Ухвала суду № 32642652, 23.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2708/13-а

23.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кучерука О.В. ,

Кондрак Н.Й.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А.) від 24.04.13 у справі № 801/2708/13-а,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" (вул. Вузлова, 8/5, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047)

до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Гагаріна, 14-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95026)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2013 року у справі №801/2708/13-а у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування", проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 23.07.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АРК (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та пені за №553 від 06.03.2013 року.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що спірне рішення №553 не містить інформації за яке саме порушення застосовано штраф, чи то за несплату, чи то за несвоєчасну сплату єдиного внеску, тобто не визначено яке саме порушення допущено платником єдиного внеску. Крім того, позивачем в діючому законодавстві не виявлено порядок прийняття рішень про застосування штрафу. Також до позивача не надходила вимога про сплату недоїмки, отже останньої взагалі не існувало. Відсутність же недоїмки веде до безпідставності нарахування пені.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням відповідача №553 від 6 березня 2013 року на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України від 08.07.2010 № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до позивача штраф в розмірі 44 254, 55 грн., та нараховано пеню в розмірі 7284,53грн. за період з 21.01.2013 року по 14.02.2013 року.

Так, нНе погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В статті 19 Конституції України вказано, що орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

З'ясовуючи правомірність дій та рішення відповідача, судом першої інстанції було встановлено наступне.

Законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010 (далі- Закон №2464).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону№2464, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначається ст.9 Закону №2464.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

В пункті п. 6.2. Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.10.2010 за № 994/18289 (далі- Інструкція) зазначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована і не сплачена платниками в терміни, визначені згідно із Законом підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2. підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 і підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV даної Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

В разі несвоєчасної або не в повному об'ємі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, які передбачені вищевказаними Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір і облік єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею10, п.2 ст.11 Закону№2464 визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожен день прострочення платежу, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ст. 14. ст. 15 Закону, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом по узгодженню із центральним органом виконавчої влади у сфері праці і соціальною приймає рішення про нарахування пені і застосування штрафів, передбачених Законом, яке впродовж трьох робочих днів спрямовується платникові єдиного внеску.

Суми пені і штрафів, передбачених Законом №2464, підлягають сплаті платником єдиного внеску впродовж десяти робочих днів після отримання відповідного рішення. Вказані суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник в зазначений термін має право оскаржити це рішення у вищестоячий орган Пенсійного фонду або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято рішення.

З матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунку (звіту) суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, позивачем було самостійно обчислено вказані суми єдиного внеску, належних сплаті. Однак, у встановлені терміни задекларовані суми в повному об'ємі перераховані не були.

Так, відповідачем на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією було направлено вимогу про сплату боргу від 07.02.2013 №214-Ю по єдиному загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яке отримано уповноваженою особою позивача 11.02.2013 року.

Таким чином, на підставі викладеного та ч. 10 п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464 відповідачем прийнято спірне рішення №553 від 06.03.2013 року про застосування фінансових санкцій в сумі 44254,55 грн. і нарахована пені в сумі 7284,53 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відтак, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про те, що спірне рішення прийнято відповідачем обґрунтовано, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 у справі №801/2708/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис Н.Й. Кондрак

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська