий боржник), ВАТ "Державний експортно - імпортний банк України" (кредитор), до ТОВ "Техномаш Крим" перейшли зобов'язання первісного боржника перед кредитором.

Відповідно до вказаного вище договору до позивача перейшли зобов'язання за кредитним договором від 20.07.2006р. №18106К28/2156 з додатковими договорами, укладеним між ТОВ "Черкаситехномаш" (позичальник) та ВАТ "Державний експортно - імпортний банк України" (банк), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит на умовах повернення, відкличності, платності та цільового використання відповідно до положень та умов договору. Договором встановлено, що позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом.

Позивачем також були укладені договори позики з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ф`южн Капітал Партнерз" від 29.03.2011р. №П-09/11, від 14.04.2011р. №П-12/11, від 14.04.2011р. №П-11/11, умовами яких також передбачений обов'язок позивача сплачувати проценти від суми позики.

Статтею 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.5.1 п.5.5. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України: витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Аналіз операцій, що мали місце між позивачем та позикодавцями свідчить, що операції з нарахування процентів за користування кредитом (позикою) призвели до змін активів позивача за період, який перевірявся.

Відповідно до статуту ТОВ "Виробниче об'єднання "Техномаш-Крим" предметом діяльності товариства є діяльність пов'язана з виробництвом автомобілів, автобусів; розробка, технічна підготовка, впровадження в виробництво нових модернізованих моделей автотранспортних засобів; торгівля автомобілями; ремонт і обслуговування автотранспортної техніки, реалізація послуг автосервіса, мойка автомобілів, організація автогосподарства; виконання робіт по відновленню запасних деталей, вузлів, агрегатів авто техніки; здавання в оренду власного нерухомого майна та інше.

З матеріалів справи вбачається, що залучення грошових коштів у вигляді позик та кредитів, були використані позивачем, для придбання у власність нежитлових будівель, що знаходяться у м. Сімферополі, пров. Лавандовий, 2 та устаткування, з використанням якого позивачем здійснювалася господарська діяльність. Придбання вказаного майна підтверджується договорами купівлі - продажу, укладеними позивачем з ТОВ "Черкаситехномаш" 12.01.2007р., 26.12.2006р., акти приймання - передачі майна та витяги про реєстрацію права власності Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації від 30.01.2007р.

Так, матеріали справи свідчать, що позивачем за плату надавалися послуги з сервісного та гарантійного технічного обслуговування, поточного та непередбачуваного ремонту транспорту, про що свідчить договір, укладений 31.01.2011р. між ТОВ "ВО "Техномаш-Крим" (виконавець) та ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (замовник).

Також про фактичне здійснення позивачем господарської діяльності за використанням придбаного мана, що знаходяться у м. Сімферополі, пров. Лавандовий, 2, свідчить акт планової документальної перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим №5766/1/23-2/34581914, яка проводилася у період з 21.07.2008р. по 04.08.2008р., в якому відображений аналіз діяльності позивача з використанням цього нерухомого майна для ведення господарської діяльності.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується віднесення позивачем до складу валових витрат сум нарахованих відсотків за користування кредитами та позиками, які використані для ведення господарської діяльності позивача.

Отже, з боку позивача дотримані вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України при формування витрат нарахованих за сплату процентів за користування кредитом (позикою).

Окрім того, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Як зазначалося вище, відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Між ТОВ "ВО "Техномаш - Крим" (постачальник) та ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (покупець) у 31.01.2011р. був укладений договір №003/11-001, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити міські автобуси для перевезення пасажирів.

Відповідно до п 5.1 вказаного договору, постачання товару здійснюється на умовах СРТ - місто розташування складу постачальника (згідно правил Інкотермс -2000).

Відповідно до специфікації та виписаних видаткових накладних, позивачем були поставлені ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" автобуси "Богдан".

Транспортування автобусів здійснювалося залученими позивачем особами. Так, ТОВ "ВО "Техномаш - Крим" з гр. ОСОБА_5 був укладений договір від 10.03.2011р. за умовами якого, за завданням позивача виконавець ОСОБА_5 зобов'язується надавати послуги з транспортування автомобільного транспорту позивача. ТОВ "ВО "Техномаш - Крим" з гр. ОСОБА_6 був укладений договір від 10.03.2011р. за умовами якого, за завданням позивача виконавець ОСОБА_6 зобов'язується надавати послуги з транспортування автомобільного транспорту позивача.

В акті перевірки відповідач посилається на фінансовий звіт №ТМ-0000145 від 05.04.2011р. підзвітної особи ОСОБА_6

Матеріали справи свідчать, що дизельне паливо у встановленому актом перевірки обсягу, на загальну суму 1258,30грн., витрачалося для заправки транспортних засобів, які поставляв позивач, з метою їх транспортування.

За таких обставин, дизельне паливо використовувалося позивачем саме у господарських цілях.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки податкове повідомлення - рішення, прийняте на підставі таких висновків акту перевірки є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3649146 грн.

Окрім того, щодо податкового повідомлення - рішення від 29.03.2012р. №0000302204, яким ТОВ "ВО "Техномаш - Крим" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 39480грн., судова колегія зазначає, що дане рішення було прийнято відповідачем через встановлення актом перевірки викладених вище порушень та через зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і, відповідно, збільшення бази оподаткування податком на прибуток.

Рішенням ДПС України від 15.08.2012р. №645/0/71-12/10/2215, прийняте за результатом оскарження позивачем в адміністративному порядку податкових повідомлень - рішень, було скасовано податкове повідомлення - рішення, яким було зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Наслідком прийняття рішення ДПС України, на підставі якого податкове повідомлення - рішення від 29.03.2012р. №0000312204, яким було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8238861грн. було скасовано та прийнято нове податкове повідомлення - рішення від 05.09.2012р. №0003552204, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3891791грн., стало збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування у позивача на 4347070грн., відповідно база оподаткування зменшилась.

Отже, підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 39480грн. відсутні, що свідчить про протиправність та наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 29.03.2012р. №0000302204.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 у справі № 2а-9542/12/0170/7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко