Постанова № 32641995, 16.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 р. Справа № 805/8910/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2013 року № 0000051640/231/10/15-013-3,-

в с т а н о в и в :

17 червня 2013 року Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (далі – позивач, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1») звернулось до суду з адміністративним позовом до Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі – відповідач, Мар’їнська ОДПІ Донецької області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2013 року № 0000051640/231/10/15-013-3.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що на адресу ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» надійшло податкове повідомлення-рішення Вугледарського відділення Мар’їнської ОДПІ Донецької області ДПС від 06 лютого 2013 року № 0000051640/231/10/15-013-3. В цьому рішенні вказано, що відповідно до акту камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість за період вересень 2011 року – грудень 2012 року від 06 лютого 2013 року № 9/1640/34032208 встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI. На підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку до 455 календарних днів сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 2 755 124,65 грн. ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 551 024,93 грн. Позивачем на адресу податкового органу направлялися скарги, які рішеннями ДПС у Донецькій області та Міністерства доходів і зборів України залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним, оскільки частину заборгованості з податку на додану вартість розстрочено судовими рішеннями в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідні судові рішення з цього приводу доведені судом до Вугледарського відділення Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС.

Податковим органом була проведена камеральна перевірка, яка унеможливлює використання при її проведенні документів, які не є податковими деклараціями або не додавалися до них. З акту перевірки вбачається, що відповідачем були використані відомості про платіжні документи, за якими відбувалося погашення податкового боргу. З урахуванням цього, зазначення відповідачем в акті перевірки про факт погашення боргу здійснено протиправно – позивач не надавав та не повинен був їх надавати, а відповідач – піддавати їх аналізу та робити на підставі цього висновки.

Отже, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» узгоджено з податковим органом сплату грошового зобов’язання – заборгованості з податку на додану вартість шляхом її розстрочення на підставі судових рішень, строк сплати яких ще не скінчився. Позивач виконує свої зобов’язання зі сплати податку до державного бюджету, в тому числі розстрочених згідно рішень суду, на які податкова інспекція нараховує штрафні санкції, в тому числі згідно вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з наведеним, позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2013 року № 0000051640/231/10/15-013-3, винесене Вугледарським відділенням Мар’їнської ОДПІ Донецької області ДПС.

Представники сторін до судового засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляд справи повідомлені судом належним чином.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у письмовому провадженні (арк. справи 110).

10 липня 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника (арк. справи 98). Крім цього, відповідач надіслав до суду заперечення на адміністративний позов (арк. справи 105-108), в яких зазначив, що 06 лютого 2013 року Вугледарське відділенням Мар’їнської ОДПІ Донецької області ДПС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 7 Податкового кодексу України складено акт камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість № 9/1640134032208. За результатами проведеної перевірки встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, на підставі чого відповідно до вимог статті 126 вищезазначеного Кодексу на адресу позивача направлено податкове повідомлення-рішення № 00000516408231/10/15-013-3 від 06 лютого 2013 року на суму 551 024,93 грн. В акті перевірки зазначено, що позивач порушує терміни сплати самостійно визначених грошових зобов’язань з податку на додану вартість згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, стягнення яких розстрочене (відстрочене) на підставі рішень суду. Вказаний податковий борг сплачений позивачем із затримкою більше 30 календарних днів. Крім того, відповідач зазначив, що встановлення порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення або відстрочення його виконання здійснюється судом та не передбачає плати, а отже не звільняє від визначеної у законодавстві відповідальності за несвоєчасну сплату зобов’язань.

На підставі зазначеного вважає, що дії податкового органу щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, та просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

За таких обставин та з огляду на положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач – Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Вугледарської міської ради Донецької області 10 квітня 2006 року за адресою: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вулиця Магістральна, 4, включено до ЄДРПОУ за номером 34032208. Перебуває як платник податків на обліку у Мар’їнській об’єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби.

Відповідач – Мар’їнська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб’єктом владних повноважень.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, позивач подавав до податкового органу декларації з податку на додану вартість (звітні та звітні нові) за наступні податкові періоди: березень 2011 року, квітень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, квітень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, листопад 2009 року, лютий 2008 року, березень 2008 року, квітень 2008 року, липень 2008 року, вересень 2008 року, грудень 2008 року, січень 2007 року, лютий 2007 року, березень 2007 року, квітень 2007 року, травень 2007 року, червень 2007 року, липень 2007 року, вересень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007 року, грудень 2007 року, грудень 2006 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, в яких самостійно визначено податкові зобов’язання з означеного податку (арк. справи 161-242).

Рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року та 31 січня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/19076/2011, від 06 квітня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/3674/2012, від 13 лютого 2012 року та 29 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/1069/2012, від 25 лютого 2010 року по адміністративній справі № 2а-2295/10/0570, від 25 квітня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/4511/2012, від 29 травня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/5521/2012, від 18 вересня 2009 року по адміністративній справі № 2а-14671/09/0570, від 30 червня 2009 року по адміністративній справі № 2а-9261/09/0570, від 28 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2а-13068/09/0570, від 19 листопада 2012 року та 17 квітня 2013 року по адміністративній справі № 2а/0570/14136/2012, від 22 листопада 2007 року по адміністративній справі № 2а-7354/07, від 17 грудня 2007 року та 28 грудня 2007 року по адміністративній справі № 2а-8809/07, від 01 липня 2008 року по адміністративній справі № 2а-9897/08, від 24 березня 2008 року по адміністративній справі № 2а-5902/08, від 17 вересня 2008 року та 29 вересня 2008 року по адміністративній справі № 2а-19147/08, від 17 листопада 2008 року та 28 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2а-30711/08, від 16 серпня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/6980/2012, від 13 серпня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/9767/2012, від 13 вересня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/11027/2012, які набрали законної сили, з позивача за наведеними вище деклараціями стягнуто заборгованість з податку на додану вартість, а також надано розстрочення чи відстрочення їхнього виконання до 2015 року, 2017 року, 2018 року, 2019 року (арк. справи 35-94).

Судом також встановлено, що позивач сплачує податок на додану вартість платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу і відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлені судовими рішеннями про розстрочення податкового боргу із вказаного податку (арк. справи 111-160).

Підстави виникнення обов’язку сплати, факт здійснених платежів та їх розмір сторонами не оскаржуються.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

06 лютого 2013 року на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України головним державним податковим інспектором сектору оподаткування юридичних осіб Вугледарського відділення Мар'їнської ОДПІ Донецької області ДПС проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість у вересні 2011 року - грудні 2012 року по рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу Наказ ДПА України від 07 грудня 2010 року № 927, за результатами якої складено акт № 9/1640/34032208, яким встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість із затримкою термінів сплати понад 30 календарних днів (арк. справи 7-20).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 06 лютого 2013 року № 0000051640/231/10/15-013-3, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку до 455 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 2 755 124,65 грн. платника податків зобов'язано сплатити штраф у сумі 551 024,93 грн. - в розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Вказане рішення оскаржувалося в адміністративному порядку до органів державної податкової служби, зокрема до Державної податкової служби у Донецькій області, до Міністерства доходів і зборів України, рішеннями яких від 18 квітня 2013 року № 3736/10/10-512-5 та від 22 травня 2013 року № 3238/6/00-09-10-01-15 скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без змін (арк. справи 25-34).

За наслідками адміністративного оскарження, не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0000051640/231/10/15-013-3 від 06 лютого 2013 року, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є обґрунтованість висновків податкового органу стосовно несвоєчасної сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 755 124,65 грн. із затримкою термінів сплати понад 30 календарних днів, і, як наслідок, правомірність застосування штрафних санкцій до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як вказувалось судом вище, своїми ухвалами та постановами суд прийняв рішення встановити особливий порядок погашення підприємством податкового боргу, а саме змінено дату сплати податкового зобов'язання та встановлено періоди, протягом яких ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» зобов'язано щомісячно здійснювати платежі у визначених судом розмірах на погашення існуючого податкового боргу.

Слід зазначити, що відповідачем вказані судові рішення оскаржені не були, тобто суб'єкт владних повноважень погодився із встановленим судом порядком сплати податкових зобов’язань.

Донецьким окружним адміністративним судом, яким прийнято вказані постанови про стягнення податкового боргу та його розстрочення, вже досліджувалися обставини існування податкового боргу підприємства. При цьому, судом визначено конкретну суму такого податкового боргу, що підлягає стягненню з підприємства.

Крім того, суд зазначає, що регулюючи порядок списання податкової заборгованості Податковий кодекс України визначає як таку, що підлягає списанню, визнану рішенням суду податкову заборгованість. Більш того, заборгованість, яка визнана рішенням суду, має бути списана в обов'язковому порядку. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

Судове рішення про розстрочення чи відстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такого рішення на новий строк, тобто граничним терміном сплати є строк, вказаний у рішенні.

Вказане виключає можливість застосування штрафних санкцій, як міри відповідальності, передбачених статтею 126 Податкового кодексу України, за умови своєчасного виконання платником податків ухвал суду про розстрочення оплати.

Водночас, як встановлено у судовому засіданні, розстрочене грошове зобов'язання за судовими рішеннями сплачено позивачем до останнього календарного дня відповідного місяця, що безпосередньо відповідає змісту позовних вимог та у відповідності із винесеними судовими рішеннями.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, яким платника податків зобов'язано сплатити штраф в сумі 551 024,93 грн.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Мар’їнська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби не довела правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2013 року № 0000051640/231/10/15-013-3, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 2 294,00 гривень (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2013 року № 0000051640/231/10/15-013-3, – задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 06 лютого 2013 року № 0000051640/231/10/15-013-3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208, адреса: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вулиця Магістральна, 4,) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев’яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова прийнята у письмовому провадженні 16 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.