Ухвала суду № 32640821, 04.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"04" липня 2013 р. Справа № 817/1310/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Майора Г.І.

Шевчук С.М.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" квітня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Фірма Фармікс" до Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фірма Фармікс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2012 року за №0005712342 , яким відповідач збільшив грошове зобов'язання за податком на прибуток в сумі 1071,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 1071,00 грн. та №0005722342, яким відповідач збільшив грошове зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 1165,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 932,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 233,00 грн. На обгрунтування вимог позивач посилається на те, що вважає висновок відповідача про заниження ПП "Фірма Фармікс" податку на прибуток внаслідок віднесення до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2011 року суми 4658,00 грн. та про безпідставне віднесення ПП "Фірма Фармікс" до складу податкового кредиту у серпні 2011 року суми ПДВ 932,00 грн. по операції придбання ПП "Фірма Фармікс" у ПНВФ "Діатест" реагентів безпідставним та неправомірним, відповідно, прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м.Рівному порушує питання про скасування постанови з прийняттям нової про відмову у позові з підстав неправильної правової оцінки обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді -доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд встановив, що з 30.11.2012 року по 03.12.2012 року Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби проводилась позапланова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства "Фірма Фармікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з Приватною науково-виробничою фірмою "Діатест" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року за результатами якої складено акт від 03.12.2012 року за №643/22-200/30398035 (а.с.9-24).

Згідно висновків акта перевірки перевіркою встановлено порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на суму 932,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1071,00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року в сумі 1071,00 грн.

На підставі акту перевірки органом державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 10.12.2012 року №0005712342, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1071,00 грн., в тому числі за основним платежем 1071,00 грн. (а.с.7);

- від 10.12.2012 року №0005722342, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 1165,00 грн., в тому числі за основним платежем 932,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 233,00 грн. (а.с.8).

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.4 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Згідно з п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, судами попередніх інстанцій вірно зазначено про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Що стосується зобов'язання визначеного позивачеві з податку на прибуток приватних підприємств, то відповідно до п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Отже, показник валових витрат безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Із зазначених правових норм вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. Разом з тим, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між ПП "Фірма Фармікс" та ПНВФ "Діатест" було укладено договір постачання № 30-2011 від 05.04.2011 року (а.с.25-27).

На виконання умов договору ПНВФ "Діатест" поставило ПП "Фірма Фармікс" товари згідно з видатковою накладною № ДА-0000018 від 08.08.2011 року на суму з ПДВ 5589,76 грн. (ПДВ - 931,63 грн.) (а.с.28).

За вказаною господарською операцією було видано податкову накладну № 21 від 08.08.2011 року на суму 5589,76 грн. (ПДВ - 931,63 грн.) (а.с.29).

В свою чергу, ПП "Фірма Фармікс" розрахувалося з ПНВФ "Діатест" за поставлений товар, згідно платіжного доручення № 2164 від 12.08.2011 року в сумі 5589,76 грн.(а.с.30).

Отримані від ПНВФ "Діатест" товари, були поставлені ПП "Фірма Фармікс" іншим суб'єктам господарювання,- закладам охорони здоров»я Рівненської області.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виконання зобов'язань ПП "Фірма Фармікс" та ПНВФ "Діатест" за спірним правочином. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44, ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПНВФ "Діатест" і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Як вбачається з акту перевірки, в якості доказу не підтвердження реального придбання товару позивачем та зв'язку такої операції із його господарською діяльністю, є припущення податкового органу про неможливість реального виконання укладеного позивачем з ПНВФ "Діатест" правочину через відсутність останнього за його місцезнаходженням та відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів з посиланням на акт ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної перевірки від03.03.2012 р. № 218/22/31633660.

Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

У справі, що переглядається, суд встановив, що факт поставки товарів спірними контрагентами в адресу позивача підтверджується необхідними документами первинного обліку, а саме - договором поставки реагентів від 05.04.2011 р., видатковою накладною №Д0000018 від 08.08.11р. на суму 5589,76 грн., податковою накладною № 21 від 08.08.11 р., на суму 5589,76 грн., платіжним дорученням №2164 від 12.08.2011 року на суму 5589,76 грн. (а.с.25-30).

Наведені документи було об'єктивно розцінено судами як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій з поставки.

Посилання ДПІ на відсутність у зазначених постачальників об'єктивної можливості для виконання поставки товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за даних обставин були об'єктивно відхилені судами. Адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником. До того ж, ДПІ не довела неможливості поставки спірним постачальником товару наявними у нього силами та засобами.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Г.І. Майор С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" липня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Фірма Фармікс" вул.Курчатова,16а,м.Рівне,33018

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023