Рішення № 32637890, 24.07.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4083/13-ц

Провадження № 2/591/1645/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Клімашевської І. В.,

з участю секретаря Гребенькової О.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, який уточнювала в ході розгляду справи та мотивувала тим, що 27.08.2010, 20.10.2010,20.01.2011 та 21.02.2011 року відповідач отримала від неї грошові кошти на загальну суму 8400 доларів США, що підтверджується розпискою. Обіцяла повернути вказану суму та відсотки за користування грошима. Таким чином, між ним та відповідачем було укладено договір позики. Протягом 2010-2013 років відповідач не заперечувала наявність вказаного боргу, зобов»язувалась його повернути, однак свої зобов»язання не виконує, тому вона вимушена звернутись до суду та просила стягнути з ОСОБА_3 суму боргу за договором позики та несплачені відсотки за користування коштами, а також понесені судові витрати.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили стягнути з відповідача зазначену в позові суму.

Відповідач в судовому засіданні не заперечувала факту того, що брала в борг у позивача грошові кошти в сумі 8400 доларів США під визначені в розписці відсотки. В подальшому повертала деякі суми коштів в рахунок погашення відсотків за користування грошима, про що зазначала в розписці. Суму зазначену позивачем в позові не заперечувала. Пояснювала, що зобов»язання не має можливості виконувати через відсутність у неї коштів. Просила суд надати їй час для можливості заробити кошти на погашення боргу.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 отримувала від ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 8400 доларів США, про що зазначала у відповідній розписці. Так, 27.08.2010 року вона отримала 1250 доларів США; 20.10.2010 - 2900 доларів США; 20.01.2011 року - 1250 доларів США; 21.02.2011 року - 3000 доларів США. (а.с. 56).

Крім того, згідно наданої суду розписки ОСОБА_3 зобов»язалась сплачувати за користування отриманими 20.10.2010 року та 21.02.2011 року коштами 6 %, а за користування коштами запозиченими 27.08.2010 року та 20.01.2011 року - 15% за добу.

Взяті на себе зобов'язання по поверненню вказаної суми боргу та відсотків за користування позикою відповідач не виконує в повному обсязі: лише частково погасила відсотки за користування позикою отриманою 20.10.2010 року, а також віддала позивачу 19.04.2011 року 6900,00 грн. і 10.09.2011 року - 1600,00 грн. в рахунок погашення заборгованості по відсоткам за користування грошима.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відповідно до ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, а за ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як вбачається з позову, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_3, окрім суми боргу в розмірі 8400 доларів США, проценти за користування грошима отриманими в борг 27.08.2010 року в сумі 13950 доларів США ( з 28.08.2010 року по 27.03.2013 року - 930 днів х 15 доларів США), а також за користування коштами отриманими в борг 20.01.2011 року в сумі 12150 доларів США (з 20.01.2011 по 20.04.2013 року - 810 днів х 15 доларів США) за мінусом отриманих коштів в сумі 6900,00 грн та 1600,00 грн. (1062 доларів США).

Суд приймає визначений розрахунок суми процентів та вважає необхідним стягнути з відповідача суму боргу за договором позики в розмірі 8400 доларів США та 25038 доларів США ( 26100-1062) - процентів від суми позики.

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача ОСОБА_3 щодо неможливості виконання зобов»язань через скрутне матеріальне становище, оскільки, укладаючи договір, сторони приймали на себе певні ризики, а відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені нею судові витрати по сплаті судового збору на загальну суму 2756,30 грн., які підтверджуються квитанціями наявними в матеріалах справи (а.с. 2,40,48).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 33438 доларів США, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2756,30 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть оскаржити його протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. В. Клімашевська