Постанова № 32637311, 17.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17 липня 2013 року

(10 год. 20 хв.)

Справа № 808/5236/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Столяренко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеліст» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

31.05.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеліст» (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 4645,05 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач, в порушення вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі – Закон №2464-VI), не сплатив самостійно нараховані суми єдиного внеску за січень - квітень 2013 року.

Через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України ухвалою від 01.06.2013 її було залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позову до 17.06.2013.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 17.06.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 03.07.2013.

У судове засідання, призначене на 03.07.2013, представники сторін не прибули.

03.07.2013 від позивача до суду надійшла заява, у якій позивач зменшив свої вимоги у зв’язку із частковою сплатою відповідачем суми недоїмки, просить стягнути з відповідача суму боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 3089,65 грн. Крім того, просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Станом на 03.07.2013 у суду були відсутні відомості про отримання відповідачем повістки про виклик до суду на 03.07.2013.

Ухвалою суду від 03.07.2013 через неприбуття у судове засідання відповідача розгляд справи відкладено на 17.07.2013.

У судове засідання, призначене на 07.07.2013, представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

15.07.2012 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 17.07.2013 представник відповідача не прибув, до суду повернулося рекомендоване повідомлення із вкладенням, що направлялося на адресу відповідача, з відмітною поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка внесена до відповідного державного реєстру.

Судові повістки надсилались відповідачу на адресу визначену у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований 20.03.2012 як юридична особа виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах адміністративної справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.4 Закону №2464-VI відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та зареєстрований у позивача.

Судом встановлено, що відповідачем було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску з січня 2013 по квітень 2013 року.

Згідно даних зазначених звітів загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 6221,60 грн., а саме: за січень 2013 – 1555,40 грн., за лютий 2013 - 1555,40 грн., за березень - 1555,40 грн., за квітень - 1555,40 грн.

Рішенням від 07.02.2013 №92, за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску, до відповідача було застосовано штрафні санкції у розмірі 10% - 122,31 грн. та нарахування пені у розмірі 18,35 грн. Зазначене рішення направлялося на адресу відповідача, проте було повернуто позивачу з відміткою поштового зв’язку «адресат за отриманням не з’явився».

Рішенням від 07.02.2013 №91, за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску, до відповідача було застосовано штрафні санкції у розмірі 10% - 74,45 грн. та нарахування пені у розмірі 5,21 грн. Зазначене рішення направлялося на адресу відповідача, проте було повернуто позивачу з відміткою поштового зв’язку «адресат за отриманням не з’явився».

Рішенням від 25.03.2013 №793, за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску, до відповідача було застосовано штрафні санкції у розмірі 10% - 114,23 грн. та нарахування пені у розмірі 55,97 грн. Зазначене рішення направлялося на адресу відповідача, проте було повернуто позивачу з відміткою поштового зв’язку «адресат за отриманням не з’явився».

Таким чином, загальна сума заборгованості по єдиному внеску складає 4645,05 грн., що підтверджується, наявним в матеріалах справи розрахунком боргу та картками особового рахунку відповідача.

Проте, відповідно до картки особового рахунку відповідача, ним було частково сплачено суму наявної заборгованості у розмірі 1555,40 грн.

Отже, станом на 03.07.2013 сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування складає 4645,05 грн. - 1555,40 грн. = 3089,65 грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідач заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 за № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 (далі – Інструкція №994/18289) фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) є платниками єдиного внеску.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до п. 4.3.6 Інструкція №994/18289 встановлено, що нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону №2464-VI Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску.

Згідно з п. 3.1 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 за №21-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, з метою обліку, нарахованих і сплачених сум платежів автоматично формуються картки особових рахунків платників на підставі документів, зазначених у Розділі II цього Порядку.

Згідно з п. 2.2 зазначеного вище Порядку документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платниками до карток особових рахунків платників, є також такі, що самостійно визначені платником.

У відповідності до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 3089,65 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеліст» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеліст» (код ЄДРПОУ 38146331, яке зареєстроване: 69040, м. Запоріжжя, вул. Планерна, буд. 28) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 3089,65 грн. (три тисячі вісімдесят дев’ять гривень 65 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль