Рішення № 32643915, 24.07.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа № 915/1118/13

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: Яновська В.А., довіреність № 1308/36 від13.10.2011р.;

від відповідача: представник не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1118/13

за позовом: Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал",

54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161

До: Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток", 54008, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 55 А

про: стягнення заборгованості в сумі 1 043 735,01 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" 1 043 735,01 грн. боргу за отримані з 01.01.2011 року по 11.06.2013 року послуги з водопостачання та водовідведення.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № А/4779 від 01.01.2011 р., норм Цивільного законодавства України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами коммунального водопостачання та водовідведення в населенних пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ за № 190 від 27.06.2008 р.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники судового процесу повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку. Проте відповідач відзив на позовну заяву не подав, позов не заперечив і не спростував. При цьому звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю його представника прибути у судове засідання. Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки останній є юридичною особою, що передбачає можливість представляти інтереси даної юридичної особи іншим представником.

Поряд з цим, відповідач не був позбавлений права надати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення, в обґрунтування яких подати відповідні документи. Також, суд не зобов'язував представників сторін явкою в судове засідання. З огляду на викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.01.2011 року між сторонами був укладений договір № А/4779 на постачання питної води та приймання стічних вод, згідно з умовами якого позивач, як виробник, зобов'язався надавати споживачу послуги з постачання питної води в точку передачі та приймати від нього стічні води у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього договору, а відповідач, як споживач, зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах цього договору.

Відповідно до умов пунктів 3.2.1 та 3.2.2 договору для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води виробник щомісячно направляє споживачу рахунок у паперовому вигляді. Вартість спожитих послуг визначається виходячи з кількості спожитих послуг, визначеної згідно договору і діючих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору виробник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання послуг з водопостачання та водовідведення, різниці цих показань або затверджених норм,ціни/тарифу на послуги з водопостачання та водовідведення і суми, яка належить до сплати за надані послуги. Оплата вартості послуг здійснюються споживачем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виробника до останнього числа поточного календарного місяця, виходячи з обсягу фактично спожитих послуг за період з 20 числа попереднього по 20 число поточного календарних місяців та діючих тарифів. За згодою виробника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу за цим договором, оплата, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується виробником в погашення боргу.

В пункті 10.1 договору сторони обумовили, що цей договір укладається строком на один календарний рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір може бути пролонгованим на наступний календарний рік за письмовою заявою споживача шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного договору.

Додатковою угодою № 1 від 30.11.2011 р. до договору № А/4779 від 01.01.2011 р. сторони продовжили термін дії договору на 2012 календарний рік на тих же умовах.

Додатковою угодою № 2 від 01.01.2013 р. до договору № А/4779 від 01.01.2011 р. сторони продовжили термін дії договору на 2013 календарний рік на тих же умовах.

У відповіді на претензію від 11.10.12 р. № 1664/36 вих. № 1022 від 18.10.2012 р. скерованого до позивача відповідач зазначав, що основна причина неможливості сплатити існуючий борг за послуги з водопостачання - заборгованість мешканців житлового фонду (а.с.293-294 т.1) і тому відповідач не в змозі своєчасно проводити розрахунки з позивачем.

Відповідно до норм п.1 ст. 626, ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Так, матеріали справи свідчать, що позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг в період з 01.01.2011 р. по 31.05.2013 р. (а.с.71-192,т.1) на загальну суму 1 961 015,40 грн., але оплату здійснив частково на загальну суму 917 280,39 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та розрахунком заборгованості. (а.с.246-279,т.1)

За спірний період з 01.01.2011 року по 31.05.2013 рік на адресу відповідача надійшли рахунки на загальну суму 1 961 015,40 грн. (а.с.71-192,т.1)

Проплата за цей період здійснена відповідачем в розмірі 917 280,39 грн. (а.с.246-279,т.1)

Отже, борг за договором № А/4779 від 01.01.2011 р. у відповідача станом на 26.06.2013 р. перед позивачем складає суму 1 043 735,01 грн., що також підтверджується актами звірки взаєморозрахунків від 17.05.2012р. на суму 1 020 864,44 грн., від 23.10.2012р. на суму 1163150,75 грн., та від 25.03.2012р. на суму 1 384967,63 грн. (а.с. 286-288)

Крім того, позивач надав клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку із погашенням відповідачем частково суми боргу платіжними дорученнями № 755 у сумі 22 800 грн. та № 776 у сумі 4 800 грн. від 27.06.2013 р. та просить стягнути з відповідача суму основного боргу 1 016 135,01 грн. та судовий збір в сумі 20 874,70 грн.

Суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення загальної суми боргу 27 600 грн.( 22 800+4 800), та у зв'язку з цим пропорційному стягненню судових витрат, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п.4.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК (1798-12) можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

В даному випадку відповідач частково оплатив суму боргу до порушення провадження у справі (02.07.2013 р.), що підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями від 27.06.2013 р.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договорів, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 821, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" (54008, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 55 А, ідентифікаційний код 34437926) на користь Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161, ідентифікаційний код 31448144), 1 016 135,01 грн. (один мільйон шістнадцять тисяч сто тридцять п'ять грн.. 01 коп.) боргу, 20 322,70 грн. (двадцять тисяч триста двадцять дві грн. 70 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 26.07.2013р.