Ухвала суду № 32650680, 10.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/593/13-а

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/593/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 19.03.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боспорекострой" (вул. Совєтська, буд.15,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул.Борзенко буд. 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними і скасовано податкове повідомлення-рішення (Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 26.12.2012 року №0002202201.

Визнано протиправними і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 26.12.2012 року №0002192201.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Боспорекострой" судовий збір у розмірі 657 (шістисот п'ятдесят сім) грн., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що за перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з контрагентом ПП "ОСОБА_1", однак реальність проведення господарських операцій по придбанню товарів (спецодягу) між ТОВ "Боспорекострой" та ПП "ОСОБА_1" не підтверджено.

Первинна документація із реквізитами ПП "ОСОБА_1" не відповідає вимогам законів України, так як оформлена від особи, яка не мала можливості здійснювати господарські операції.

На думку апелянта, господарські операції позивача з контрагентом є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Боспорекострой" є юридичною особою, ЄДРПОУ 35526414, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 10).

ТОВ "Боспорекострой" взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у м. Керчі Автономної Республіки Крим ДПС з 14.12.2007 року, що підтверджується довідкою № 246 від 10.09.2012 року (а.с. 31) та зареєстровано як платник податку на додану вартість з 12 05.2010 року, що підтверджується Свідоцтвом № 100283074 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 32).

З 29 листопада 2012 року по 05 грудня 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань підтвердження показників податкової звітності по взаємовідносинам з ПП "ОСОБА_1" (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) у березні, квітні 2012 року.

Результати перевірки знайшли своє відображення у акті №1552/22-02/35526414 від 12 грудня 2012 року (а.с. 33-43).

Згідно вказаного акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010р. № 2755-VI у зв'язку з чим необґрунтовано занижений ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 20655,83 грн., у тому числі:

- у березні 2012 року у сумі 9604,00 грн.;

- у квітні 2012 року у сумі 11052,00 грн.

- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010р. № 2755-VI, що привело до заниження податку на прибуток підприємств у сумі 21688,00 грн., у тому числі:

- у 1 кварталі 2012 року в сумі 10084,00 грн.;

- у 2 кварталі 2012 року в сумі 11604,00 грн.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Керчі Автономної Республіки Крим ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року №0002202201, відповідно до якого ТОВ "Боспорекострой" має сплатити до бюджету податок на додану вартість у сумі 30984,00 грн., з яких 20656,00 грн. - основного платежу, 10328,00 грн. - штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення №0002192201 від 26.12.2012 року, відповідно до якого ТОВ "Боспорекострой" має сплатити до бюджету податок на прибуток у сумі 32532,00 грн., з яких 21688,00 грн. - основного платежу, 10844,00 грн. - штрафні санкції (а.с.44,45).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В матеріалах справи наявні документи бухгалтерської та податкової звітності ТОВ "Боспорекострой" щодо правовідносин з ПП "ОСОБА_1" в період часу, що перевірявся.

01 березня 2012 року між позивачем та ПП "ОСОБА_1" укладений договір купівлі-продажу № 0103-01 відповідно до якого продавець - ПП "ОСОБА_1" зобов'язується передати у власність покупцю - ТОВ "Боспорекострой" товари непродовольчої групи такі як спецодяг, тощо. Найменування, одиниця виміру, кількість та ціна якого вказується у рахунках-фактурах та накладних (а.с. 47-49).

02 квітня 2012 року між позивачем та ПП "ОСОБА_1" укладений договір надання послуг № 0204-01 відповідно до якого виконавець - ПП "ОСОБА_1" зобов'язується від свого імені та за рахунок замовника - ТОВ "Боспорекострой" виконати роботи та надати послуги по виготовленню рекламних каталогів (а.с. 50-52).

Постачання товарів, виконання послуг та їх оплата підтверджено: видатковими накладними та податковими накладними

Тобто, позивачем у ПП "ОСОБА_1" придбано товару та отримано послуг у перевіряємий період на загальну суму 123934,94 грн. у тому числі ПДВ 20655,83 грн.

Оплата за придбані товари та отримані послуги здійснювалась згідно платіжних доручень (а.с.75-80).

Таким чином, судова колегія приходить до висновку що позивачем не було занижено ПДВ, та податку на прибуток підприємств.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентом, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 у справі № 801/593/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко