Рішення № 32648489, 25.07.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року Справа № 925/930/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гофротехпак"

до публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат"

про стягнення 292395 грн. 82 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Кобенко Ю.М. - за довіреністю від 08.07.2012р.;

від відповідача: не з'явилися.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 292395 грн. 82 коп., у тому числі: 283438 грн. 25 коп. основного боргу за поставлений товар, 7462 грн. 50 коп. пені та 1495 грн. 52 коп. три процента річних.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором від 01.02.2013р. №15 щодо оплати поставленого йому позивачем за видатковими накладними від 23.02.2013р. №РН-0000040, від 12.03.2013р. №РН-0000060 та від 28.03.2013р. №РН-0000072 товару.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідачу за вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою його місцезнаходження господарським судом надсилалися рекомендованими листами з повідомленням про вручення ухвали від 17.06.2013р. про порушення провадження у справі і призначення судового засідання на 11 годину 15 хвилин 09.07.2013р. і від 09.07.2013р. про відкладення розгляду справи на 11 годину 30 хвилин 25.07.2013р. Проте ці рекомендовані листи не були отримані відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності сторони за адресою його місцезнаходження, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що відповідна ухвала вручена такій стороні належним чином.

Отже, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України вважається, що згадувані вище ухвали господарського суду від 17.06.2013р. і від 09.07.2013р. вручені відповідачу належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився і про причини нез'явлення господарський суд не повідомив.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1 лютого 2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Гофротехпак", як постачальник, і публічне акціонерне товариство "Ватутінський хлібокомбінат", як покупець, уклали договір №15 (далі - договір №15), згідно з яким постачальник зобов'язався передати покупцю, а останній - прийняти та оплатити гофропродукцію, асортимент, кількість та ціна якої визначається в специфікаціях або у видаткових накладних.

Відповідно до п. 6.4 договору №15 покупець зобов'язався провести розрахунок за отриманий товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару. Датою отримання товару є дата підписання видаткової накладної.

У п. 7.1 договору №15 його сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати або відвантаження товару винна сторона сплачує на користь потерпілої, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого чи не відвантаженого товару за кожен день прострочення.

На виконання договору №15 товариство з обмеженою відповідальністю "Гофротехпак" за видатковими накладними від 23.02.2013р. №РН-0000040, від 12.03.2013р. №РН-0000060 і від 28.03.2013р. №РН-0000072 передало публічному акціонерному товариству "Ватутінський хлібокомбінат" товар -гофролоток "691*515" з логотипом відповідно на 105731 грн. 22 коп., на 107160 грн. 02 коп. і на 110017 грн. 62 коп., усього на 322908 грн. 86 коп.

Публічне акціонерне товариство "Ватутінський хлібокомбінат" оплатило товариству з обмеженою відповідальністю "Гофротехпак" частину поставленого за видатковою накладною від 23.02.2013р. №РН-0000040 товару на суму 39470 грн. 61 коп. Решту вартості поставленого за вказаними вище видатковими накладними товару в сумі 283438 грн. 25 коп. ((105731 грн. 22 коп. - 39470 грн. 61 коп.) + 107160 грн. 02 коп. + 110017 грн. 62 коп.) публічне акціонерне товариство "Ватутінський хлібокомбінат" не оплатило.

За прострочення оплати товару товариство з обмеженою відповідальністю "Гофротехпак" нарахувало публічному акціонерному товариству "Ватутінський хлібокомбінат" до сплати:

- 7462 грн. 05 коп. передбаченої п. 7.1 договору №15 пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, у тому числі: 2753 грн. 04 коп. за 77 днів прострочення оплати товару з 26.03.2013р. по 11.06.2013р., поставленого за видатковою накладною від 23.02.2013р. №РН-0000040; 2680 грн. 46 коп. за 61 день прострочення оплати товару з 12.04.2013р. по 11.06.2013р., поставленого за видатковою накладною від 12.03.2013р. №РН-0000060; 2028 грн. 55 коп. за 45 днів прострочення оплати товару з 28.04.2013р. по 11.06.2013р., поставленого за видатковою накладною від 28.03.2013р. №РН-0000072;

- 1495 грн. 52 коп. передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних, у тому числі: 551 грн. 35 коп. за 77 днів прострочення оплати товару з 26.03.2013р. по 11.06.2013р., поставленого за видатковою накладною від 23.02.2013р. №РН-0000040; 537 грн. 27 коп. за 61 день прострочення оплати товару з 12.04.2013р. по 11.06.2013р., поставленого за видатковою накладною від 12.03.2013р. №РН-0000060; 406 грн. 91 коп. за 45 днів прострочення оплати товару з 28.04.2013р. по 11.06.2013р., поставленого за видатковою накладною від 28.03.2013р. №РН-0000072.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином грошові зобов'язання за договором №15 щодо повної оплати поставленого йому позивачем за видатковими накладними від 23.02.2013р. №РН-0000040, від 12.03.2013р. №РН-0000060 та від 28.03.2013р. №РН-0000072 товару в установлений цим договором строк і тим самим порушив право позивача на своєчасне і повне одержання відповідних сум коштів за поставлений товар.

Відтак позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов'язань в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь боргу у сумі 283438 грн. 25 коп., а також передбачених п. 7.1 договору №15 та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України пені і трьох процентів річних.

Стягувані суми пені та трьох процентів річних нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати переданого йому позивачем товару, вимогами законодавства та умовами договору №15.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату судового збору в сумі 5847 грн. 92 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" (вул. Транспортна, 33, м. Ватутіне, Черкаська область, 20250, ідентифікаційний код 00380669) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гофротехпак" (вул. Сосюри, буд. 6, корп. 2, оф. 306, м. Київ, 02090, ідентифікаційний код 37554019) - 283438 грн. 25 коп. основного боргу, 7462 грн. 50 коп. пені, 1495 грн. 52 коп. три процента річних та 5847 грн. 92 коп. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 29.07.2013р.

СУДДЯ М.В. Дорошенко