Ухвала суду № 32639698, 30.05.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"30" травня 2013 р. Справа № 817/34/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Кузьменко Л.В.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства "Бурштин України"та Державної фінансової інспекції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" березня 2013 р. у справі за позовом Державного підприємства "Бурштин України" до Державної фінансової інспекції в Рівненській області про визнання нечинними та скасування пунктів вимоги ,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Бурштин України" (дал і- ДП "Бурштин України) звернулося в суд з позовом до Державної фінансової інспекції у Рівненській області про визнання нечинними та скасування пунктів 2-8 вимог Державної фінансової інспекції в Рівненській області "Про усунення виявлених ревізією порушень " № 17-07-17/8930 від 07.12.2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року позов задоволено частково.Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 6 вимог Державної фінансової інспекції в Рівненській області "Про усунення виявлених ревізією порушень " № 17-07-17/8930 від 07.12.2012 року. В решті позову відмовлено.

На постанову суду першої інстанції подано апеляційні скарги :

-ДП " Бурштин України", яке порушує питання про скасування постанови в частині відмови від позову з підстав неповного з"ясування судом обставин справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи;

-Державною фінансовою інспекцією в Рівненській області, яка порушує питання про скасування постанови в частині задоволення позову з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судом норм матеріального права та дотримання ним процесуальних норм, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний адміністративний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг , з урахуванням такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною фінансовою інспекцією в період з 27.08.2012 по 30.10.2012 було проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності Державного підприємства "Бурштин України" за період з 01.01.2011 по 30.06.2012. За результатами ревізії складений акт від 30.10.2012 №17-07-06/81. За наслідками акта сформовано вимоги про усунення виявлених порушень № 17-07-17/8930 від 07.12.2012.

Позивач не погодився з вимогами, викладеними в акті ревізії у пунктах 2,3,4,5,6,7,8.

Як встановлено з акту ревізії, позивачем допущено наступні порушення чинного законодавства:

Згідно пункту 2 вимог :

- в 2011 році підприємством проводилось перерахування коштів на оплату річного членського внеску до Асоціації ювелірів України ( далі -Асоціація) в сумі 2500,00 грн. згідно рахунку - фактури від 16.08.2011 № 54, що призвело до безпідставного проведення підприємством перерахування коштів на утримання Асоціації, що не передбачено Статутом Підприємства.

Згідно пункту 3 вимог :

-в порушення пп. б) п. 4 "Порядку обчислення середньої плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 100, у 2011 та І півріччі 2012 року при нарахуванні заробітної працівникам Підприємства за час відпустки в розрахунок включались виплати одноразового характеру (премії за винаходи та раціоналізаторські г. за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозиції впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва, тощо), що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати за час відпусток працівникам ДП «Бурштин України» у 2011 році 3775,51 грн. , а також проведення зайвих нарахувань на заробітну плату та перерахування до державних цільових фондів коштів в сумі 1322,64 гривень.

Згідно п.4 вимог :

-водіям автомобіля 1 класу ОСОБА_14. та ОСОБА_5 проведено нарахування та виплату "доплати за розширення зон обслуговування без наявної в штатному розписі вакантної посади (відсутність одержаної економії за тарифними ставками і окладами суміщуваних працівників) в порушення вимог ст. 15 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР із внесеними змінами та ст. 97 Кодексу законів про працю України, із внесеними змінами у 2011 році та І кварталі 2012 року в загальній сумі 5972,92 грн., та нарахування і сплати внесків до державних цільових фондів в загальній сумі 2221,33 грн.

Згідно п.5 вимог :

-працівникам фірмових магазинів «Бурштин України» ОСОБА_15., ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на час перенесення магазинів з метою стимулюючої ролі матеріального забезпечення тимчасово було встановлено додаткову заробітну плату до посадового окладу, відповідно штатного розпису, чим порушено п 5.11 Колективного договору Підприємства та зайво виплачено зарплату у першому півріччі 2012 року на суму 10220,91 гри., а також проведено зайвих нарахувань на заробітну плату та перераховано до державних цільових фондів коштів на суму3801,16 гривень.

