Рішення № 32639802, 17.07.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

17.07.2013

Справа № 203/4115/13-ц

2/0203/1676/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Величко О.М.

за участю : позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Басс Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу №41 "Славутич", треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Кіровська районна в м. Дніпропетровську рада, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Житлово-будівельного кооперативу №41 "Славутич", треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Кіровська районна в м. Дніпропетровську рада, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом. (а.с. 2-7)

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилався на те, що ОСОБА_4 був батьком позивача та помер ІНФОРМАЦІЯ_5. На час смерті ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1, за вказаною адресою позивач був прописаний з 07.06.1991 року та на даний час проживає в спірній квартирі. 01.08.2011 року померлий ОСОБА_4 склав заповіт, яким все майно заповів на позивача. Позивач прийняв спадщину та звернувся із заявою в строки, передбачені законодавством, але після звернення позивача до нотаріуса було встановлено, що реєстраційне посвідчення права власності або його копія відсутні в документах, які залишились після смерті ОСОБА_4, внаслідок чого, 30.05.2013 року постановою приватного нотаріуса ОСОБА_3 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно. ОСОБА_4, будучі членом кооперативу та повністю сплативши пай за квартиру АДРЕСА_1, набув право власності. З урахуванням зазначених вище обставин, враховуючи, що за життя померлий фактично набув право власності на квартиру, не дивлячись на відсутність документів на підтвердження оформлення права власності у передбаченому законом порядку, позивач є спадкоємцем за заповітом на користь якого від своєї частки відмовилась спадкоємець першої черги - мати позивача та дружина померлого, внаслідок чого у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивач фактично прийняв спадщину, тому просить суд позовні вимоги задовольнити та визнати за позивачем право власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом. (а.с. 2-7)

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. (а.с. 72)

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, зазначивши, що позивач дійсно проживає за вказаною адресою, своєчасно сплачує всі необхідні житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим необхідно визнати за позивачем право власності на спірну квартиру. (а.с. 72)

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, але направила на адресу суду клопотання про розгляд даної справи без її присутності. (а.с. 34-36, 42)

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 08.05.2012 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 8)

Також, встановлено, що 02.06.1959 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 02.06.1959 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 59)

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 13.12.1969 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 10)

Також встановлено, що з 11 червня 1976 року та по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, на день його смерті разом з ним проживали та були зареєстровані, а також на даний час проживають: дружина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією довідки від 15.10.2012 року та довідкою від 09.06.2013 року, наявними в матеріалах справи. (а.с. 9, 22)

Встановлено, що 01.08.2011 року ОСОБА_4 на випадок смерті було складено заповітне розпорядження на все майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і в загалі все те на, що я по закону він матиме право на день смерті заповів ОСОБА_1, що підтверджується копією заповіту від 01.07.2011 року посвідченого секретарем виконкому Миколаївської сільської ради народних депутатів ОСОБА_6, наявною в матеріалах справи. (а.с. 11)

В ході дослідження спадкової справи № 10/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4, судом було встановлено, що 17.10.2012 року позивач звернувся до приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4, внаслідок чого, 17.10.2012 року була відкрита дана спадкова справа. Також, встановлено, що 22.10.20112 року дружина померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, за своєю справжньою волею відмовилась від отримання обов'язкової частки у спадщини померлого ОСОБА_4 відповідно до ст. 1241 ЦК України, а також не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя. Встановлено, що 30.05.2013 року позивач звернувся до приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_3 з заявою про видачу на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, але позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно ОСОБА_4, а саме на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на це майно. Викладені обставини підтверджуються копією спадкової справи від 17.10.2012 року та копією постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.05.2013 року, наявними в матеріалах справи. (а.с. 20, 43-68)

Судом встановлено, що згідно проекту на будівництво будинку АДРЕСА_2 від 1966 року, ОСОБА_4 оплатив повністю вартість квартири НОМЕР_2, площею 52 кв.м. в розмірі 4090 рублів, що підтверджується копією довідки від 21.06.2013 року та копією реєстраційного посвідчення, наявними в матеріалах справи. (а.с. 13)

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі Довідки ЖБК № 41 від 27.01.1992 року за № 37, про що 18.02.1992 року було видане реєстраційне посвідчення, що підтверджується копією листа від 21.11.2012 року та копією технічного паспорту від 21.12.2012 року, наявними в матеріалах справи. (а.с. 15, 17-19)

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно змісту ст. 384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право викупити квартиру та у разі її викупу він стає її власником.

Відповідно до змісту ст. 15 Закону України «Про власність» (який діяв на час оформлення прав на квартиру) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення,надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважаться набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки.

За вимогами ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Змістом статті 1273 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно до приписів ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд при вирішенні позовних вимог позивача, приймає до уваги, що померлий ОСОБА_4 будучи членом кооперативу, відповідно до вимог законодавства, яке діяло на час оформлення прав на квартиру, повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, внаслідок чого набув право власності на квартиру АДРЕСА_1, крім того, суд враховує відповідь КП «ДМБТІ», відповідно до якої, право власності на вищезазначену квартиру на підставі Довідки ЖБК № 41 від 27.01.1992 року зареєстровано за ОСОБА_4, тому суд приходить до висновку про доведеність позивачем обставин, а саме, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, померлий ІНФОРМАЦІЯ_5.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем за заповітом, на користь якого від своєї частки відмовилась спадкоємець першої черги - ОСОБА_5 та у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивач фактично прийняв спадщину, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на квартиру АДРЕСА_1 в Житло-будівельному кооперативі № 41 «Славитуч» (ЗКПО 23068621, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, будинок № 135-б) в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 328, ст.ст. 384, 392, 1216, 1217, ч. 1, 3 ст. 1223, ч. 1 ст. 1261, ч. 1,3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1270, 1273 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_4), право власності на квартиру АДРЕСА_1 в Житло-будівельному кооперативі № 41 «Славитуч» (ЗКПО 23068621, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, будинок № 135-б) в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ф.Ф. Маймур