Рішення № 32638891, 26.07.2013, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 414/1223/13-ц

Провадження № 2/414/423/2013

24 липня 2013 року

Кремінський районний суд

Луганської області

в складі: головуючого судді Кіяшко В.Г.,

при секретарі Пугачова К.О.,

за участі представник позивача ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2,

представник відповідача Шарко Д.М.,

третя особа ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кремінна справу за позовом ОСОБА_5 до Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання Наказу № 65-к від 14.05.2013 року «Про звільнення» незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з позовом, в якому вказала, що відповідно до наказу № 128-к від 30.08.2011 року 01.09.2011 року вона була прийнята оператором ЕОМ - диспетчером на Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства. На підставі наказу № 217-к від 19.01.2012 року переведена на посаду економіста підприємства. 14.05.2013 року позивача по справі звільнили відповідно до наказу № 65-к за одноразове грубе порушення трудових обов'язків з застосуванням ч. 2 ст. 43-1 КЗпП України без погодження з профспілковим кабінетом. Наказ про звільнення позивач вважає не законним, оскільки будь-яких порушень з її боку не було, вона не є особою, що підпадає під дію ч. 2 ст. 43-1 КЗпП України, вона не притягувалася до дисциплінарної відповідальності. Її звільнення є нічим іншим, ніж наслідок неприязних стосунків її та безпосереднього керівництва. А тому просить скасувати наказ про її звільнення, поновити її на роботі та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надіслала представників, які вимоги підтвердили у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає, що проведеною перевіркою встановлено ряд порушень позивача, що призвели до заподіяння шкоди бюджету та територіальній громаді. Позивач не здатна належним чином виконувати свої обов'язки. А тому просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа в судовому засіданні проти позову заперечував, оскільки вважає свої дії законними, позивач постійно допускає порушення, що призводять до заподіяння шкоди підприємству.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, третьої особи, перевіривши матеріали справи, суд вважає за потрібне задовольнити позов у повному обсязі на підставі наступного.

Відповідно до к/к наказу № 65-к від 14.05.2013 року (а.с. 6) ОСОБА_5 звільнена з займаної посади за одноразове грубе порушення законодавства. Відповідно до к/к трудової книжки (а.с. 8) ОСОБА_5 працювала на посаді економіста в Кремінському ВУВКГ.

Відповідно до к/к вимоги (а.с. 31-36) Кремінська ОДФІ зобов'язала керівництво розглянути

питання щодо звільнення з займаної посади ОСОБА_5 за допущені порушення.

Відповідно до ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці; систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Відповідно до ст. 41 КЗпП України Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; 1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати; винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу; вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи; перебування всупереч вимогам Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" у безпосередньому підпорядкуванні у близької особи. Власник або уповноважений ним орган з власної ініціативи зобов'язаний розірвати трудовий договір у разі повторного порушення посадовою особою вимог законодавства у сфері ліцензування та з питань видачі документів дозвільного характеру, передбачених статтями 166-10,166-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу. Розірвання договору у випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Підстава, що вказана у наказі №

65-к від 14.05.2013 року є грубе порушення трудових обов'язків. Таке звільнення допускається лише відносно керівника підприємства та його заступника, бухгалтера підприємства та його заступника. Позивач по справі не підпадає під жодну з категорії таких працівників, а тому звільняти відповідач його за такою підставою не мав права. Твердження відповідача по справі щодо того, що в наказі помилково зазначено, що це є одноразове грубе порушення закону, а насправді це виявилося в недостатній кваліфікації позивача для суду є необґрунтованим, оскільки позивача звільнили саме за одноразове грубе порушення без узгодження з профспілковим комітетом.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Таким чином, на користь позивача повинен бути стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача

в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової

госпіталізації до протитуберкульозного закладу. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні

платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї статті.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивача по справі звільнено незаконно, а тому він повинен бути поновлений на роботі та на його користь повинен бути стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Повний текст судового рішення виготовлено 26.07.2013 року

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст.10, 60, ч. 4 ст. 130; 212-215, ч.1 ст.294, ч.4 ст. 295, 367 ЦПК України, ст. ст. 41, 232, 235, 237 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання Наказу № 65-к від 14.05.2013 року «Про звільнення» незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Визнати Наказ Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства № 65-к від 14.05.2013 року «Про звільнення» незаконним та скасувати його.

Поновити ОСОБА_5 на роботі в Кремінському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційному господарстві, ідн. код 20160935, яке знаходиться за адресою Луганська область м. Кремінна, вул. Дзержинського, 2 «а» на посаді економіста.

Стягнути з Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.05.2013 року по 24.07.2013 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Г. Кіяшко