Згідно п.6 вимог :

- в недотримання п. 15 постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 №1145 "Про порядок і :умови суміщення професій (посад)" та Інструкції Держкомпраці і ВЦРПС п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 3.04.1993 № 245 " Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій", ОСОБА_10 нараховано та виплачено коштів в сумі 12763,01 грн. та перераховано до державних цільових фондів

на суму 4746,56 гривень.

Згідно п.7 вимог :

-в порушення п. 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16"Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від12.1999, зареєстрованого; в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, із змінами, до складу адміністративних витрат по Підприємству віднесені витрати в сумі 10183,45 гривень, які не відносяться до загальногосподарських витрат Підприємства, а є фактичними витратами сторонньої фізичної особи, які не пов'язані з виробничо-господарською діяльністю Підприємства, що [суперечить п.1 ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV із змінами, та. п.п. 3.1 та 7.1 Статуту ДП Бурштин України» (нова редакція).

За період з 01.01.12 р. по 30.06.12 р. на користь гр. ОСОБА_11 перераховано 10083,45 грн. на покриття витрат за найм однокімнатної квартири для працівника Підприємства.

Згідно п.8 вимог :

- підприємством проведено покриття видатків за рахунок власних коштів за спожиту електроенергію сторонньою юридичною особою на загальну суму 2245,76 грн. внаслідок того, що умови оплати за споживання: електроенергії банкоматом Підприємством для визначені та ПАТ. На підставі додаткової угоди №1 від 31.01.2011 року до договору про реалізацію зарплатного проекту № 107486/ЗП від 25.11.10 р. в приміщенні ДП "Бурштин України" вмонтований банкомат ПАТ "ВТБ Банк", який приєднаний до електромережі Підприємства, однак договір не містить умов щодо покриття витрат за спожиту електроенергію.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі що підлягають задоволенню лише щодо вимог, які містяться у п.п.2,6, в решті позов визнано безпідставним.

До такого висновку суд першої інстанції дійшов, виходячи з наступного.

Щодо пункту 2 вимоги, колегія суддів зазначає.

Відповідно ст. 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з п.1.1 Стутуту "Бурштин України"- підприємство, засноване на державній власності і підпорядковане Державній службі геології та надр України.

П. 4.3 Статуту ДП "Бурштин України" передбачено, що підприємство здійснює свою діяльність як державне комерційне підприємство. Відповідно до п. 3.1 Статуту ДП "Бурштин України" підприємство створене з метою здійснення виробничо-господарської, комерційної посередницької та іншої діяльності у сфері видобутку сировини дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, напівдорогоцінного каміння, переробки сировини дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, а також отримання прибутку у цих та інших напрямках діяльності, визначених у Статуті та реалізації економічних і соціальних інтересів.

Згідно положень ст.ст.118, 120, 123 Господарського кодексу України, об"єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Об'єднання підприємств є юридичною особою. Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом. Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники об'єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Бурштин України" є дійсним членом Асоціації Ювелірів України з 2006 року, що підтверджено Сертифікатом Асоціації Ювелірів України, (а.с.- 95).

Листом Обєднання підприємств ювелірної промисловості "Асоціації Ювелірів України" від 23.10.2012 року підтверджено, що ДП "Бурштин України" є дійсним її членом і щорічно сплачує членський внесок, згідно Установчому договору Асоціації. (а.с.-11).

Крім того, матеріали справи підтверджують, що ДП "Бурштин України" протягом 2011 та 2012 років ДП "Бурштин України" приймало участь у ряді спеціалізованих виставок, на яких було реалізовано підприємством продукції в сумі 870 287,28 грн. у 2011 році та в сумі 625 786,75 грн. у 2012 році, за сприяння та підтримання спеціалізованих виставок Асоціацією.

Враховуючи, що чинне законодавством та Статут ДП "Бурштин України" не містить заборони перебування державному комерційному підприємству у асоціаціях з метою здійснення своєї господарської та комерційної діяльності, а також не передбачає погодження вступу підприємства до Асоціації Уповноваженого органу управління, суд дійшов правильного висновку про безпідставність викладено в даному пункті вимоги та обґрунтовано її скасував.

Стосовно п. 6 вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ДП"Бурштин України" Про зміни в штатному розписі від 31.01.2008 року №23, виконання обов'язків юрисконсульта покладено на начальника служби безпеки та цивільної оборони ОСОБА_10 з доплатою 50% посадового окладу відсутнього працівника. Виконання обов'язків юрисконсульта проводилось ОСОБА_10 як суміщення, одночасно з виконанням обов'язків за основною посадою, що підтверджується посадовою інструкцією юрисконсульта і табелями обліку робочого часу.

За змістом пп. 2, 3 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 4 грудня 1981 року №1145 та ст. 105 Кодексу законів про працю України суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) і виконання обов"язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи на одному і тому самому підприємстві за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня.

Головною передумовою суміщення професій (посад) є наявність вакансії суміщуваної професії (посади) в штатному розписі.

Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї ж категорії

При виконанні робіт за суміщенням працівникові встановлюються доплати до основної заробітної плати.

Відповідно до п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказами Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Отже, Сумісництво - це виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи на іншому підприємстві, в установі, організації чи у громадянина по найму.

Оплата за роботу за сумісництвом здійснюється за фактично виконану роботу.

Суміщення професій (посад) - це виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією, посадою (у межах робочого часу за основним місцем роботи).

Суміщення професій (посад) передбачає, що суміщувана посада (робоче місце за відповідною професією) є у штатному розписі, але не заповнена, тобто залишається вакантною. Якщо вакансія відсутня, встановити доплату за суміщення неможливо.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_10 доплата в розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього працівника за весь період виконання ОСОБА_10 обов'язків юрисконсульта проводилась правомірно, оскільки в даному випадку має місце не сумісництво, а суміщення.

На підставі наведеного, апеляційна скарга Державної фінансової інспекції в Рівненській області задоволенню не підлягає.

Стосовно доводів апеляційної скарги ДП "Бурштин України", колегія суддів зазначає таке.

Щодо п.3 вимог.

Перевіряючи доводи позивача в цій частині, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що є помилковими твердження позивача про те, що матеріальні заохочення працівників у період 2011 року та І півріччі 2012 року є преміями за виконання особливо важливих завдань виробничого характеру, що передбачено в додатку № 7 Колективного договору, а тому розрахунок середньої зарплати за час відпусток працівникам ДП "Бурштин України" за період 2011 року та І півріччі 2012 року проводився правомірно, з огляду на таке.

З додатку № 7 Колективного договору підприємства вбачається, що за виконання особливо важливих виробничих завдань виплачуються одноразові заохочення працівників (а.с.- 31) А у відповідності до пп. б) п. 4 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, такі виплати відносяться до одноразових виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством.

За таких обставин правильними є висновки суду першої інстанції про правомірність пункту 3 вимог Державної фінансової інспекції про зайве нарахування та виплати заробітної плати за час відпусток працівникам ДП "Бурштин Україна".

Щодо п.4 вимог.

Як встановлено судом, відповідно до наказу ДП "Бурштин Україна" від 25.02.2011 №56/1 водіям ОСОБА_14. та ОСОБА_5 встановлено доплату за розширення зони обслуговування - 25% до посадового окладу.(а.с.- 13)

Суд правильно вказав у висновках про безпідставність нарахувань та виплати доплати за розширення зон обслуговування працівникам ОСОБА_14. та ОСОБА_5 без наявної в штатному розписі вакантної посади, тобто за відсутності одержаної економії за тарифними ставками і окладами суміщуваних працівників. Позивачем не доведено наявність в штатному розписі вакантної посади та наявність економії за тарифними ставками і окладами суміщуваних працівників.

Щодо п.5 вимог.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу підприємства від 07.03.2012 № 87/1 Про встановлення додаткової заробітної плати, на час перенесення магазинів з метою стимулюючої ролі матеріального забезпечення тимчасово було встановлено додаткову заробітну плату до посадового окладу працівникам, відповідно штатного розпису. (а.с. - 135)

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР, додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

З матеріалів справи вбачається, що умови оплати додаткової заробітної плати визначені Колективним договором підприємства. Відповідно до п.5.11 Колективного договору Підприємства, передбачено встановлення доплат до тарифних ставок і посадових окладів: за суміщенням професій, розширення зони обслуговування, роботи у нічний час, роботи на самоконтролі, професійну майстерність, у відповідності з оцінкою до умов праці на робочих місцях і у відповідності з нормативами відповідно додатку до Колективного договору №8, №15.

