Постанова № 32642370, 25.07.2013, Чортківський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року Справа № 608/1596/13-а

Номер провадження2-а/608/76/2013

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого судді Теслі О. П.

при секретарі Фаштиковській М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ в Івано-Франківської області про поновлення строку та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2013 року гр. ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ВДАІ в Івано-Франківської області про поновлення строку та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач в заяві зазначив, що 19.06.2013 року прибув у відділ ДВС Чорківського РУЮ по повістці державного виконавця, який повідомив що ним примусово виконується постанова серія АТ № 0010990 від 12.12.2008 року про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень Вказує, що інспектор ВДАІ Облещук В.І. виніс постанову ТА № 0010990 від 12.12.2008 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за перевищення швидкості руху в населеному пункті більш як на 20 км. год. в м. Івано-Франківськ.

Позивач в позовній заяві вказує, що як доказ скоєння адміністративного правопорушення інспектором проводилася фіксація адміністративного правопорушення приладом «Візир» № 0711220.

Вказує, що прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень правил дорожнього руху не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу тощо). Адже, згідно ст. 14-1 КУпАП для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі.

Позивач ОСОБА_1 позов підтримує, просить постанову складену на його ім'я визнати незаконною та скасувати її.

Представник відповідача ВДАІ в Івано-Франківської області не прибув у судове засідання , належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання судовим повідомленням 12.07.2013 року, подав заперечення на адміністративний позов в якому позов заперечують, вказує що постанова прийнята з дотриманням законодавства, просять у позові відмовити, розгляд справи проводити без участі їх представника.

Вислухавши позивача, враховуючи заперечення на позов відповідача, повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, підтвердженими тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні суд приходить до переконання про підставність позову та його задоволення.

Ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідачем не подано доказів вчинення правопорушення позивачем.

В оскаржуваній постанові містяться данні про те, що до постанови про адміністративне правопорушення додано матеріали фотозйомки, даних матеріалів як доказ вчинення правопорушення суду не надано, крім того не подано доказів про відправлення поштою постанови про адміністративне правопорушення позивачу 18 грудня 2008 року. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримав постанову суду 19 червня 2013 року у відділі ДВС Чортківського РУЮ, про що свідчить акт державного виконавця від 19.06.2013 року, а тому в силу ст. 102 КАС України суд поновляє пропущений позивачем з поважних причин процесуальний строк оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення, встановлений законом.

Крім цього, ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 ст.70 КАСУ обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Від відповідача не поступило доказів правомірності винесення постанови від 12.12.2008 року про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1

Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу « Візир № 0711220» в порушення наведеного положення.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що позов підставний, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, а саме не підтверджена подія вчинення правопорушення, що виключає в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст 14-1,254,256,268,277-2,287- 289 КУпАП, ст.ст. 11, 71, п. 2 ст. 99, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення.

Визназнати незаконною та скасувати постанову серія АТ № 0010990 в справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2008 року за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова набрала законної сили 25 липня 2013 року.

Суддя: О. П. Теслі