Постанова № 32638272, 10.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2013 року 12:33 № 826/9258/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Бережної О.О.про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) ОСОБА_1 (далі по тексу - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 07 травня 2013 року ВП № 37800313 про відкриття виконавчого провадження.

Позовні вимоги мотивує тим, що у спірній постанові державного виконавця не вірно зазначено частку земельної ділянки, яка підлягає передачі Стягувачу, що безпосередньо порушує права позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 10 липня 2013 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Письмові заперечення мотивовані тим, що спірна постанова винесена у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» та не порушує права позивача, оскільки останній не є стороною виконавчого провадження.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначаються статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що позивач, оскаржуючи спірну постанову Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 07 травня 2013 року ВП № 37800313 про відкриття виконавчого провадження, не є стороною зазначеного виконавчого провадження, адміністративна справа належать до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».

Досліджуючи питання строку звернення до адміністративного суду, який визначений частиною 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що адміністративний позов ОСОБА_1 подано без порушень 10-ти денного строку.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи містять належним чином завірені копії документів виконавчого провадження № ВП 440/7 (номер за ЄДРВП 37800313) з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року № 2-178/11, за результатом дослідження яких судом встановлено наступне:

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2011 року у справі № 2-178/11 за позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_1, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про розірвання договорів купівлі продажу та ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 про зменшення ціни договору купівлі-продажу позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_1, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про розірвання договорів купівлі продажу задоволено частково.

Розірвано укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчені 20 грудня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договори купівлі-продажу: 1\2 частини будинку АДРЕСА_1, зареєстрований за № 8417; 1\2 частини земельної ділянки від площі 0,0705 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер № 80000000000:79:316:0009 зареєстрований за № 8420.

Передано ОСОБА_3 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 ; Ѕ частину земельної ділянки від площі 0,0705 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 80000000000:79:316:0009.

На підставі заяви ОСОБА_3 від 30 квітня 2013 року та доданого до неї виконавчого листа Голосіївського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року № 2-178/11 про передачу ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки від площі 0,0705 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 80000000000:79:316:0009, державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № ВП 440/7 (номер за ЄДРВП 37800313).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-IV (далі по тексту - Закон «Про виконавче провадження»), Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за N 865/4158 (далі по тексту - Інструкція № 74/5), Конституцією України, тощо.

Відповідно до статті 1 Закону 606-ХІV, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 3 Закону № 606-ХІV, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, крім іншого, виконавчі написи нотаріусів. Вимоги до виконавчих документів передбачено ст. 19 Закону № 606-ХІV.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні статтею 6 Закону № 606-ХІV зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Так, статтею 17 Закону № 606-ХІV встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема, судові накази.

Згідно зі частин 1, 2 статті 25 Закону № 606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З системного аналізу викладеного, за результатом дослідження матеріалів адміністративної справи, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі заяви стягувача від 29 квітня 2013 року та виконавчого листа належним чином оформленого, разом із супровідним листом направлена на адресу боржника та стягувача, тому на думку суду, постанова Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 07 травня 2013 року ВП № 37800313 про відкриття виконавчого провадження прийнята в межах повноважень та з дотриманням норм законодавства щодо здійснення виконавчого провадження.

Слід звернути увагу, що позивачем у судовому засіданні не наведено сумнівів щодо змісту та форми виконавчого документу, водночас позивач не погоджується із змістом постанови про відкриття виконавчого провадження в частині передачі ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки від площі 0,0705 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 80000000000:79:316:0009 та на підтвердження позиції посилається на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2008 року у справі № 2-380/08, яким здійснено поділ житлового будинку АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а саме: виділено ОСОБА_1 наступні приміщення в житловим будинку АДРЕСА_1: 1.1 кухню площею 8,5 кв.м, 1-1 кладову - 6,6 кв.м., 1-3 вітальні - 8,2 кв.м та житлову кімнату - 12 кв.м, а всього по квартирі № 1 - 35,2 кв.м загальною вартістю 23709 грн.

Суд зазначає, що в межах цивільної справи № 2-178/11, за результатом розгляду якої видано виконавчий лист № 2-178/11 від 12 жовтня 2012 року, позивача залучено в якості третьої особи, у зв'язку з чим останній мав право оскаржити рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2011 року про передачу ОСОБА_3 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 1/2 частину земельної ділянки від площі 0,0705 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 80000000000:79:316:0009.

За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи судом не встановлено порушень порядку проведення виконавчих дій відповідачем.

При цьому, посилання представника позивача та позивача на звернення до Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві із скаргами на дії державного виконавця та неотримання відповіді як на підставу для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження судом відхиляються, оскільки позовні вимоги не уточнювались позивачем, а тому такий спір може бути розглянутий в іншому провадженні.

За таких обставин, на підставі рішення, яке набрало законної сили, видано виконавчий лист, перевіривши який, відповідачем виконано покладені на нього повноваження щодо вчинення заходів по примусовому виконанню рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірної постанови, а тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст постанови виготовлено 15.07.2013 року.