Як вбачається з наказу підприємства про встановлення додаткової заробітної плати, у ньому не визначено, яку саме доплату встановлено працівникам, і за виконання яких саме функцій передбачених у Колективному договорі Підприємства.

За таких обставин суд правильно погодився з висновками ДФІ про зайве нарахування та виплати за І півріччя 2012 року заробітної плати в сумі 10220,91 грн., та нарахування і сплати внесків до державних цільових фондів в сумі 3801,16 грн., що призвело до матеріальної шкоди Підприємству на 14022,07 гривень.

Щодо п.7 вимог.

Як встановив суд та підтверджено матеріалами справи, відповідно до договору найму (оренди) житлового приміщення від 10.02.2012 ДП "Бурштин України" укладено договір з фізичною особою ОСОБА_13 найму (оренди) житлового приміщення, яке розташоване за адресою; АДРЕСА_1 і являє собою однокімнатну квартиру та використовується для проживання сім'ї (родини) працівника Наймача. (а.с.-100). Умовами вказаного договору не конкретизовано особу працівника Підприємства (посада, прізвище), який буде використовувати найману однокімнатну квартиру для власного проживання та своєї сім'ї (родини). Пунктом 2.1 розділу 2 "Орендна плата та порядок розрахунків" визначено, що розмір орендної плати за користування об'єктом оренди включає орендну плату за приміщення та плату за комунальні послуги (опалення, газ, вода, електроенергія, стаціонарний телефон, кабельне телебачення при наявності) та складає 2760,0 грн. на місяць. Ревізією встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ДП "Бурштин України" понесено витрати по найму житлового приміщення які віднесено на рахунок 92 "Адміністративні витрати".

Умовами Колективного договору між адміністрацією і радою трудового колективу ДП "Бурштин України" на 2011-2012 роки, схваленого на загальних зборах трудового колективу (протокол № 24 від 25.02.2011) не передбачено витрачання коштів на витрати пов'язані з наймом (орендою) житлового приміщення для проживання сім'ї (родини) працівників Підприємства.

Відтак, суд обгрунтовано погодився з висновками ДФІ щодо порушення позивачем п. 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, із змінами, що до складу адміністративних витрат по Підприємству віднесені витрати, які не відносяться загальногосподарських витрат Підприємства, а є фактичними витратами сторонньої фізичної особи, які не пов'язані з виробничо-господарською діяльністю Підприємства.

Щодо п.8 вимог.

Судом встановлено, що між ДП "Бурштин України" та ПАТ "ВТБ Банк" було укладено договір про реалізацію зарплатного проекту № Ю7486/ЗП від 25.11.2010.(а.с.123-124) Також, було укладено додаткову угоду № 1 від 31.01.2011 до договору на підставі якої на підприємстві було встановлено банкомат ПАТ "ВТБ Банк" .

Під час ревізії виявлено, що вартість спожитої електроенергії банкоматом ПАТ "ВТБ Банк" була врахована при проведенні розрахунків між ДП "Бурштин України" та ПАТ "ВТБ Банк" по договору про реалізацію зарплатного проекту № 107486/ЗП від 25.11.2010, що не передбачено умовами договору.

З аналізу умов договору про реалізацію зарплатного проекту № Ю7486/ЗП від 25.11.2010 р. та додаткової угоди № 1 від 31.01.2011 встановлено відсутність умов щодо покриття ДП "Бурштин України" витрат за спожиту електроенергію банкоматом ПАТ "ВТБ Банк", так як зазначеним Договором обумовлено розрахунок лише по заробітній платі.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність вимоги ДФІ.

Таким чином висновки Держаної фінансової інспекції, викладені у п.3,4,5,7,8 є правомірними.

Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державного підприємства "Бурштин України"та Державної фінансової інспекції в Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" березня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Л.В. Кузьменко І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "07" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Бурштин України" вул.Київська,94,м.Рівне,33027

3- відповідачу Державна фінансова інспекція в Рівненській області вул.Міцкевича,14,м.Рівне,33000