Рішення № 32643874, 11.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2013 р.Справа № 922/2263/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожній вектор", м. Яворів до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" філія "Чугуївське ДЕП", м. Чугуїв про стягнення 102 920,12 грн. за участю представників:

позивача - Сила Н.В., довіреність №52 від 26.06.2013 р.

відповідача - Переверзєва К.М., довіреність №1051/02 від 03.07.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожній вектор" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" філія "Чугуївське ДЕП" (відповідача) суму основного боргу в розмірі 99 984,96 грн. та 3% річних в розмірі 2 935,16 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №21-1/05/12 від 21.05.2012 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 058,40 грн.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданій до суду заяві про зменшення позовних вимог (вх.№25191) відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 935,16 грн., посилаючись на визнання відповідачем суми основного боргу в розмірі 99 984,96 грн. за договором поставки №21-1/05/12 від 21.05.2012 р. Представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 99 984,96 грн. та 2 058,40 грн. судового збору.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. передбачено, що якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК України щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 935,16 грн.та припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданій до суду заяві (вх.№25192) визнав суму основного боргу в розмірі 99 984,96 грн. у повному обсязі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір №21-1/05/12 поставки від 21.05.2012 р. (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Найменування товару: стійки металеві оцинковані (п.1.2. договору).

Згідно з п.2.1. договору орієнтована вартість цього договору складає 99 990,00 грн.

Вартість одиниці товару, асортимент та кількість постачаємої партії товару визначається специфікаціями.

Згідно з п.5.1. договору поставки поставка товару здійснюється на протязі 21 календарного дня з моменту отримання постачальником письмової заявки покупця при умові досягнення сторонами згоди по суттєвим умовам поставки кожної партії товару (кількість постачаємого товару в кожній партії, місце передачі товару та інше).

Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (перевезення від ...) на умовах Правил "Інктотермс" в редакції 2000 р. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю.

Пунктом 6.1. договору визначено порядок розрахунків, відповідно до якого покупець повинен оплатити вартість поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання товару.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.7.1. договору).

Позивач стверджує, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 99 984,96 грн. за договором поставки №21-1/05/12 від 21.05.2012 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідачеві товар на загальну суму 99 984,96 грн., що підтверджується видатковими накладними №В-00000017 від 01.06.2012 р. на суму 46 344,96 грн., №В-00000045 від 02.06.2012 р. на суму 53 640,00 грн. (а.с. 11, 12). Відповідач товар прийняв, про що свідчить підпис його представника та печатка товариства на вищевказаних видаткових накладних, але оплату вартості товару не провів, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

Позивач в порядку ч. 1 ст. 530 ЦК України надіслав відповідачу вимогу №1 від 30.01.2013 р. вих.№12 (а.с.17), в якій просив сплатити заборгованість в розмірі 99 984,96 грн. за договором поставки №21-1/05/12 від 21.05.2012 р. Але відповідач залишив вимогу без відповіді та задоволення, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи відповідач визнав заборгованість в розмірі 99 984,96 грн. за договором поставки №21-1/05/12 від 21.05.2012 р.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевказані обставини і той факт, що відповідач позовні вимоги визнав, але доказів на підтвердження сплати ним заборгованості в розмірі 99 984,96 грн. суду не надав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи його на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 33, 43, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" філія "Чугуївське ДЕП" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, 3, код ЄДРПОУ 03448913, п/р 26003000072515 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожній вектор" (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Лесі Українки, 31/48, код ЄДРПОУ 31951879, п/р 26001500047667 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614) заборгованість в розмірі 99 984,96 грн. та судовий збір в розмірі 1 999,70 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 16.07.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.